Соколова Яніна Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яніна Соколова
Yanina Sokolova January 2019.jpg
Ім'я при народженні Яніна Михайлівна Соколова
Народилася 6 березня 1984(1984-03-06) (36 років)
Запоріжжя
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Релігія атеїзм[1]
Діяльність журналіст, телеведуча, акторка
Alma mater Запорізький національний університет
КНУТКТ
Роки діяльності 2000 — дотепер
Чоловік Володимир Миколайович Литвин
Діти Микола, Мирон
IMDb ID 3558393
Нагороди та премії

CMNS: Яніна Соколова у Вікісховищі

Яні́на Миха́йлівна Соколо́ва (нар. 6 березня 1984(19840306), Запоріжжя) — акторка, журналістка, телеведуча, громадська діячка. Ведуча програми «Рандеву» на 5 каналі, а також YouTube-проєктів «Вечер с Яниной Соколовой» та «Соромно!».

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчивши Запорізьку гімназію № 28, вступила до Запорізького національного університету, де здобула освіту психолога. Також у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого вона здобула освіту актора театру і кіно.[2][3]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Кар'єру розпочала у пресі, вона працювала у запорізькому видавництві «Телесіті», де вела рубрику «Наодинці з…». У 2000 році працювала кореспондентом газети «Запорізька січ». У 18 років стажувалася на запорізькому каналі TV5, 2001 року працювала там ведучою прогнозу погоди.[2]

У 2003 році Соколова була ведучою програми «Всі гроші світу» на луганському регіональному телеканалі «Лот ТВ».

У 2004 році вона була акторкою «Вільного театру», де грала роль Саллі у виставі «Чайка Джонатан Лівінгстон» за однойменним твором Річарда Баха. Потім грала у виставах «Піранделло», «Кава і сигарети» та «Український Декамерон» театру «Дах».

2006—2017: початок кар'єри ведучої[ред. | ред. код]

Соколова на церемонії «Коронація слова», 2013

На телебачення Соколова повернулася в 2006 році, коли почала працювати ведучою та журналістом у ранковому шоу «Ранок з Інтером». Того ж року вона почала зніматися в кіно. 3 2007 по 2008 роки була ведучою і журналісткою програми «Сніданок з 1+1».

У 2009 році Соколова була ведучою програми «Ранок на П'ятому». З 2012 року вона ведуча програми «Кіно з Яніною Соколовою», а вже з 2015 року програми «Рандеву з Яніною Соколовою» на «5 каналі».[4][5]

13 листопада 2017 року Соколова разом з Олесею Корженевською заснувала школу екранних мистецтв «Screen School», де вона також кураторка курсу «Телеведучий».[6]

2018 — дотепер: проєкти «Вечер» та «Я, Ніна»[ред. | ред. код]

У Києві у кінотеатрі «Жовтень» 18 квітня 2018 року відбувся прем'єрний показ документального фільму про воїнів АТО «Ми — солдати» (англ. We are soldiers), одним з продюсерів якого була Соколова.[7]

28 вересня на міжнародному книжковому фестивалі в Дніпрі відбулася презентація інтерактивної книжки «Шевченко на кожен день», до якої було знято 53 відеоролики, в яких Соколова декламує вірші поета.[8][9] У жовтні того ж року вона стала ведучою авторського YouTube-проєкту «Вечер с Яниной Соколовой», який викриває фейки російської пропаганди про Україну.

