Соленосна формація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соленосні (галогенні) геологічні формації — геологічні формації, представлені різними за складом хемогенними гірськими породами (доломіт, гіпс, ангідрит, кам'яна сіль і калійна солі та ін.), серед яких можуть бути піски та глини. Товщина соленосних шарів вимірюється десятками і сотнями метрів.

Соленосна формація накопичується в лагунних басейнах, розташованих в межах крайових прогинів. Інтенсивне прогинання земної кори в межах прогинів обумовлює швидке занурення і поховання відклалися солей, оберігаючи їх від розчинення. Соленосна формація представлена ​​майже виключно хімічними опадами, розподіл яких залежить від ступеня їх розчинності. У початкову стадію в осад випадають доломіт, потім гіпси і ангідриту, останніми — кам'яна сіль і калійно-магнезіальні сполуки. Усередині соленосних товщ нерідко зустрічаються прошарки теригенних порід — глин і пісків.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
  • Соленосные формации и практическое значение их изучения. Тезисы докладов 2-го Всесоюзного солевого совещания, 10—14 сент. 1979 г. Т. 2. (рос.)