Соловйов Володимир Рудольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Рудольфович Соловйов
рос. Владимир Рудольфович Соловьёв
Vladimir Solovyov (2015-10-12).jpg
Володимир Соловйов, 2015
Народився 20 жовтня 1963(1963-10-20) (52 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Національність єврей
Діяльність ведучий, журналіст, публіцист, актор, співак
Alma mater Национальный исследовательский технологический университет «МИСиС»
Батько Рудольф Наумович Соловйов
Матір Інна Соломонівна Шапіро
Дружина Ельга Вікторівна Сепп
Діти восьмеро[1]
Нагороди
Орден Олександра Невського
Орден Пошани
Орден Дружби
Орден Пошани (Вірменія)
«ТЕФІ» (2005)
Сторінка в інтернеті http://www.vsoloviev.ru

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Рудольфович Соловйов (20 жовтня 1963(19631020), Москва, РРФСР, СРСР) — російський телеведучий, публіцист, актор, співак і громадський діяч єврейського походження[2], рупор Кремля[3].

Відомий своїми антиукраїнськими висловами та пропагандою [4]

У серпні 2014 включений Україною до списку санкцій за позицію щодо війни на Південному сході України та анексії Криму Росією[5]

Біографія[ред.ред. код]

Володимир Соловйов народився 20 жовтня 1963 в Москві в єврейській родині[6]

Батько - Рудольф Наумович Соловйов, викладач політекономії;

Мати - Інна Соломонівна Соловйова (Шапіро), мистецтвознавець[7].

Дід по матері - Соломон Львович Шапіро.

В перший клас Соловйов пішов у 72-й школі Москви, поруч з будинком. Починаючи з другого класу, навчався в елітній спецшколі № 27 з вивченням ряду предметів англійською мовою, де навчалися діти й онуки членів ЦК КПРС, дипломатів та інших.[8]

У 1980 році вступив і в 1986 році закінчив Московський інститут сталі та сплавів з червоним дипломом. У тому ж інституті на курс молодше вчилися Владислав Сурков і Михайло Фрідман, з якими Соловйов знайомий з 1981 року[9].

Був членом президії Російського Єврейського конгресу[10].

У 2005 році Соловйов брав участь у роботі з'їзду руху «Наші», створеного адміністрацією Президента РФ[11], а також займався навчанням членів цього руху.

У 2012 році Указом В. В. Путіна включений до складу Ради з громадського телебачення[12].

Наприкінці лютого 2014 разом з низкою російських журналістів, громадських і політичних діячів підписав звернення фонду «Всі ми -" Беркут "», створеного для підтримки співробітників українського спецпідрозділу Беркута, що протистояло активістам на Євромайдані.[13]

У 2015 році взяв велике інтерв'ю у президента РФ В. В. Путіна, яке використовувалося в пропагандиському фільмі «Президент».[14]

Антиукраїнська позиція[ред.ред. код]

Ведучий передач «Поєдинок» і «Недільний вечір з Володимиром Соловйовим» на каналі Росія-1, «Ранок з Володимиром Соловйовим та Ганною Шафран» на Вести ФМ. На даних програмах він неодноразово вдавався до українофобської риторики. Зокрема називав євромайданівців фашистами та висловив думку, що у всіх наркоманів і повій українська прописка.[15][16][17]. На "Марші правди" 14 квітня 2014 року в Москві названий одним із переможців у журналістській брехні, разом із Дмитром Кисельовим і Катериною Андреєвою.[18]

Скандали[ред.ред. код]

19 жовтня 2006 брав участь в теледебатах в якості ведучого між кандидатами на посаду голови міського округу Самара Віктором Тархова і Георгієм Лиманським. Під час і після ефіру Тархов був ображений Соловйовим. Після цього ображений кандидат подав позов на 10 млн рублів проти журналіста. Через півтора року суд першої інстанції частково задовольнив позов, постановивши стягнути з відповідача 70000 рублів.[19]

У 2011 році Релігійна громада євреїв Азербайджану послала ноту протесту керівництву радіостанції «Вести FM», а також в Російський Єврейський Конгрес, проти висловлення Соловйова про Азербайджанську Республіку в ефірі «Вести FM»[20]