22 травня 2019 року повідомила про мультимедійний проєкт «Я, Ніна», заснований на реальних подіях з її життя.[10] Мета якого є допомогти онкохворим людям усвідомити цінність життя та почати боротися за нього. Проєкт складатиметься з книжки, пісні та повнометражного художнього фільму, в якому зіграють Валерія Ходос та Валерій Харчишин, а головну роль зіграє саме Соколова.[11]

Соколова запустила авторський проєкт «Як вам не соромно!» на телеканалі «Україна 24», прем’єра якого відбулася 19 березня 2020 року. Після трьох випусків програми, 3 квітня телеканал тимчасово зупинив його виробництво посилаючись на карантин в Україні. Проте через тиждень Соколова перезапустила проєкт на своєму YouTube-каналі, але вже під новою назвою «Соромно!».[12] З 21 квітня проєкт також виходить на «4 каналі».[13]

У березні 2020 року, Яніна Соколова заснувала фонд «ВАРТО ЖИТИ», мета якого знаходити та акумулювати благодійні кошти, залучені від бізнесу та фізичних осіб шляхом прозорого розподілу між соціальними ініціативами та проектами, які тільки починають свою діяльність або вже активно діють та реалізують свої проекти у сфері онко.

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Канал Дж.
2006 Ранок з Інтером Грає себе (ведуча) Інтер
2007—2008 Сніданок з 1+1 Грає себе (ведуча) 1+1
2009 Ранок на «П'ятому» Грає себе (ведуча) 5 канал
2012 — 2020 Кіно з Яніною Соколовою Грає себе (ведуча) [14]
2015 — дотепер Рандеву Грає себе (ведуча)
2018 — дотепер Вечер с Яниной Соколовой (рос.) Грає себе (ведуча) Україна 24
YouTube
2020 Як вам не соромно! Грає себе (ведуча) [12]
[13]
Соромно! Грає себе (ведуча) 4 канал
YouTube

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Вистава Роль Театр Примітки
«Чайка на ім'я Джонатан» Саллі Вільний театр
«Піранделло» Марина Театр «Дах»
«Кава і сигарети» акторка Джейн Театр «Дах»
«Український Декамерон» смерть Театр «Дах»
«Ідіот» Настасья Пилипівна Театр «Дах»
«Історії кохання для дорослих» жінка Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Грає у парі із Валерієм Харчишиним

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кіно
Рік Назва Роль Режисер Нотатки
2009 «Обійми мене» Лєра Любомир Левицький Головна роль, короткометражний фільм
2017 «The Woman» жінка Діана Рудиченко Головна роль, короткометражний фільм
2018 «Я є ілюзія» Станіслав Капралов Короткометражний фільм
«We are soldiers» Н/Д Світлана Смірнова Продюсерка, документальний фільм
В очікуванні «Я, Ніна» Ніна Сокіл Марися Нікітюк Головна роль
Телебачення
Рік Назва Роль Режисер
2006 «Сьоме небо» покоївка В'ячеслав Криштофович
«Про це краще не знати» журналістка Дмитро Томашпольський
«Перше правило королеви» Тамара В'ячеслав Криштофович
2011 «Сім верст до небес» медсестра Юрій Павлов
«Терміново шукаю чоловіка» Віра Аліна Чеботарьова
«Костоправ» Маргарита Вітковська, асистент Савчука Володимир Мельниченко, Віра Яковенко
2012 «Мамочка моя» епізод Аліна Чеботарьова
«Навчаю грі на гітарі» Маргарита Соколова, наречена Олега Володимир Янощук
2013 «Тариф „Щаслива сім'я“» епізод Аліна Чеботарьова
2014 «Справа для двох» Лєна Антон Азаров, Карім Шихар
2015 «Повернешся-поговоримо» співробітниця аеропорту Аліна Чеботарьова
2016 «Співачка» Олеся Олександр Сальников, Міла Погребинська, Антон Ціватий
«Райське місце» Анжела Дмитро Гольдман
2018 «Жити заради кохання» Бєрта Арнаут, власниця клубу Сергій Толкушкін

Особисте життя[ред. | ред. код]

30 травня 2010 року вийшла заміж за банкіра Володимира Литвина. У подружжя є двоє синів — Микола і Мирон. Поборола рак, пройшовши тривалий курс променевої та хімієтерапії. Як наслідок, створила проєкт «Я, Ніна»[15] з метою допомогти українцям, які страждають від онкохвороб, змінити ставлення соціуму до онкохворих, полегшити їх життя і бути щасливими.[16] Захоплюється бігом. Тренується в команді київських легкоатлетів TopRunners.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Медіаамбасадорка руху за права жінок «He for She» в Україні. Волонтерка ООС.

