Сокальська виправна колонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.), 2015
Монастир бернардинів з костелом Діви Марії, до пожежі

Сокальська виправна колонія — колонія максимального рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк та до довічного позбавлення волі). Галузь виробництва — машинобудування.

Адреса[ред. | ред. код]

Колонія розташована у смт. Жвирка Сокальського району Львівської області.

Телефон - (032) 572-30-01

Історія[ред. | ред. код]

Колонія розташована в колишньому римо-католицькому монастирі отців-бернардинів в селі Жвирка, що межує з Сокалем. Це пам'ятка архітектури початку 17-го століття. У минулому — місце паломництва прочан до чудотворної ікони Сокальської Богоматері.

У 1951 році село Жвирка стало частиною Української РСР. Тоді монахів звідти вигнали, розмістивши було там дім для престарілих (Будинок інвалідів). Та вже з 1958 року тут розмістили виправну колонію. І по сьогодні старий кляштор є домівкою для ув'язнених колонії № 47 (так званої Сокальської зони) з максимальним рівнем безпеки. Тут перебувають і засуджені на довічне ув'язнення. Сокальська зона — одна з дев'яти установ у Україні, де є сектор для таких в'язнів.

У 80-х роках колонія стала одним з найпотужніших виробників продукції для потреб сільського господарства. Має договори з підприємствами: «Львівсільмаш», Білоцерківський машинобудівний завод та ін.

Наказом ДДУПВП від 18.01.2000 р. № 16 установа перейменована у Сокальську виправну колонію.

У різні роки установу очолювали: М. І. Ісанін, М. В. Пономарьов, І. Г. Плотніков, І. С. Гоц, С. О. Остапенко, О. М. Шелемей, В. С. Шевчук, Б. Л. Сидор. ,М. О. Зінов'є

На даний час її очолює А.Є. Бойко

Продукція[ред. | ред. код]

Секції огорожі; замки господарські; шлакоблоки; колючий дріт; бурякорізки; кормозапарники; зерноподрібнювачі; борони; упряжі парокінні.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]