У лютому 2014 НДУ «Вища школа економіки» сприйняв як образу згадку вишу під час дискусії Соловйова зі студентами навчального закладу. 19 лютого в ефірі передачі «Повний контакт» на радіо «Вести FM» він оголосив про те, що «під егідою» факультету прикладної політології у виші діють «організовані терористичні угруповання», які готують «майданівське підпілля». У заяві зазначено, що у виші негативно поставилися як до висловлювань Соловйова, так і до реплік учнів, а спроби пов'язати навчальний заклад з політичною позицією учасників скандалу там розцінюють як провокацію.[21]

У червні 2014 знаходячись в Камбоджі бізнесмен Сергій Полонський звернувся в Савеловський суд Москви з позовом про захист честі й компенсації моральної шкоди у розмірі 200 000 000 рублів до радіостанції «Вести FM» і Соловйова через його ефір в листопада 2013 року.[22]

Влаштував скандал в соцмережах, образивши користувача Twitter за питання про вартість годинника дочки. Користувач соцмережі з ніком Neiswestnij звернув увагу на фото дочки Соловйова, опубліковане їм в Instagram. На руці дівчини були годинник, що нагадують Apple Watch, вартість яких в офіційному магазині досягає одного мільйона рублів.[23]

Особисте життя[ред.ред. код]

Батько вісьмох дітей (від трьох дружин)[24].

За власними запевненнями, сповідує юдаїзм.[25]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Владимир Соловьев «Враги России» — YouTube
  2. Соловьёв Владимир Рудольфович. Человек из телевизора, «Эхо Москвы», 07.02.2004.
  3. Донбассу никто ничего не обещал!: Рупор Кремля развеял надежды пророссийских сепаратистов. nv.ua. https://plus.google.com/+NvUa1. Процитовано 2016-01-02. 
  4. https://www.youtube.com/watch?v=filOrnJDxOQ Российские СМИ об Украине
  5. Власти Украины опубликовали список невъездных российских журналистов. Росбалт. Процитовано 2016-01-02. 
  6. Интервью / «Человек из ТВ» / Владимир Соловьев. Эхо Москвы. Процитовано 2016-01-02. 
  7. Соловьиные трели еврея с русской фамилией | Еврейский Мир. evreimir.com. Процитовано 2016-01-02. 
  8. Рассказывает мама», Биография 1963—2005. 
  9. Владимир Соловьев: Я глубоко убежден, что я - гений - ПОЛИТ.РУ. polit.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  10. Структура Российского еврейского конгресса. help.rjc.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  11. Соловьев, Владимир. lenta.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  12. Утверждён состав Совета по общественному телевидению. Президент России. Процитовано 2016-01-02. 
  13. Кто обещал «лечь костьми» и разогнать Майдан, а теперь собирается защитить Крым. Slon.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  14. Интервью с президентом - Олимпиада для журналиста. radiovesti.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  15. Українофобія як державна політика
  16. У Росії все гучніше лунають заклики до втручання у внутрішні справи України
  17. "Воскресный вечер" с Владимиром Соловьёвым (26.01.2014)
  18. Москвичи вышли на "Марш правды"
  19. За оскорбление мэра Самары Владимир Соловьев заплатит 70 тысяч рублей. ЗАО ИД «Комсомольская правда». Процитовано 2016-01-02. 
  20. Евреи Азербайджана ответили российскому журналисту, оскорбившему Азербайджан. vesti.az. Процитовано 2016-01-02. 
  21. ВШЭ вмешалась в скандал с «майдановским подпольем» в вузе. lenta.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  22. Соловьев, Владимир (2014-03-06). Бизнесмен Сергей Полонский подал иск на 200 млн рублей к радиостанции «Вести FM» и журналисту Владимиру Соловьеву. Коммерсантъ. Процитовано 2016-01-02. 
  23. "Представься, мразь". Российский ведущий устроил скандал в соцсетях из-за часов дочери. ru.ТСН.ua. https://plus.google.com/u/0/b/112915477255865222914/. Процитовано 2016-01-02. 
  24. Мемория. Владимир Соловьев - ПОЛИТ.РУ. polit.ru. Процитовано 2016-01-02. 
  25. Церковь пошла на диалог с обществом. radiovesti.ru. Процитовано 2016-01-02. 

Посилання[ред.ред. код]