2018 року підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

22 травня 2019 року написала у Facebook про те, що вона сім місяців боролася з онкологією та вилікувалася. Тоді ж повідомила про мультимедійний проєкт «Я, Ніна», спрямований на підтримку онкохворих людей.[17]

« Мені 35. І я хочу наступну частину свого публічного і непублічного життя присвятити темі, яка поглинула мене зсередини. Я хочу допомогти українцям, хворим на рак, полегшити життя і бути… щасливими. Навіть у цей кепський період. Саме з цією метою ми з командою вирішили створити мультимедійний проєкт. »

— Яніна Соколова (22 травня 2019)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://prolviv.com/blog/2020/04/20/ia-ne-viriu-v-boha-ia-ateistka-mene-spaliat-u-krematorii-ianina-sokolova-vrazyla-vidvertym-ziznanniam/?fbclid=IwAR2UWd11hMXaLWMintEtgSx-P2xlFAwmnMymiT8gSbh33HsmcCNcX4Oh55s
  2. а б Профіль — Яніна Соколова. 5 канал. 
  3. Яніна Соколова – Про Зеленського, популярність, контрпропаганду, та найкращого президента Порошенка. 28 листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  4. «Рандеву з Яніною Соколовою». 5 канал. 
  5. Долженкова, Інна. Яніна Соколова: Частина гостей «Рандеву» нас шантажують. Детектор медіа. 25.04.2018. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  6. Про школу. screenschool.com.ua. Архів оригіналу за 2020-04-17. Процитовано 2020-04-17. 
  7. Підгора-Гвяздовський, Ярослав. Ми — люди. Детектор медіа. 21.04.2018. Архів оригіналу за 30.05.2019. Процитовано 30.05.2019. 
  8. Міжнародний книжковий фестиваль у Дніпрі – Book Space. Видавництво «Фоліо». 28.09.2018. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  9. "Шевченко на кожен день": в Україні випустили інтерактивний Кобзар. 5 канал. 01.02.2019. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  10. Козаченко, Олена. Телеведуча Яніна Соколова, яка поборола онкологію, збирає кошти на фільм. За дві доби їй пожертвували понад мільйон гривень. theБабель. 24.05.2019. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  11. Я, Ніна — Про проект. Я, Ніна. 24.05.2019. Архів оригіналу за 29.05.2019. Процитовано 29.05.2019. 
  12. а б Яніна Соколова перезапустила проєкт «Як вам не соромно». detector.media. 2020-04-08. Архів оригіналу за 2020-04-17. Процитовано 2020-04-17. 
  13. а б Авторський проект Яніни Соколової «Соромно». Прем'єра на 4 каналі (21.04). 4 канал. 2020-04-21. Архів оригіналу за 2020-05-01. Процитовано 2020-05-01. 
  14. Зеленский в эпицентре кадрового коллапса🔥🔥 Онлайн 30.04 / 21:00. 2020-05-30. Процитовано 2020-05-01. «Кіно на 5-му каналі — цей проект завершив своє існування. За причиною малої цікавості до його глядачів у телевізорі.» 
  15. Проєкт, який змінить ставлення соціуму до онкохворих. youtube.com. 
  16. «Зробіть життя таким, щоб хотілось жити»: досвід подолання раку телеведучої Яніни Соколової. radiosvoboda.org. 25 травня 2019. 
  17. Яніна Соколова — Ні, це не монтаж. Саме так я виглядаю зараз. 22.05.2019. 

Посилання[ред. | ред. код]