Сокол Олександр Вікторович

Сокол Олександр Вікторович
Сокол Олександр Вікторович
Основна інформація
Дата народження	1 березня 1944 (80 років)
Місце народження	Херсон, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна; СРСР
Професії	композитор, музикознавець
Освіта	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Нагороди	;
odma.edu.ua/rus/structure/rectorate/rector

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокол.

Олекса́ндр Ві́кторович Со́кол (*1 березня 1944, Херсон) — український музикознавець. Член Спілки композиторів України (від 1987). Доктор мистецтвознавства, професор.

Біографічні дані

Олександр Вікторович Сокол народився 1 березня 1944 року в місті Херсоні (Херсонська область, Україна). У вересні 1950 року був прийнятий до середньої школи № 13 міста Херсону. Під час навчання в середній школі займався в Херсонській музичній школі № 1 (1956—1959 рр.) за спеціальностями: «баян» — у Ващенка І. Ф., «композиція» — у В. В. Павковича і «теорія музики — у О. С. Штейнберга. Закінчивши достроково (за 4 роки) музичну школу, у 1959 році вступив до Одеського музичного училища за спеціальністю „народні інструменти“, яке закінчив з відзнакою у 1963 році. Під час навчання в училищі, з 1960 по 1965 роки працював артистом оркестру Одеського російського драматичного театру імені А. Іванова.

З 1963 року — студент Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової (спеціалізація „баян“). В 1968 році, після закінчення з відзнакою ОДК, одержав призначення на роботу в Одеське культурно-освітнє училище, в якому працював до 1971 року і звільнився у зв'язку з переходом на роботу в Одеську державну консерваторію імені А. В. Нежданової. З 1968 по 1970 роки навчався на заочному відділенні Одеської консерваторії за фахом „музикознавство“, закінчивши яку одержав диплом з відзнакою і був рекомендований до аспірантури.

З 1969 року працював в Одеській державній консерваторії імені А. В. Нежданової на посаді викладача кафедри теорії музики та композиції, з 1975 року — старшого викладача. 1971 року вступив до аспірантури Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського за фахом „теорія музики“ (науковий керівник — професор Н. О. Герасимова-Персидська), яку закінчив у 1975 році. В 1977 році захистив кандидатську дисертацію та отримав вчений ступінь кандидата мистецтвознавства.

1977 року призначений виконуючим обов'язки, а 1978 року — обраний завідувачем кафедри теорії музики та композиції Одеської державної консерваторії. На цю посаду був переобраний у 1985-му, 1989-му, 1990-му, 1996-му, 2001-му, 2006-му, 2011-му роках. 1980 року затверджений у вченому званні доцента. Протягом 1983—1985 років перебував на посаді старшого наукового співробітника; 1986—2000 років — працював на посаді проректора з навчальної роботи Одеської державної консерваторії. В 1987 році був прийнятий до Спілки композиторів СРСР (на теперішній час — Одеська організація Національної спілки композиторів України). З 1990 по 1995 роки був обраний народним депутатом районної Ради Центрального району міста Одеси.

1991 року затверджений у вченому званні професора. 1992 року за наукову роботу „Структура музикознавства“ одержав Диплом і другу премію Міністерства культури і мистецтв України.

1996 року захистив докторську дисертацію і отримав вчений ступінь доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 „Музичне мистецтво“.

У грудні 1997 року обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв України (відділ теорії та історії мистецтв) і академіком Академії наук Вищої школи (зараз — освіти) України (відділ філології і мистецтвознавства).

1998 року призначений членом робочої групи Міністерства культури і мистецтв України з розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр. 09 грудня 1998 року Постановою президії Вищої атестаційної комісії України за номером 06-76-06/397 призначений членом Експертної ради ВАК України з мистецтвознавства (перебував до 2001 року).

13 квітня 2000 року Наказом Міністерства культури і мистецтв України за номером 171-х призначений виконуючим обов'язки ректора Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової. З 20 червня 2000 року — ректор Одеської державної консерваторії (відповідно до виборів колективу ОДК та контракту з Міністром культури та мистецтв України).

2000 року обраний Головою Одеського відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки України. В 2001 році став Президентом Одеського благодійного фонду імені Еміля Гілельса (до теперішнього часу). У тому ж році став Генеральним директором Першого Міжнародного конкурсу піаністів пам'яті Еміля Гілельса.

