Сокиринський архітектурно-парковий комплекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сокиринський архітектурно-парковий комплекс
вхід до парку

вхід до парку
не вказано географічні координати
Розташування: Чернігівська область, Срібнянський район, Сокиринці, вул. Садова,16
Площа: 427 га
Заснований: початок 19 століття
Керівна
організація:
Сокиринський професійний аграрний ліцей
схема парку
схема парку

CMNS: Сокиринський архітектурно-парковий комплекс на Вікісховищі

Сокиринський архітектурно-парковий комплекс — палацово-парковий комплекс створений на початку 19 століття у селі Сокиринці (нині Срібнянського району Чернігівської області).

Історія створення[ред.ред. код]

Будинок у маєтку графа Ламздорфа-Галагана, початок XX ст.

У 18231829 роках прилуцький полковник Павло Галаган спорудив в Сокиринцях за проектом архітектора Павла Дубровського величний мурований палац на 60 кімнат в стилі ампір з високим декоративним куполом. Водночас садівник-австрієць Бістерфельд розбив навколо палацу великий ландшафтний парк з альтанками, церквою і каплицею, греблею і двома мостами. У палаці була велика мистецька галерея (вона стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду і зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор. Через це Сокиринці колись називали «українським Парнасом».

Палац[ред.ред. код]

Палац мурований, двоповерховий, прямокутний в плані, з великим декоративним куполом у центрі. Головний фасад прикрашено восьмиколонним портиком іонічного ордера, поставленим на аркаду. Парковий фасад має шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з Сокиринським парком.

Обабіч наприкінці 19 ст. встановлено дві мармурові копії античних скульптур та декоративні вази.

У будинку налічувалося 60 кімнат, які були сполучені між собою здебільшого за анфіладною системою.

Критими переходами палац поєднується з двоповерховими флігелями (загальна довжина палацу 105 м). Головний фасад орієнтовано у північно-східному напрямі, у бік парадного в'їзду, до якого веде широка алея довжиною 400 м.

Палац, ворота з огорожею, алея із службовими флігелями обабіч неї утворюють парадну частину садиби. На півночі містяться господарські двори з приміщеннями для худоби, стайнею, сараями. У східному напрямі від палацу до села вела пряма алея, на якій були розташовані дві церкви та дзвіниця, котрі не збереглися до нашого часу. У парку є оранжерея з теплицями — єдиний на Лівобережжі комплекс споруд цього типу, що зберігся, альтанка, місток.

1920 в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше — Сокиринський с.-г. технікум. Тепер у Сп — СПТУ № 36.[1]

Об'єкти парку[ред.ред. код]

Sokyryntsi Park-palace-3.JPG

Сокиринський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення (з 1972). Міститься за 5 км від автодороги Київ — Суми поблизу села Сокиринці Срібнянського району. Перебуває у віданні СПТУ № 36. Частина палацово-паркового комплексу.

Основою парку був ліс з віковими деревами. Нині до складу паркової рослинності входить близько 40 порід. Первісне планування створене 1823-25 садівником І. Є. Бістерфельдом за участю арх. П. А. Дубровського. У 1826—1831 роботами керував Редель, з 1834— К. Христіані, у кін. 19 ст. — на поч. 20 ст. — К. Ф. Яничек. Площа 427 га.

Складається з регулярної частини (комплекс споруд біля входу, гол. алея, Сокиринський палац, службові будівлі) і пейзажної зх. частини (пл. 60 га), що відкривається за палацом і по схилу спускається до ставу (пл. 10 га).

Рослинність — дуб, береза, берест, липа, тополя біла, граб, клен гостролистий, модрина, ялина, сосна звичайна і чорна, каштан. З чагарників найбільше таволги. Збереглися сторічні платан, три дерева зх. буку. Шевченківський явір — найстаріше дерево парку.[2]

Ландшафт доповнювали паркові споруди: дві альтанки (одна з них — ротонда ; 1829, збереглася), ц-ва з дзвіницею, каплиця (не збереглися), колодязь, гребля, містки (Красний та Готичний), скульптури. Головна алея, центральна поляна з мережею паркових доріг забезпечують зв'язок палацу з усіма ділянками території. На брівці насипної тераси, схили якої спадають до ставка, побудована кругла ротонда. Вона складається з восьми колон, їх покриває фриз і купол. До них ведуть 12 сходинок, обрамлених ступінчастими пілонами. У готичному стилі побудований місток через яр. Три стрімкі арки, з трьохярусними баштами, прикрашені тоненькими колонами і поясом зубців.

Композиційними складовими парку є ставок, викопаний по течії річки Утки, „Свята долина“ — видовжена поляна з крутими схилами, порослими щільною деревною рослинністю.

Тепер територія парку частково забудована другорядними спорудами, окремі паркові дільниці засаджені регулярними лісомеліоративними насадженнями, що порушу є структуру й об'ємно-просторову композицію парку.

Музей О. Вересая[ред.ред. код]

На знак великої народної любові до славного земляка у 1959 році до 150-річчя з дня народження кобзаря створено історико-етнографічну кімнату-музей. За роки роботи пошуковцями, що працювали при кімнаті-музеї, зібрано багато цікавих матеріалів, експонатів з життя як села Сокиринці, так і Остапа Вересая. Ці матеріали поповнили фонди, що дало змогу перереєструвати з часом кімнату-музей в історико-етнографічний музей при закладі освіти.

Експозиції музею знайомлять відвідувачів з різними періодами життя краю:

  • знаряддя праці: прядка, гребінь, начиння, наконечники з металу для лопати, рало, ціп та інші;
  • зразки національного одягу;
  • фрагмент інтер'єру хати, як колиски української культури;
  • матеріали історії дружби М. В. Лисенка і О. М. Вересая та поїздки кобзаря до Петербургу з концертом;
  • фоторепродукції робіт російського художника А. М. Жемчужникова, яки перебував у Сокиринцях 1852–1856 роках, із зображенням О. М. Вересая;
  • матеріал про сьогодення.

У 1971 році М. І. Харченко, уродженець села Сокиринці, за графічним малюнком А. М. Жемчужникова створив скульптуру Остапа Вересая, яка потім лягла в основу пам'ятника (висота 3,4 м), Встановлений на території Сокиринського парку. Час, події у навколишньому житті, накопичений досвід, основні завдання виховного процесу в училищі постійно знаходять відгук та пошук нових творчих форм діяльності музею. На базі музею часто проводяться масові заходи, зустрічі, зльоти, конференції, тематичні вечори тощо.

Sokyryntsi Park4.JPG
Sokyryntsi Park3.JPG
Ostap Veresai monument.JPG
Палац Готичний місток Пам'ятник О. Вересаю

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сокиринський палац// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 438–439.
  2. Сокиринський парк // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“, 2007. — С. 439.

Посилання[ред.ред. код]