Соколове (Зміївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Соколове
Sokolove zm gerb.png
Герб
Музей бойового братерства
Музей бойового братерства
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Зміївський район
Рада/громада Соколівська сільська рада
Код КОАТУУ 6321785001
Облікова картка Соколове 
Основні дані
Засноване 1660
Населення 1464
Площа 3,172 км²
Густота населення 461,54 осіб/км²
Поштовий індекс 63420
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°42′51″ пн. ш. 36°11′35″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 36.19306° сх. д. / 49.71417; 36.19306Координати: 49°42′51″ пн. ш. 36°11′35″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 36.19306° сх. д. / 49.71417; 36.19306
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Водойми р. Мжа
Відстань до
районного центру
12 км
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 63420, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Соколове, вул. Отакара Яроша[1], буд. 68, тел. 65-2-23
Сільський голова Мураєв Геннадій Кузьмич
Карта
Соколове. Карта розташування: Україна
Соколове
Соколове
Соколове. Карта розташування: Харківська область
Соколове
Соколове
Соколове. Карта розташування: Зміївський район
Соколове
Соколове
Мапа

Соколо́ве (до 23 серпня 1971 — Соколів) — село в Україні, в Зміївському районі Харківської області. Населення становить 1464 осіб. Орган місцевого самоврядування — Соколівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Соколове лежить на правому березі річки Мжа, вище місця впадання в неї річки Велика Вилівка. Русло річки звивисте, утворює багато лиманів і заболочених озер, зокрема озера Колода, Хворостанне, Комарова Яма. Вище за течією на відстані 5 км лежить село Колісники, нижче за течією на відстані 5 км — село Водяхівка, на протилежному березі — село Миргороди. За 6 км розташовані залізничні станції Платформа 16 км і Спасів Скит. Через село проходить автомобільна дорога Т 2112.

Герб[ред. | ред. код]

Герб являє собою геральдичний французький щит, горизонтально поділений навпіл. Кольори цих частин збігаються з кольорами прапора України. У верхній частині зображено сокола як символ села. У нижній частині зображені схрещені козацькі шаблі як символ козацького минулого села, яке було сотенним містечком Соколівської сотні Харківського слобідського козацького полку.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • Село засноване в 1660 році;
  • Не пізніше 1660 — у Соколові побудована перша церква[2];
  • З другої половини XVII століття до 1765 року Соколове — сотенний центр Харківського козацького слобідського полку. Містечко мало власну ратушу і власну символіку (печатку з зображенням хреста);
  • 1682 — Соколівським сотником був Іван Петровський;
  • В 1714 , 1718 , 1719 роках Соколове потерпало від нападів ватаг запорожців;
  • 1717 — Соколове, та його мешканці, зазнали шкоди від харцизів;
  • 1732 — Соколівським сотником був Іван Миколайович Жуков. Його ж брат був Григорій Миколайович був священиком в Успенській церкві;
  • З 1765 року Соколове увійшов до складу Мереф'янського комісарства;
  • За даними на 1779 рік Соколове — військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва, що мала 1118 осіб населення (1017 «військових обивателів» і 101 «власницького підданого»);
  • 1825 — за кошт прихожан, побудована нова кам'яна Архангело-Михайлівська (Архангельська) церква[2];
  • 1831 — за кошт прихожан, побудована нова кам'яна Успенська церква[2];
  • За даними на 1864 рік у казенному селі Зміївської волості Зміївського повіту мешкало 2965 осіб (1479 чоловічої статі та 1486 — жіночої), налічувалось 369 дворових господарств, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік[3];
  • Станом на 1914 рік село було центром окремої, центрі Соколівської волості, кількість мешканців села зросла до 4900 осіб[4];
  • Парафіян у Лимані було:
    • 1730 рік — 780 чоловік., 712 жінок;
    • 1750 рік — 862 чоловік., 795 жінок;
    • 1770 рік — 1093 чоловік., 1077 жінок;
    • 1790 рік — 1399 чоловік., 1331 жінок;
    • 1810 рік — 1647 чоловік., 1582 жінок;
    • 1830 рік — 1592 чоловік., 1656 жінок;
    • 1850 рік — 1459 чоловік., 1558 жінок;
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Соколовому та Вилівці — 228 людей[5].

Битва біля села Соколове[ред. | ред. код]

  • У боях за оборону села проти німецько-нацистських військ прийняв бойове хрещення 1-й батальйон чехословацької армії. 8 березня — 9 березня 1943 року батальйон спільно з радянськими військами відбивав численні атаки танків і піхоти ворога. В ході бою було знищено близько 300 солдатів і офіцерів противника, 19 танків і 6 бронетранспортерів. Втрати батальйону склали 112 бійців і командирів загиблими, 106 — пораненими, зазнали втрат також радянські частини, що билися разом з чехословаками.
  • За мужність і героїзм 84 бійця батальйону були нагороджені радянськими орденами і медалями. Поручнику Отакару Ярошу першому із іноземних громадян було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ще 87 бійців отримали чехословацькі ордени і медалі[6].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочнотоварна ферма.
  • Мисливське господарство.
  • Теплиці.
  • Виробництво будівельних матеріалів.
  • Виробництво деревної гранули.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР : В 26 томах / Гол. ред. П. Т. Тронько. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. – Т. 21 : Харківська область. – С. 483–492.
  • Погода в селі Соколове

Рекомендована література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Соколове (Зміївський район) // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
  2. а б в Гумілевський Д. Г. (Филарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1629)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Харківська область, ст. 793—798
  6. Гафт А. Ю. Соколів / А. Ю. Гафт, О. М. Куц // Історія міст і сіл Української РСР : В 26 томах / Гол. ред. П. Т. Тронько. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. – Т. 21 : Харківська область. – С. 483–492.
  7. На Харьковщине презентовали книгу о Великой Отечественной войне. Главное. 30.08.2014.

Див. також[ред. | ред. код]