2001 року Сокол О. В. нагороджений Почесним дипломом Президії Академії мистецтв України „За вагомий внесок у підготовку фахівців музичного мистецтва“ та Почесною грамотою Управління освіти і науки Одеської обладміністрації „За багаторічну наукову діяльність, особливі заслуги“.

2003 року — Сокол О. В. — Генеральний директор Другого Міжнародного конкурсу піаністів пам'яті Еміля Гілельса. Конкурс прийнято до Української асоціацій Міжнародних конкурсів. У вересні 2004 року — член оргкомітету і член журі Міжнародного конкурсу скрипалів імені Д. Ойстраха (Одеса, 7-18 вересня). У жовтні 2004 року обраний Головою Одеської організації Національної спілки композиторів України.

Діяльність

Редакторська діяльність

Сокол О. В. є ініціатором створення і головним редактором історичної збірки матеріалів „Одеській державній музичній академії ім. А. В. Нежданової — 90“, головним редактором щорічного фахового наукового „ваківського“ вісника Одеської музичної академії „Музичне мистецтво і культура“ (з 2000 року). Організував перший випуск та є членом редколегії газети Одеської музичної академії „Музичний вісник“ (з 2003 року). Сокол О. В. — головний редактор і автор 2-х статей збірника „Николай Огренич — человек, певец, ректор“: Статьи, воспоминания, материалы» (Одеса: Астропринт, 2009)

Творча діяльність

Олександр Вікторович Сокол створив композиторські твори, а саме: мюзикли і музику до драматичних постанов (у співдружності з композитором І. Голубєвим): дитячу оперету «Вероніка», мюзікл «Чудя, Пугач и Шатало»; музику до театральних вистав — «Цезар і Клеопатра» (за п'єсою Б. Шоу), «Синее небо, а в нем облака» (В. Арро), «Принцесса на горошине» (за казкою А. Андерсена), «Иван да Марья». Вистави пройшли в Одеському російському драматичному театрі імені А. Іванова, Одеському театрі музичної комедії, Одеському українському музично-драматичному театрі імені В. Василька.

Сокол О. В. створив також хорові твори, пісні, п'єси для оркестру народних інструментів, вокально-інструментальних ансамблів, ансамблю бандуристок. Створив гімн Одеської консерваторії, гімни декількох ВНЗ Одеси.

Двічі — лауреат Республіканських пісенних конкурсів композиторів (1994, 1995)

Наукова діяльність

Монографії та статті

Сокол А. В. Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль. Монография / А. В. Сокол. — Одеса: Моряк, 2007. — 275 с.
Сокол О. В. Музичні ремарки, світообраз і музичний стиль. Рукопис / О. В. Сокол. — Одеса, 2011.
Сокол О. В. Одеській державній музичній академії імені А. В. Нежданової — 95! / О. В. Сокол // Музыкальный вестник: Газета Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. — Одеса: Одеський друкарський двір, 2008. — № 13-14. — С. 2-3.
Сокол О. В. Сподіваємось, що наші пропозиції будуть враховані / О. В. Сокол // Музыкальный вестник: Газета Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. — Одеса: Одеський друкарський двір, 2009. — № 15-16. — С. 2-3.
Сокол А. Победы и перспективы: В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти А. В. Неждановой / А. Сокол // Музыкальный вестник: Газета Одесской государственной музыкальной академии имени А. В. Неждановой. — Одеса: Одеський друкарський двір, 2011. — № 19-20. — С. 2-5.
Александр Сокол. Ольга Оганезова. «Памяти великой певицы»: про Перший Міжнародний конкурс вокалістів пам'яті А. В. Нежданової / Александр Сокол. Ольга Оганезова // Журнал «Фаворит». — 2010, № 04 (42). — Квітень. — С. 60-61.
«Одеська державна музична академія». Проспект ОДМА імені А. В. Нежданової [вступ. стаття Сокола О. В.]. — Астропринт, 2008. — С. 3-5.
Сокол А. Выдающийся певец, ректор Одесской консерватории Николай Огренич / А. Сокол // Николай Оргренич — человек, певец, ректор: статьи, воспоминания, материалы [ред. кол. : А. В. Сокол (гл. ред.), А. И. Самойленко, Г. А. Поливанова и др.]. — Одесса: Астропринт, 2009. — С. 9-Сокол А. Николай Огренич — руководитель и человек (штрихи к портрету) / А. Сокол // Николай Оргренич — человек, певец, ректор: статьи, воспоминания, материалы [ред. кол. : А. В. Сокол (гл. ред.), А. И. Самойленко, Г. А. Поливанова и др.]. — Одесса: Астропринт, 2009. — С. 61-63.
Сокол А. Одесская школа оперного искусства признана одной из лучших: В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти Антонины Неждановой / А. Сокол // Фаворит. — 2010. — № 10 (48). — С. 30-32.

