Соколов Микола Миколайович (генетик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соколов Микола Миколайович
Народився 21 вересня 1902(1902-09-21)
Слобідське, Вятська губернія, Російська імперія
Помер 13 червня 1975(1975-06-13)[1] (72 роки)
Москва, СРСР[1]
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
Діяльність генетик
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Учасник німецько-радянська війна

Мико́ла Микола́йович Соколо́в (21 вересня 1902, м. Слобідське, нині Кіровської області Росії — 13 червня 1975, Москва) — російський генетик.

Біографія[ред. | ред. код]

1928 року закінчив Калінінський педагогічний інститут. Від 1933 року працював в Інституті експериментальної біології, учень Миколи Костянтиновича Кольцова.

У 1948–1956 роках працював в Якутському філіалі АН СРСР. Від 1956 року в Інституті біофізики. У 1966–1975 роках — завідувач лабораторії експериментальної каріології Інституту біології розвитку.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці з каріології куриних, структури та реплікації хромосом, вивчення кросінговера, проблеми взаємодії ядра та цитоплазми в спадковості та розвитку при віддаленій гібридизації тварин.

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Взаимодействие ядра и цитоплазмы при отдалённой гибридизации животных. — Москва, 1959.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Соколов Николай Николаевич (генетик) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література[ред. | ред. код]

  • Николай Николаевич Соколов: К 70-летию со дня рождения // Генетика. — 1973. — Т. 9. — № 5.