Сокуренко Роман Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сокуренко Роман Олександрович
Rank insignia of militsiya of Ukraine 03 (horizontal).svg Молодший сержант
Сокуренко Роман Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 18 січня 1983(1983-01-18)
Новоукраїнка
Смерть 23 вересня 2014(2014-09-23) (31 рік)
Ульм
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо Сокіл
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ National Police of Ukraine emblem.svg Спеціальна міліція
Формування
Emblem of the Azov Battalion.svg
 «Азов»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»

Рома́н Олекса́ндрович Соку́ренко (18 січня 1983(19830118) — 23 вересня 2014) — молодший сержант патрульної служби міліції особливого призначення батальйону «Азов».

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

1985 року батьки розвелися, Роман з матір'ю переїхав до Корсуня-Шевченківського. 1999 року закінчив Корсунь-Шевченковську ЗОШ № 1, в кіровоградській філії Кіровоградського професійно-технічного училища підготовки робочих кадрів здобув спеціальність зварювальника. В 2001—2002 роках проходив строкову військову службу у 20-му рухомому пункті управління Генерального Штабу ЗСУ. По демобілізації працював за спеціальністю.

Займався спортом — греко-римською боротьбою, легкою атлетикою, грав у складі футбольних команд «Максимір», «Спортінг-Корсунь». Здобув звання чемпіона першої ліги Корсунь-Шевченківського району з міні-футболу, сезону 2012—2013 років.

Активний учасник Революції Гідності, корсунь-шевченківська самооборона.

Боєць батальйону спецпризначення «Азов», брав участь від самого початку.

Поранений 10 серпня в бою за визволення міста Іловайськ, рятуючи свого командира. Андрій Дрьомін-«Світляк» та Микола Березовий-«Береза» у тому бою загинули.

Переніс десятки операцій у Дніпропетровській лікарні ім. І. Мечникова, Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова. Був відправлений на лікування до Німеччини 3 вересня — з іще 19 пораненими бійцями.

Помер у госпіталі Бундесверу міста Ульм.

Похований у місті Корсунь-Шевченківський.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 14 серпня 2014 року — медаллю «За військову службу Україні»[1]
  • Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно)
  • Ім'я Романа занесено до Книги памя'ті загиблих працівників Управління МВС України в Черкаській області та увічнено на обеліску загиблим міліціонерам

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]