Сожурне Трус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сожурне Трус
англ. Sojourner Truth
Carte de visite.jpg
Ім'я при народженні англ. Isabella Baumfree
Псевдо Sojourner Truth
Народилася 1797[1][2][…]
Герлі, Ольстер, штат Нью-Йорк, США[1]
Померла 26 листопада 1884(1884-11-26)[4][5][6]
Баттл Крік, Калгун, Мічиган, США
Поховання цвинтар Оак Гіллd
Країна Flag of the United States (1877–1890).svg США[7]
Національність афроамериканці[8][9]
Місце проживання Баттл Крік
Діяльність правозахисниця, письменниця, аболіціоністка, борчиня за права жінок, суфражистка
Галузь Аболіціонізм
Знання мов нідерландська[10] і англійська[3]
Суспільний стан невільник[d][11]
Конфесія Методизм
Нагороди
Сайт sojournertruthmemorial.org

Сожурне Трус або Соджернер Трут (англ. Sojourner Truth, справжнє ім'я: Ізабелла Бомфрі; нар. 1797 — пом. 26 листопада 1884) — американська ораторка, піонерка фемінізму та аболіціоністка, що зробила великий внесок у боротьбу за права жінок. Її виступи і концепція справедливості були популяризовані білими феміністками, а сама Трут набула символічного статусу «праматері» чорних жінок. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у Суорткіллі, Нью-Йорк у 1797 однією з тринадцяти дітей Джеймса і Елізабет Бомфрі, рабів полковника Гарденберга. Після смерті полковника уся його власність, у тому числі раби, перейшла до його сина Чарльза Гарденберга[12].

У 1806 Гарденберг продав Бомфрі за $100 Джону Нілі. До того, як її продали, Бомфрі говорила лише нідерландською[13].

У рабстві Бомфрі пройшла через багато випробувань і принижень, згадуючи Нілі як жорстоку і жорстку людину, який щоденно ґвалтував і бив її. У 1808 році Нілі продав Бомфрі за $105 утримувачу таверни Мартінусу Шіверу, там вона служила 18 місяців. Шівер продав її у 1810 за $175 Джону Дюмону. Четвертий господар ставився до неї більш приязно, проте його дружина робила усе, щоб ускладнити її існування[14].

Приблизно у 1815 році Бомфрі закохалася у раба на ім’я Роберт, що належав власнику сусідньої ферми. Власник ферми припинив ці стосунки, адже якби у рабів народилися діти, то вони належали б власнику Бомфрі [15]. У 1817 році Бомфрі змусили одружитися з рабом Томасом. Народила п’ятьох дітей: Діану, Елізабет, Ганну, Пітера і Софію.

У 1826 році Бомфрі втекла з рабства з донькою Софією. Знайшла притулок у сім’ї квакерів нідерландсько-американського походження Ісаака і Марії Ван Вагенер, стала в них служницею. Ці люди допомогли добитися законної свободи для її сина, дали їй своє прізвище, і Сожурне Ізабелла Бомфрі стала Ізабеллою Ван Вагенер.

Діяльність[ред. | ред. код]

Трус була дуже енергійною і працювала зі священиком, допомагаючи йому обертати жінок у проституції в християнство. Жила вона в одному з будинків общини. Її охрестили і дали ім’я «Сожурне Трус», оскільки вона чула містичні голоси й мала видіння (thuth - правда). Щоб розповісти людям про їх зміст, виступала з лекціями і релігійними співами і проповідувала аболіціонізм у багатьох штатах протягом трьох десятиліть.

Заручившись підтримкою Елізабет Кейді Стентон, Трус стала виступати за рівноправ’я жінок. Вона написала про своє життя в книзі «Історія Сожурне Трус» (1830). Це автобіографічне оповідання, записане і видане Олівером Тілбертом. Трус усе життя була неграмотною і говорила англійською з сильним нідерландським акцентом[16].

"А хіба ж я не жінка?"[ред. | ред. код]

Подейкують, що коли на з'їзді з боротьби за жіноче рівноправ'я Трус звинуватили в тому, що насправді вона — чоловік, ораторка публічно оголила груди. А її відповідь чоловікові, який сказав, що жінки — слабка стать, стала легендарною:

« Ну що ж, дітки, не все добре там, де здіймається багато шуму. Думаю, скоро білим чоловікам буде непереливки від того, що вони, як між двох вогнів, опинились між чорними з Півдня і білими жінками з Півночі — і ті, і інші товкмачать про свої права. Але про що ми всі тут говоримо?

Той чоловік сказав, що жінки потребують допомоги, щоб сісти в екіпаж або перейти через баюру, або зайняти зручніше місце. Ніхто й ніколи не допомагав мені сідати до екіпажу, не переносив через калюжі і не поступався місцем! А хіба ж я не жінка? Подивіться на мене! Подивіться на мої руки! Я орала, сіяла і збирала врожай, і жоден чоловік не робив це швидше і краще за мене! А хіба ж я не жінка? Я могла працювати нарівні з чоловіком і їсти як чоловік — коли у мене було що їсти! І я терпіла удари батогом нарівні з чоловіком — а хіба ж я не жінка? Я народила тринадцять дітей і бачила, як майже всіх їх продавали до рабства, і коли я ридала, виплакуючи своє горе матері, хто, окрім Бога, чув мене? А хіба ж я не жінка?

А потім вони говорять про цей… в голові… як вони його називають? (хтось із залу шепоче: „Інтелект“) О так, любий. І як це пов'язано з правами жінок і чорних? Якщо моя головешка вміщує пінту, а ваша кварту, хіба справедливо з вашого боку не давати мені наповнити хоча б мою половину кварти?

А потім онтой низенький чоловік у чорному каже, що жінки не можуть мати ті ж права, що й чоловіки, тому що Ісус не був жінкою! А як Ісус з'явився? Звідки він прийшов? Він прийшов від Бога і жінки! І чоловіки тут ні до чого.

Якщо перша створена Богом жінка була досить сильною, щоб самотужки перевернути світ, то ці жінки всі разом зможуть поставити світ з голови на ноги і знову привести його до ладу! І якщо вже вони про це просять, то краще чоловікам дозволити їм це зробити.

Дякую за те, що мене вислухали, більше старенькій Сожурне нічого сказати.

«

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • На честь Сожурне Трус названо марсохід «Соджорнер»[17].
  • Цитата: "Я продаю тінь, щоб підтримати плоть".

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1098.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119200910 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. SNAC — 2010.
  5. Find a Grave — 1995.
  6. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  7. http://www.nytimes.com/2000/11/19/books/children-s-books-serving-no-master-but-the-truth.html
  8. https://documents.alexanderstreet.com/c/1007600702
  9. Smith J. C. Notable Black American Women
  10. Beard M. Women and Power: A ManifestoProfile Books, 2017. — 115 p.
  11. Dictionnaire des féministes: France XVIIIe - XXIe siècle / C. Bard, S. ChaperonPresses universitaires de France, 2017. — P. 762. — ISBN 978-2-13-078720-4
  12. Amazing Life. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-03-26. 
  13. Sojourner Truth page. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-03-26. 
  14. On the trail of Sojourner Truth in Ulster County
  15. Sojourner Truth page. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-03-26. 
  16. Жінки — письменниці і реформатори
  17. NASA Names First Rover to Explore the Surface of Mars — NASA

Посилання[ред. | ред. код]