Соловйов Володимир Рудольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Соловйов
рос. Владимир Рудольфович Соловьёв
2020 Vladimir Solovyov (cropped).jpg
Ім'я при народженні рос. Владимир Рудольфович Соловьев
Народився 20 жовтня 1963(1963-10-20)[1][2] (58 років)
Москва, СРСР[1][2]
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Національність єврей
Діяльність ведучий, пропагандист, публіцист, актор, співак, журналіст
Alma mater Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d (1986)[2]
Науковий ступінь кандидат економічних наук[2] (1990)
Знання мов російська
Заклад Інститут світової економіки і міжнародних відносин РАНd
Членство Q111633331?
Роки активності 1986[2] — тепер. час
Партія Єдина Росія
Батько Рудольф Наумович Соловйов
Мати Інна Соломонівна Шапіро
У шлюбі з Ельга Вікторівна Сепп
Діти (8[2]) восьмеро[3]
Зріст 174 см[1]
Нагороди
Орден Олександра Невського
Орден Пошани
Орден Дружби
Орден Пошани (Вірменія)
«ТЕФІ» (2005)
IMDb ID 7711654
Сайт vsoloviev.ru

Володимир Рудольфович Соловйов (нар. 20 жовтня 1963(19631020), Москва, РРФСР, СРСР) — російський пропагандист, телеведучий, публіцист, актор, співак і громадський діяч єврейського походження[4], рупор Кремля[5]. Член російської політичної партії «Єдина Росія».[6] Відомий своїми антиукраїнськими висловами та пропагандою[7].

Має нерухомість в Італії, а також посвідчення італійського резидента.

У серпні 2014 включений Україною до списку санкцій за позицію щодо війни на сході України та анексії Криму Росією[8].Занесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[9] (з 25.03.2022).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1963 в Москві в єврейській родині[10]

Батько — Рудольф Наумович Соловйов, до 1962 року носив прізвище Менінсковський[11], викладач політекономії;

Мати — Інна Соломонівна Соловйова (Шапіро), мистецтвознавець[12].

Дід по матері — Соломон Львович Шапіро.

До першого класу пішов у 72-гу школу Москви, поруч з будинком. Починаючи з другого класу, навчався в елітній спецшколі № 27 з вивченням ряду предметів англійською мовою, де навчалися діти й онуки членів ЦК КПРС, дипломатів та інших.[13]

1980 року вступив до Московського інституту сталі та сплавів і 1986 року закінчив його з червоним дипломом. У тому ж інституті на курс молодші навчалися Владислав Сурков і Михайло Фрідман, з якими Соловйов знайомий від 1981 року[14].

Був членом президії Російського Єврейського конгресу[15].

У 2005 році брав участь у роботі з'їзду руху «Наші», створеного адміністрацією Президента РФ[16], а також займався навчанням членів цього руху.

У 2012 році Указом В. В. Путіна включений до складу Ради з громадського телебачення[17].

Наприкінці лютого 2014 разом з низкою російських журналістів, громадських і політичних діячів підписав звернення фонду «Всі ми -» Беркут "", створеного для підтримки співробітників українського спецпідрозділу Беркута, що протистояло активістам на Євромайдані.[18]

У 2015 році взяв велике інтерв'ю у президента РФ В. В. Путіна, яке використовувалося в пропагандиському фільмі «Президент».[19]

Антиукраїнська позиція[ред. | ред. код]

Ведучий передач «Поєдинок» і «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим» на каналі Росія-1, «Ранок з Володимиром Соловйовим та Ганною Шафран» на Вести ФМ. У цих програмах неодноразово вдавався до українофобської риторики. Зокрема називав євромайданівців фашистами та висловив думку, що у всіх наркоманів і повій українська прописка.[20][21][22]. На «Марші правди» 14 квітня 2014 року в Москві названий одним із переможців у журналістській брехні, разом із Дмитром Кисельовим і Катериною Андреєвою.[23]

Скандали[ред. | ред. код]

19 жовтня 2006 брав участь в теледебатах як ведучий між кандидатами на посаду голови міського округу Самара Віктором Тархова і Георгієм Лиманським. Під час і після ефіру Тархов був ображений Соловйовим. Після цього ображений кандидат подав позов на 10 млн рублів проти журналіста. Через півтора року суд першої інстанції частково задовольнив позов, постановивши стягнути з відповідача 70000 рублів.[24]

У 2011 році Релігійна громада євреїв Азербайджану послала ноту протесту керівництву радіостанції «Вести FM», а також в Російський Єврейський Конгрес, проти висловлення Соловйова про Азербайджанську Республіку в ефірі «Вести FM»[25]

У лютому 2014 НДУ «Вища школа економіки» сприйняв як образу згадку вишу під час дискусії Соловйова зі студентами навчального закладу. 19 лютого в ефірі передачі «Повний контакт» на радіо «Вести FM» він оголосив про те, що «під егідою» факультету прикладної політології у виші діють «організовані терористичні угруповання», які готують «майданівське підпілля». У заяві зазначено, що у виші негативно поставилися як до висловлювань Соловйова, так і до реплік учнів, а спроби пов'язати навчальний заклад з політичною позицією учасників скандалу там розцінюють як провокацію.[26]

У червні 2014 знаходячись в Камбоджі бізнесмен Сергій Полонський звернувся в Савеловський суд Москви з позовом про захист честі й компенсації моральної шкоди у розмірі 200 000 000 рублів до радіостанції «Вести FM» і Соловйова через його ефір в листопада 2013 року.[27]

Влаштував скандал в соцмережах, образивши користувача Twitter за питання про вартість годинника дочки. Користувач соцмережі з ніком Neiswestnij звернув увагу на фото дочки Соловйова, опубліковане їм в Instagram. На руці дівчини були годинник, що нагадують Apple Watch, вартість яких в офіційному магазині досягає одного мільйона рублів.[28]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько вісьмох дітей (від трьох дружин)[29].

