Соколова Яніна Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яніна Соколова
Sokolova02.jpg
Ім'я при народженні Яніна Михайлівна Соколова
Народилася 6 березня 1984(1984-03-06) (35 років)
Запоріжжя
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст, телеведуча, актриса
Alma mater Запорізький національний університет
КНУТКТ
Роки діяльності 2000 — дотепер
Чоловік Володимир Миколайович Литвин
Діти Микола, Мирон
IMDb ID 3558393

CMNS: Яніна Соколова на Вікісховищі

Яні́на Миха́йлівна Соколо́ва (нар. 6 березня 1984(19840306), Запоріжжя) — актриса, журналіст і телеведуча програм «Рандеву» і «Кіно» на 5 каналі, також ведуча проекту «Вечер с Яниной Соколовой» на YouTube.

Життя та кар'єра[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчивши Запорізьку гімназію № 28, Соколова вступила до Запорізького національного університету, де здобула освіту психолога. Також у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого вона здобула освіту актора театру і кіно.[1][2]

Кар'єра на телебаченні[ред. | ред. код]

Кар'єру розпочала у пресі, вона працювала у запорізькому видавництві «Телесіті», де вела рубрику «Наодинці з…». У 2000 році працювала кореспондентом газети «Запорізька січ». У 18 років стажувалася на запорізькому каналі TV5, 2001 року працювала там ведучою прогнозу погоди.[1]

У 2003 році Соколова була ведучою програми «Всі гроші світу» на луганському регіональному телеканалі «Лот ТВ».

У 2004 році вона була акторкою «Вільного театру», де грала роль Саллі в виставі «Чайка Джонатан Лівінгстон» за однойменним твором Річарда Баха. Потім грала у виставах «Піранделло», «Кава і сигарети» та «Український Декамерон» театру «Дах».

На телебачення Соколова повернулася в 2006 році, коли почала працювати ведучою та журналістом у ранковому шоу «Ранок на Інтері». Того ж року вона почала зніматися в кіно. 3 2007 по 2008 роки була ведучою і журналістрм програми «Сніданок з 1+1».

Соколова на церемонії «Коронація слова», 2013

У 2009 році Соколова була ведучою програми «Ранок на П'ятому». З 2012 року вона ведуча програми «Кіно з Яніною Соколовою», а вже з 2015 року програми «Рандеву з Яніною Соколовою» на «5 каналі».[3][4]

Проєкти «Вечер» та «Я, Ніна»[ред. | ред. код]

У Києві у кінотеатрі «Жовтень» 18 квітня 2018 року відбувся прем'єрний показ документального фільму про воїнів АТО «Ми — солдати» (англ. We are soldiers), одним з продюсерів якого була Соколова.[5]

28 вересня на міжнародному книжковому фестивалі в Дніпрі відбулася презентація інтерактивної книжки «Шевченко на кожен день», до якої було знято 53 відеоролики, в яких Соколова декламує вірші поета.[6][7] У жовтні того ж року вона стала ведучою авторського YouTube-проєкту «Вечер с Яниной Соколовой», який викриває фейки російської пропаганди про Україну.

Яніна Соколова є засновницею школи екранних мистецтв «Screen School» та куратором курсу «Телеведучий», у рамках «Screen School».

22 травня 2019 року Соколова повідомила про мультимедійний проект «Я, Ніна», заснований на реальних подіях з її життя.[8] Мета якого є допомогти онкохворим людям усвідомити цінність життя та почати боротися за нього. Проєкт складатиметься з книжки, пісні та повнометражного художнього фільму, в якому зіграють Валерія Ходос та Валерій Харчишин, а головну роль зіграє саме Соколова.[9]

