Согнефіорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Согнефіорд
Sognefjorden, Sognefjord
Sognefjord, Norway.jpg
61°06′00″ пн. ш. 5°10′00″ сх. д. / 61.100000000027776536626334° пн. ш. 5.166666666694444742802261° сх. д. / 61.100000000027776536626334; 5.166666666694444742802261Координати: 61°06′00″ пн. ш. 5°10′00″ сх. д. / 61.100000000027776536626334° пн. ш. 5.166666666694444742802261° сх. д. / 61.100000000027776536626334; 5.166666666694444742802261
Частина від Норвезьке море
складники Sognesjøend, Høyangsfjordend, Esefjordend, Fjærlandsfjordend, Sogndalsfjordend, Aurlandsfjordd, Нерейфіорд, Lærdalsfjordend, Årdalsfjordend і Lustrafjordend
Прибережні країни Flag of Norway.svg Норвегія
Регіон Согн-ог-Ф'юране
Довжина 205 км
Ширина 4,5 км
Площа 12 518 км² км²
Максимальна глибина 1308 м
Середня глибина 1308 м
Вливаються
  • Q11993955?, Storelvad, Q11989387? і Q19371044?
  • Міста та поселення Лейрвік, Ітре Оппедал, Вадгейм, Геянгер, Вікейрі, Балестранн, Германсверк, Согндалсф'єра, Ґудванґен, Флом, Еурланнванген, Лердалсьойрі, Ордалстанген, Гаупне, Солворн
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 3137976
    У проєкті OpenStreetMap 407787 ·R (Согн-ог-Ф'юране)
    Согнефіорд. Карта розташування: Норвегія
    Согнефіорд
    Согнефіорд
    Согнефіорд (Норвегія)
    CMNS: Согнефіорд у Вікісховищі

    Согнефіорд (норв. Sognefjord) — це найбільший і найвідоміший фіорд у Норвегії і третій за довжиною у світі. Розташований у фюльке Согн-ог-Ф'юране у Західній Норвегії та тягнеться на 205 км вглиб від океану до невеликого селища Скйолден у муніципалітеті Лустер. Фіорд отримав свою назву від традиційного району Согн, який охоплює південну частину фюльке.[1]

    Географія[ред. | ред. код]

    Карта регіону фіорду, світлоблакитним — льодовик; чорні хрести — ставкірки
    Вид на фіорд поруч Вангснес

    Фіорд проходить через багато муніципалітетів: Солунн, Гюлен, Гюддестад, Гейангер, Вік, Балестранн, Лейкангер, Согндал, Лердал, Еурланн, Ордал І Люстер. Фіорд має максимальну глибину 1308 м нижче рівня моря, а найбільші глибини — у внутрішніх частинах фіорда. Поблизу його гирла дно різко піднімається до сіллу близько 100 м нижче рівня моря. Середня ширина основного рукава Согнефіорда становить близько 4,5 км. Скелі, що оточують фіорд, піднімаються майже прямовисно з води на висоту до 1000 метрів і більше.

    Внутрішній кінець фіорду локалізується на південний схід від гірського хребта, що має висоту до близько 2000 м над рівнем моря і покритий льодовиком Йостедал, айбільшим льодовиком континентальної Європи. Тому клімат внутрішнього кінця Согнефіорду і його рукавів не настільки вологий, як на зовнішньому узбережжі. Гирло фіорду оточене численними островами, включаючи Сула, Лосна, і Гізерьойна. Фіорд має безліч більш рукавів — більш дрібних фіордів, які відгалужуються від основного, у тому числі: Есефіорд, Фярланнсфіорд, Согндалсфіорд, Лустрафіорд, Ордалсфіорд, Лердалсфіорд, Еурланнсфіорд і Нерьойфіорд.

    Лустрафіорд[ред. | ред. код]

    Найбільш внутрішній рукав Согнефіорду — Лустрафіорд, розташований у муніципалітеті Лустер. У його кінці є село Скйолден, яке є точкою доступу до Національного парку Йотунгеймен. У колишні часи перевезення між Бергеном і внутрішніми частинами Скандинавії були човнами між Бергеном і Скйолденом, а звідти — звичйаною дорогою через високогір'я.

    Туризм[ред. | ред. код]

    Нерьой-фіорд
    Картина 1853 з зображенням Согне-фіорду роботи Ханса Гуда і Адольфа Тідеманда.

    Населені пункти вздовж фіорду і його рукавів з'єднує водний транспорт. До більших селищ на фіорді і його рукавах належать Лейрвік, Ітре Оппедал, Вадгейм, Геянгер, Вікейрі, Балестранн, Германсверк, Согндалсф'єра, Ґудванґен, Флом, Еурланнванген, Лердалсейрі, Ордалстанген, Гаупне, і Солворн. Ґудванґен розташований поблизу Нерейфіорду (Nærøyfjord), рукава Согнефіорду, особливо відомого своєю незайманою природою і приголомшливими пейзажами, і тільки 300 м у поперечнику в самій вузькій точці. Нерьой-фіорд включений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Із села Флом, Фломська залізниця піднімається 864 м вгору до станції Мюрдал на довжині всього у 20 км — це найкрутіша залізниця у світі з підйомом без сторонньої допомоги.[2]

    У внутрішній частині фіорду збереглися три зі знаменитих норвезьких дерев'яних церков: Каупангерська ставкірка і Урнеська ставкірка (уздовж берегової лінії) і Боргундська ставкірка (30 км вглиб долини Лердал)[2]

    ЛЕП «Согнефіордський проліт» перетинає фіорд із прольотом 4 597 м. Це другий за величиною проліт ЛЕП у світі. 

    Інше[ред. | ред. код]

    24 листопада 1972 року підводний човен «KNM Sklinna» Королівських норвезьких ВМС мав «контакт» з тим, що вони вважали радянським підводним човном віскі-класу, після 14 днів «полювання» в Согне-фіорді. Нещодавно опубліковані військові документи підтверджують цей епізод.[3]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Store norske leksikon. Sognefjorden (Norwegian). Процитовано 4 вересня 2010. 
    2. а б Sognefjord. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 4 вересня 2010. 
    3. Aftenposten [Архівовано 2 січня 2010 у Wayback Machine.] (з фото)(норв.)

    Посилання[ред. | ред. код]