Наукові праці, видання, публікації

Типологія простої, складної та синтетичної фактури в творах І. Стравинского: Дисс… канд. мист.. — Одеса, 1977. — 7 др. арк.
Інтонаційні вправи та імпровізація на заняттях по сольфеджіо: Методичні рекомендації з курсу «Сольфеджіо» для ДМШ, музучилищ і консерваторій. — Одеса, 1980. — 7.75 др. арк.
Структура музикознания. Учебное пособие по курсу «Введение в музыкознание» / Всесоюзный методический кабинет по учебным заведениям искусства и культуры. — Москва, 1991. — 3 п.л.
Експрессивно-стилистические ремарки и музыкальный стиль / Республ. методкабинет учебных заведений искусства и культуры України. — Київ, 1992. — 5,25 п. л.
Музыкальная культура как предмет музыковедения // Одесский музыковед' 93. — Одесса: Моряк, 1993. — С. 91-99
Теория музыкальной артикуляции: монография / Рец. докт. мистецтв. Котляревський І. А.; Ред. канд. мистецтв. Ю. Семенов. — Одесса: ОКФА, 1996. — 204 с.
Стилистика музыкальной речи и терминологические ремарки / Дисс… доктора искусствоведения. — Одесса, 1996. — 18,2 др.арк. — 384 с.
Интонационно-художественный образ мира // Культурологические проблемы музыкальной украинистики. — В. 3: Вопросы музыкальной семантики. — Одесса, 1998. — С. 8-16.
Проблеми становлення наукової еліти в галузі мистецтвознавства // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць / Академія мистецтв України. Випуск перший. — Київ: Спалах, 2000. — С. 305—311.
Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль: монографія. — Одеса: Моряк, 2007. — 276 с.
Програма курсу «Логіка і основи наукових досліджень» для магістеріуму / ОДМА. — 2007. Рукопис. — 11 с.
Сокол А. Победы и перспективы: В Одессе состоялся Первый международный конкурс вокалистов памяти А. В. Неждановой / Музыкальный вестник: Газета Одесской государственной музыкальной академии им. А. В. Неждановой. –2011. — № 19-20. — С. 2-5.

Нагороди

ПОЧЕСНА ГРАМОТА Південного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти та науки України та Ради ректорів вищих навчальних закладів (з нагоди Дня науки України та за багаторічну наукову діяльність) (Одеса, 16 травня 2003 року).
ПОЧЕСНА ГРАМОТА Кабінету Міністрів «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва» (20 листопада 2003 року).
ГРАМОТА Управління з питань культури та мистецтв Одеської міської ради «За високопрофесійну плідну працю» (Одеса,2003).
ПОДЯКА Начальника Управління культури Одеської обласної державної адміністрації «За практичну допомогу в організації та проведенні обласних конкурсів молодих композиторів» (Одеса, 2005).
ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ «заслужений діяч мистецтв України». Посвідчення № 951. Наказ Президента України від 1 березня 2004 року № 260.
ПОЧЕСНА ГРАМОТА Одеської обласної ради «За організацію і проведення ІІІ Міжнародного конкурсу піаністів пам'яті Еміля Гілельса» (Одеса, 2007).
«ПОЧЕСНА ВІДЗНАКА» Одеської обласної ради (від 19 листопада 2008 року).
«ПОДЯКА» Голови Одеського обкому профспілки працівників культури України «За самовіддану плідну працю» (26 листопада 2008 року).
ДИПЛОМ лауреата конкурсу «Твої імена, Одесо!» і грошова премія Одеського міського голови Едуарда Гурвіца (січень, 2009 року).
ОРДЕН «ЗА ЗАСЛУГИ» ІІІ ступеня (Наказ Президента України № 977/2009 від 30 листопада 2009 року).
ДИПЛОМ щорічного рейтингу популярності людей та подій Одеси «Народне визнання». Ректор ОДМА імені А. В. Нежданової Олександр Сокол (Одеса, грудень 2009 року).
ОРДЕН «ЗА ЗАСЛУГИ» II ступеня, вересень 2013

Електронні джерела

Відкрита Україна
національна музична академія ім. А. В. Нежданової^{[недоступне посилання з липня 2019]}