Сокиринський архітектурно-парковий комплекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сокиринський архітектурно-парковий комплекс
Садиба Галаганів
Садиба Галаганів
Розташування: Україна Україна
Чернігівська область,
Срібнянський район,
с. Сокиринці,
вул. Садова, 16
Площа: 427 га
Заснований: початок 19 століття
Керівна
організація:
Сокиринський професійний аграрний ліцей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
схема архітектурно-паркового комплексу
схема архітектурно-паркового комплексу

CMNS: Сокиринський архітектурно-парковий комплекс у Вікісховищі

Соки́ринський архітекту́рно-па́рковий ко́мплекс — палацово-парковий комплекс в Україні. Розташований у селі Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області.

Історія створення[ред. | ред. код]

Будинок у маєтку графа Ламздорфа-Галагана, початок XX ст.

У 18231829 роках поміщик Павло Галаган спорудив в Сокиринцях за проектом архітектора Павла Дубровського величний мурований палац на 60 кімнат в стилі ампір з високим декоративним куполом. Водночас садівник-австрієць Бістерфельд розбив навколо палацу великий ландшафтний парк з альтанками, церквою і каплицею, греблею і двома мостами. У палаці була велика мистецька галерея (вона стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду і зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор. Через це Сокиринці колись називали «українським Парнасом».

Палац[ред. | ред. код]

Палац мурований, двоповерховий, прямокутний у плані, з великим декоративним куполом у центрі. Головний фасад прикрашено восьмиколонним портиком іонічного ордера, поставленим на аркаду. Парковий фасад має шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Обабіч наприкінці 19 ст. встановлено дві мармурові копії античних скульптур та декоративні вази.

У будинку налічувалося 60 кімнат, які були сполучені між собою здебільшого за анфіладною системою.

Критими переходами палац поєднується з двоповерховими флігелями (загальна довжина палацу 105 м). Головний фасад орієнтовано у північно-східному напрямі, у бік парадного в'їзду, до якого веде широка алея завдовжки 400 м.

Палац, ворота з огорожею, алея із службовими флігелями обабіч неї утворюють парадну частину садиби. На півночі були господарські двори з приміщеннями для худоби, стайнею, сараями. У східному напрямі від палацу до села вела пряма алея, на якій були розташовані дві церкви та дзвіниця, котрі не збереглися до нашого часу. У парку є оранжерея з теплицями — єдиний на Лівобережжі комплекс споруд цього типу, що зберігся, альтанка, місток.

1920 року в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше — Сокиринський с.-г. технікум і СПТУ № 36.[1] Тепер — Сокиринський професійний аграрний ліцей.

Парк[ред. | ред. код]

вхід до парку

Сокиринський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (з 1972). Частина палацово-паркового комплексу.

Основою парку був ліс з віковими деревами. Нині до складу паркової рослинності входить близько 40 порід. Первісне планування створене в 1823-1825 рр. садівником І. Є. Бістерфельдом за участю арх. П. А. Дубровського. У 1826—1831 рр. роботами керував Редель, з 1834 р. — К. Христіані, у кін. 19 ст. — на поч. 20 ст. — К. Ф. Яничек. Площа природоохоронної території — 40 га.

Рослинність — дуб, береза, берест, липа, тополя біла, граб, клен гостролистий, модрина, ялина, сосна звичайна і чорна, каштан. З чагарників найбільше таволги. Збереглися сторічні платан, три дерева зх. буку. Шевченківський явір — найстаріше дерево парку.[2]

Ландшафт доповнювали паркові споруди: дві альтанки (одна з них — ротонда ; 1829, збереглася), ц-ва з дзвіницею, каплиця (не збереглися), колодязь, гребля, містки (Красний та Готичний), скульптури. Головна алея, центральна галявина з мережею паркових доріг забезпечують зв'язок палацу з усіма ділянками території. На брівці насипної тераси, схили якої спадають до ставка, побудована кругла ротонда. Вона складається з восьми колон, їх покриває фриз і купол. До них ведуть 12 сходинок, обрамлених ступінчастими пілонами. У готичному стилі побудований місток через яр. Три стрімкі арки, з трьохярусними баштами, прикрашені тоненькими колонами і поясом зубців.

Композиційними складовими парку є ставок, викопаний по течії річки Утки, «Свята долина» — видовжена галявина з крутими схилами, порослими щільною деревною рослинністю.

Тепер територія парку частково забудована другорядними спорудами, окремі паркові дільниці засаджені регулярними лісомеліоративними насадженнями, що порушує структуру та об'ємно-просторову композицію парку.

Див. також[ред. | ред. код]

Музей О. Вересая[ред. | ред. код]

На знак великої народної любові до славного земляка у 1959 році до 150-річчя з дня народження кобзаря створено історико-етнографічну кімнату-музей. За роки роботи пошуковцями, що працювали при кімнаті-музеї, зібрано багато цікавих матеріалів, експонатів з життя як села Сокиринці, так і Остапа Вересая. Ці матеріали поповнили фонди, що дало змогу перереєструвати з часом кімнату-музей в історико-етнографічний музей при закладі освіти.

Експозиції музею знайомлять відвідувачів з різними періодами життя краю:

  • знаряддя праці: прядка, гребінь, начиння, наконечники з металу для лопати, рало, ціп та інші;
  • зразки національного одягу;
  • фрагмент інтер'єру хати, як колиски української культури;
  • матеріали історії дружби М. В. Лисенка і О. М. Вересая та поїздки кобзаря до Петербургу з концертом;
  • фоторепродукції робіт російського художника А. М. Жемчужникова, яки перебував у Сокиринцях 1852–1856 роках, із зображенням О. М. Вересая;
  • матеріал про сьогодення.

У 1971 році М. І. Харченко, уродженець села Сокиринці, за графічним малюнком А. М. Жемчужникова створив скульптуру Остапа Вересая, яка потім лягла в основу пам'ятника (висота 3,4 м), Встановлений на території Сокиринського парку. Час, події у навколишньому житті, накопичений досвід, основні завдання виховного процесу в училищі постійно знаходять відгук та пошук нових творчих форм діяльності музею. На базі музею часто проводяться масові заходи, зустрічі, зльоти, конференції, тематичні вечори тощо.

Палац у Сокиринцях Україна.jpg
Садиба Галаганiв 2.jpg
Садиба Галаганiв с. Сокиринці. Мiсток 4.JPG
Садиба Галагана. Сокиренці.3.JPG
Палац Палац Готичний місток Парк


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сокиринський палац// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 438–439.
  2. Сокиринський парк // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“, 2007. — С. 439.

Посилання[ред. | ред. код]