Солоха (могила)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солоха
Солоха
Скіфський золотий гребінь, ймовірно, зроблений греками, з кургану Солоха, 4 століття до н.е., Ермітаж
Солоха. Карта розташування: Запорізька область
Солоха
Солоха
Розташування
Координати 47°19′33″ пн. ш. 34°20′21″ сх. д. / 47.32583° пн. ш. 34.33917° сх. д. / 47.32583; 34.33917
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Найближче місто Велика Знам'янка
Історія
Культура Скіфія
Період IV ст. до н.е.

«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 ст. до Р. Х., положена на південний захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М. І. Веселовським.

Вид на курган Солоха

Опис кургану[ред. | ред. код]

Під курганним насипом, висота якого досягала 18 метрів, а діаметр близько 110 метрів, знаходилися дві могили: центральна і бокова (пізніша). Центральна могила була пограбована ще в давнину, але незважаючи на це в двох її камерах, одна з яких призначалася для людських поховань, а інша служила «коморою», збереглися деякі предмети поховального інвентарю: срібний кілік із написом ΛΥKO, золоті нашивні бляшки від парадного одягу, золота голка, грецькі амфори, бронзові наконечники стріл. Крім цього, повністю збереглася і могила, що містила поховання двох коней в уборах із золотими прикрасами. Судячи з наявних даних, у гробниці були поховані чоловік і жінка.

Впускна (бічна) могила виявилася незайманою грабіжниками і містила поховання царя у супроводі трьох осіб із п'ятьма кіньми. Основне поховання царя було зроблено в окремій ніші підземної гробниці. Його останки супроводжував надзвичайно багатий набір поховального інвентарю. Одяг прикрашений золотими нашивними бляшками, на шиї золота гривна, на грудях золота набірна сітка, на руках п'ять золотих браслетів. Зліва від похованого лежали два мечі, один з яких мав прикрашену золотом рукоятку та золоті піхви. Тут же лежав срібний горит зі стрілами, поверх якого була покладена золота фіала. Праворуч від похованого знаходився золотий гребінь, прикрашений чудовою скульптурною сценою битви скіфів, булава, бронзовий грецький шолом, перероблений скіфським майстром, як часто поводилися з античними шоломами у варварському середовищі. Тут знаходилися глиняні грецькі амфори, ритон, бронзові литі котли. За наявними даними (дати грецького кіліка, амфор, предметів кінського убору та сучасні радіовуглецеві датування) первинна могила кургану Солоха була споруджена наприкінці V ст. до н. е., а впускна — на початку IV ст. до н. е..

Опис знахідок[ред. | ред. код]

Кілік, Солоха.

Кілік має під вінцями гравійований грецький напис ΛΥΚΟ (від грец. λύκος — вовк), що означає, можливо, ім'я або прізвисько власника. Взагалі написи на скіфських виробах, на відміну, наприклад, від фракійських, надзвичайно рідкісні. На пошкодженій окислами стінці посудини збереглося також нанесене тонким різьбленням зображення якоїсь хижої тварини та частина голови з довгими вухами іншої. На дні всередині чаші прикріплена кругла позолочена пластина з рельєфним зображенням колеса, що відтворює символ, відомий на античних монетах, у тому числі монетах міста Ольвії та скіфського царя Скіла. Найближчою аналогією посудини із Солохи є кілік із фракійського кургану Башова Могила, який датується V ст. до н. е. і також має гравійований грецький напис з ім'ям власника.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Фіалко О. Є. Солоха [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 708. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Алексеев А. Ю. К идентификации погребений кургана Солоха //Тез. докл. междунар. конф. «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвящ. 95-летию со дня рождения профессора Б. Н. Гракова. — Запорожье, 1994. — II.
  • Алексеев А. Ю. Гребень из кургана Солоха в контексте династической истории Скифии //Эрмитажные чтения памяти Б. Б. Пиотровского. Тез. докл. — Санкт-Петербург, 1996.
  • Кузнецов C. В. Щиты на золотом гребне из кургана «Солоха» //Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья (К 100-летию Б. Н. Гракова). — Запорожье, 1999.
  • Мозолевський Б. М. Солоха // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — Київ, 1983. — С. 83-94
  • Манцевич А. П. Гребень и фиала из кургана Солоха //СА. — 1951. — XIII.
  • Манцевич А. П. Золотой гребень из кургана Солоха. — Ленинград: Изд-во ГЭ, 1962.
  • Манцевич А. П. Горит из кургана Солоха //ТГЭ. — 1962. — Т.3.
  • Манцевич А. П. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. — Ленинград: Искусство, 1987.
  • Половцова С. Объяснение изображений на драгоценных вещах из Солохи проф. Свороносом //ИАК. — 1918. — Вып. 65.
  • Русяєва М. В. Золотой гребень из кургана Солоха //VI чтения памяти профессора В. Д. Блаватского. К 100-летию со дня рождения. Тезисы докладов 21-22 мая 1999 г. — М., 1999. — С.96-97.
  • Русяєва М. В. Сцена охоты на чаше из кургана Солоха // V Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. — Керчь, 2004. — С. 301—306.
  • Русяєва М. В. Серебряная чаша из кургана Солоха // Боспорские исследования. — Вып. IX. — Керчь, 2005. — C. 112—126.
  • Фармаковский Б. В. Горит из кургана Солоха //ИРАИМК. — 1922. — II.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Посилання[ред. | ред. код]