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Акторська діяльність
Вистава Роль Театр Примітки
«Чайка на ім'я Джонатан» Саллі Вільний театр
«Піранделло» Марина Театр «Дах»
«Кава і сигарети» акторка Джейн Театр «Дах»
«Український Декамерон» смерть Театр «Дах»
«Ідіот» Настасья Пилипівна Театр «Дах»
«Історії кохання для дорослих» жінка Національний український академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької Грає у парі із музикантом Валерієм Харчишиним)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Акторська діяльність
Рік Фільм Роль Режисер
2006 «Сьоме небо» покоївка В'ячеслав Криштофович
«Про це краще не знати» журналістка Дмитро Томашпольський
«Перше правило королеви» Тамара В'ячеслав Криштофович
2011 «Обійми мене» Лєра, головна роль Любомир Кобильчук
«Сім верст до небес» медсестра Юрій Павлов
«Терміново шукаю чоловіка» Віра Аліна Чеботарьова
«Костоправ» Маргарита Вітковська, асистент Савчука Володимир Мельниченко, Віра Яковенко
2012 «Мамочка моя» епізод Аліна Чеботарьова
«Навчаю грі на гітарі» Маргарита Соколова, наречена Олега Володимир Янощук
2013 «Тариф щаслива сім'я» епізод Аліна Чеботарьова
2014 «Справа для двох» Лена Антон Азаров, Карім Шихар
2015 «Повернешся-поговоримо» співробітниця аеропорту Аліна Чеботарьова
2016 «Співачка» Олеся Олександр Сальников, Міла Погребинська, Антон Ціватий
«Райське місце» Анжела Дмитро Гольдман
2017 «The Woman» жінка, головна роль Діана Рудиченко
2018 «We are soldiers» Світлана Смірнова, Яніна Соколова (продюсер)
«Жити заради кохання» Сергій Толкушкін
2020 «Я, Ніна» Ніна Сокіл

Особисте життя[ред. | ред. код]

30 травня 2010 року одружилася з банкіром Володимиром Литвином. У подружжя є двоє синів: Микола і Мирон. Поборола рак, пройшовши тривалий курс променевої та хіміотерапії. Як наслідок, створила проєкт «Я, Ніна»[10] з метою допомогти українцям, які страждають від онкохвороб, змінити ставлення соціуму до онкохворих, полегшити їх життя і бути щасливими.[11]

Захоплюється бігом. Тренується у команді київських легкоатлетів TopRunners.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Медіаамбасадор руху за права жінок «He for She» в Україні. Волонтер ООС.

2018 року підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

22 травня 2019 року Соколова написала у Facebook про те що вона сім місяців боролася з онкологією та вилікувалась. Тоді ж вона повідомила про мультимедійний проект «Я, Ніна», спрямований на підтримку онкохворих людей.[12]

« Мені 35. І я хочу наступну частину свого публічного і непублічного життя присвятити темі, яка поглинула мене зсередини. Я хочу допомогти українцям, хворим на рак, полегшити життя і бути… щасливими. Навіть у цей кепський період. Саме з цією метою ми з командою вирішили створити мультимедійний проєкт. »

— Яніна Соколова (22 травня 2019)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Профіль — Яніна Соколова. 5 канал. 
  2. Яніна Соколова – Про Зеленського, популярність, контрпропаганду, та найкращого президента Порошенка. 28 листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  3. «Рандеву з Яніною Соколовою». 5 канал. 
  4. Долженкова, Інна. Яніна Соколова: Частина гостей «Рандеву» нас шантажують. Детектор медіа. 25.04.2018. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  5. Підгора-Гвяздовський, Ярослав. Ми — люди. Детектор медіа. 21.04.2018. Архів оригіналу за 30.05.2019. Процитовано 30.05.2019. 
  6. Міжнародний книжковий фестиваль у Дніпрі – Book Space. Видавництво «Фоліо». 28.09.2018. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  7. "Шевченко на кожен день": в Україні випустили інтерактивний Кобзар. 5 канал. 01.02.2019. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  8. Козаченко, Олена. Телеведуча Яніна Соколова, яка поборола онкологію, збирає кошти на фільм. За дві доби їй пожертвували понад мільйон гривень. theБабель. 24.05.2019. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  9. Я, Ніна — Про проект. Я, Ніна. 24.05.2019. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  10. Проєкт, який змінить ставлення соціуму до онкохворих. youtube.com. 
  11. «Зробіть життя таким, щоб хотілось жити»: досвід подолання раку телеведучої Яніни Соколової. radiosvoboda.org. 25 травня 2019. 
  12. Яніна Соколова — Ні, це не монтаж. Саме так я виглядаю зараз. 22.05.2019. 

Посилання[ред. | ред. код]