Солокія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Солокія
Солокія поряд з урочищем Замочок, Белз
Солокія поряд з урочищем Замочок, Белз
Витік північно-східні схили Розточчя (Польща)
Гирло Західний Буг
Країни басейну Польща Польща
Україна Україна
Львівська область
Сокальський район
Довжина 88 км (за іншими даними 71 км)
Площа басейну 939 км²
Притоки Річиця (Жечиця) (ліва)

Соло́кія — річка в Польщі та Україні (у межах Сокальського району Львівської області). Ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Опис[ред.ред. код]

Довжина Солокії 88 км (за іншими даними — 71 км), площа басейну 939 км². У межах України долина річки широка (до 2,5—3 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, вкрита лучною рослинністю. Річище помірно звивисте; його ширина до м. Белза 12—15 м, глибина до 2,5 м, нижче Солокія розширяється до 30—35 м, глибина сягає 3,5—4 м. Похил річки 0,9 м/км. Воду використовують для наповнення штучних водойм, технічного водопостачання та меліорації. Річище Солокії здебільшого відрегульоване, на окремих ділянка обваловане.

Розташування[ред.ред. код]

Протікає вздовж північно-східних схилів Розточчя і в межах Надбужанської котловини. Витоки розташовані на північний захід від міста Томашув-Любельський (Польща), польсько-український кордон перетинає на захід від села Піддубне (біля міста Угневе), впадає в Західний Буг при південно-східній околиці міста Червонограда. На території Польщі Солокія тече з північного заходу на південний схід, біля кордону повертає під прямим кутом на північний схід. Перетнувши кордон річка повертає на схід.

Основна притока: Річиця (Жечиця) (ліва).

Над річкою розташовані міста: Угнів, Белз, Червоноград.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Солокія — колись мальовнича річка з надзвичайно чистою водою та мальовничими звивистими берегами. Відома як чудове місце відпочинку та мисливства. Значними були й запаси риби. В період полювання на пернатих Угнів ставав «меккою» мисливців.
  • На Солокії в Угневі зберігся водяний млин з пристроєм для водяного приводу. За часів Радянського Союзу була проведена меліорація та спрощення русла. Після того річка перетворилась фактично в магістральний меліоративний канал. Осушені угіддя не виправдали сподівань щодо використання у сільському господарстві — їхня продуктивність є вкрай низькою.

Джерела[ред.ред. код]