Солона (притока Каратиша)
| Солона | |
|---|---|
 Річка Солона | |
| 47°10′11″ пн. ш. 37°15′06″ сх. д. / 47.1697° пн. ш. 37.2517° сх. д. | |
| Витік | біля с. Малинівки |
| • координати | 47°10′11″ пн. ш. 37°15′06″ сх. д. / 47.16972° пн. ш. 37.25167° сх. д. |
| Гирло | Каратиш |
| • координати | 47°10′25″ пн. ш. 37°06′46″ сх. д. / 47.17361° пн. ш. 37.11278° сх. д. |
| Похил, м/км | 6,1 м/км |
| Країни: | |
| Регіон | Донецька область |
| Довжина | 12 км |
| Площа басейну: | 70,4 км² |
 | |
Соло́на — річка в Україні, в межах Нікольського і району Донецької області. Ліва притока Каратиша (басейн Берди). Має дві притоки — ліва та права балки, що впадають до Солоної в Бойовому.
Довжина 12 км, площа басейну 70,4 км². Долина трапецієподібна. Заплава маловиразна. Річище помірно звивисте. Середній похил річки 6,1 м/км. Живлення переважно снігове і дощове. Льодостав нестійкий (із грудня до кінця лютого). Стік зарегульовано ставками. Використовується для технічного водопостачання й зрошення. Здійснюється залуження берегів.
Солона бере початок за селом Малинівка в лісовому заказнику місцевого значення «Азовська дача». Тече переважно на захід. Впадає до Каратиша на заході від села Бойове.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
