Сокуон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сокуон (яп. 促音) — японський символ[en] у формі зменшеного символу Хіраґани або катакани цу. Менш формально цей символ називається чіісай цу (яп. 小さいつ) або чіісана цу (яп. 小さなつ), що дослівно означає "маленька цу".[1] Цей символ виконує декілька функцій в японській мові.

Вигляд[ред. | ред. код]

При написанні як хіраґаною так і катаканою? сукуон виглядає як символ, що позначає склад цу, але зменшеного розміру:

Повнорозмірний склад Сукуон
Хіраґана
Катакана

Застосування в японській мові[ред. | ред. код]

Основне використання сукуон це позначення подвоєння[en] приголосного при написанні слів,[1]що при транслітерації як правило записується повторенням приголосної літери. Цей символ позначає подвоєння приголосного звуку наступної за ним кани.

Приклад:

  • Поккі[en], назва японських паличок, що вкриті шоколадом, записується наступним чином: ポッキー, де
    по
    (сокуон)
    кі
    (довга риска Чоонпу[en])
    латинською транслітерацією це записується як pokkī, де сокуон передає подвоєння приголосного к.
  • 待って (матте), те-форма[en] дієслова 待つ (мацу, "чекати"), складається із:
    ма (канджі)
    (сокуон)
    те
    Читається матте.
  • こっち (коттчі), означає "тут", і складається із:
    ко
    (сокуон)
    чі
    Читається коттчі, але цей звук важко однозначно передати транслітерацією, але він маж звучати подовжено і представляє звук [t͡ɕ] (Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат), а сокуон перед ним подовжує звук [t].

Сокуон як правило не може з'явитися на початку слова, перед голосними кана (а, і, у, е, або о), або перед кана, що задають приголосні звуки н, м, р, в/уо, або й. Крім того, він не використовується перед дзвінкими приголосними (г, з, д, або б), або перед х, крім випадків запозичення слів, або в діалектах мови. Але із стилістичних міркувань існують деякі не часті випадки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kawahara, Shigeto. The phonetics of obstruent geminates, sokuon. Semantic Scholar. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 28 червня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]