За власними запевненнями, сповідує юдаїзм.[30]

Нерухомість, закордонна власність[ред. | ред. код]

Російський Фонд боротьби з корупцією, керований Олексієм Навальним, виявив, що Соловйов окрім квартири в елітному кварталі Москви площею 160 м² та мінімальною вартістю 13 млн рублів, яка згодом виросла до розмірів 450 м² ціною 250 млн рублів; має дачу в Передєлкіно площею 1.046 м² та ділянкою розміром 60 соток (оцінюється у 3.000.000 $).

Крім власного будинку в Росії має нерухомість в Італії, а саме 3-поверхову 16-кімнатну віллу у фешенебельній курортній зоні узбережжя озера Комо вартістю 4.500.000 €.

Розмір статку Соловйова фонд Навального оцінює в мінімум мільярд російських рублів або більш $17 млн.

Крім того Соловйов має посвідчення резидента Італії, там мешкає його сім'я[31][32]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://24smi.org/celebrity/522-vladimir-soloviov.html
  2. а б в г д е https://lenta.ru/lib/14159311/
  3. Владимир Соловьев «Враги России» — YouTube
  4. Соловьёв Владимир Рудольфович. Человек из телевизора, «Эхо Москвы», 07.02.2004.
  5. Донбассу никто ничего не обещал!: Рупор Кремля развеял надежды пророссийских сепаратистов. nv.ua. https://plus.google.com/+NvUa1. Процитовано 2 січня 2016. 
  6. Соловьев Володимир Рудольфович / Офіційний сайт партії Єдина Росія. er.ru. 
  7. https://www.youtube.com/watch?v=filOrnJDxOQ Российские СМИ об Украине
  8. Власти Украины опубликовали список невъездных российских журналистов. Росбалт. Процитовано 2 січня 2016. 
  9. Міністерство інформаційної політики України. 
  10. Интервью / «Человек из ТВ» / Владимир Соловьев. Эхо Москвы. Процитовано 2 січня 2016. 
  11. Владимир Соловьев - біографія на сайті Узнай Всё!
  12. Соловьиные трели еврея с русской фамилией | Еврейский Мир. evreimir.com. Процитовано 2 січня 2016. 
  13. Рассказывает мама», Биография 1963—2005. 
  14. Владимир Соловьев: Я глубоко убежден, что я - гений - ПОЛИТ.РУ. polit.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  15. Структура Российского еврейского конгресса. help.rjc.ru. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 2 січня 2016. 
  16. Соловьев, Владимир. lenta.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  17. Утверждён состав Совета по общественному телевидению. Президент России. Процитовано 2 січня 2016. 
  18. Кто обещал «лечь костьми» и разогнать Майдан, а теперь собирается защитить Крым. Slon.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  19. Интервью с президентом - Олимпиада для журналиста. radiovesti.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  20. Українофобія як державна політика
  21. У Росії все гучніше лунають заклики до втручання у внутрішні справи України
  22. «Воскресный вечер» с Владимиром Соловьёвым (26.01.2014)
  23. Москвичи вышли на «Марш правды»
  24. За оскорбление мэра Самары Владимир Соловьев заплатит 70 тысяч рублей. ЗАО ИД «Комсомольская правда». Процитовано 2 січня 2016. 
  25. Евреи Азербайджана ответили российскому журналисту, оскорбившему Азербайджан. vesti.az. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2016. 
  26. ВШЭ вмешалась в скандал с «майдановским подпольем» в вузе. lenta.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  27. Соловьев, Владимир (6 березня 2014). Бизнесмен Сергей Полонский подал иск на 200 млн рублей к радиостанции «Вести FM» и журналисту Владимиру Соловьеву. Коммерсантъ. Процитовано 2 січня 2016. 
  28. "Представься, мразь". Российский ведущий устроил скандал в соцсетях из-за часов дочери. ru.ТСН.ua. https://plus.google.com/u/0/b/112915477255865222914/. Процитовано 2 січня 2016. 
  29. Мемория. Владимир Соловьев - ПОЛИТ.РУ. polit.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  30. Церковь пошла на диалог с обществом. radiovesti.ru. Процитовано 2 січня 2016. 
  31. Gordon.ua: Фонд Навального показал квартиры, дачу и итальянскую виллу российского пропагандиста Соловьева.
  32. Блок О.Навального: Квартиры, дача и итальянская вилла Владимира Соловьёва. 28.09.2017

Посилання[ред. | ред. код]