Сольфеджіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сольфе́джіо — дисципліна, що розвиває уміння чути й слухати музику, а також інтонаційно та ритмічно точно, виразно і свідомо створювати музичний текст. Сольфеджіо спрямоване на виховання та розвиток музичного слуху (в тому числі так званого внутрішнього слуху) та музичної пам'яті. Включає сольфеджування (спів по нотах з вимовлянням назви кожного звуку), слуховий аналіз музики та її запис (музичний диктант). Сприяє зв'язку теорії музики з музичною практикою.

Етимологія[ред. | ред. код]

Італійське слово "solfeggio" і відповідно українське «сольфеджіо» походить від назв нот: sol і fa.[1][2]

Існує також похідний термін "сольмізація", який стосується практики називання нот відповідно їх звуковисотності, він походить від французького solmisatio і також від назв нот sol і mi.[3]

Сольфеджіо в системі музичної освіти України[ред. | ред. код]

Сольфеджіо викладається в системі музичної освіти України, як один з основних предметів, у музичних навчальних закладах.

У рекомендованій Міністерством культури України Програмі з сольфеджіо для музичних шкіл (2012) дається таке пояснення сутності предмету «Сольфеджіо»:

« «На сучасному етапі розвитку початкової мистецької освіти, актуальним є переосмислення сутності предмета «Сольфеджіо» як навчальної дисципліни. Зміст предмета «Сольфеджіо» має бути спрямований не тільки на формування в учня уміння репродукувати навчальний матеріал, а й, передусім, на активне залучення до пізнання закономірностей музичної мови через виявлення і реалізацію творчого потенціалу дитини, розвиток її музичності та обдарованості, виховання цінностей. Універсальним способом особистісного розвитку учнів є безпосереднє включення у творчу діяльність. Тому одним із пріоритетних завдань предмета «Сольфеджіо» укладачі Програми вважають формування Homo musicalis — людини, яка музикує (О. Афоніна, Н. Бергер, І. Земцовський, М. Карасьова, Д. Кірнарська, А. Торопова) і розуміє музичення як невід’ємну складову свого життя.»[4] »

Відповідно до типових навчальних планів, в музичних школах сольфеджіо викладається починаючи з 1 класу, а для занять відводить 1,5 години на тиждень. Відповідні нормативи затверджувались наказами Мінкультури СРСР у 1987[5], та Мінкультом України в 2002[6], 2006[7] та 2015 роках[8].

Натомість у наказі Міністра культури 2019 року предмет «сольфеджіо» у програмах музичних шкіл не передбачається, натомість вводиться предмет «музична грамота»[9]

Підручники[ред. | ред. код]

українською мовою
  • Афоніна О. С. Сольфеджіо для наймолодших (1 клас): Навчальний посібник. –Видання друге, виправлене. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2006.
  • Афоніна О. С. Сольфеджіо 2 клас: Навч. посібник. –Видання друге, виправлене. — К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2006.
  • Афоніна О. С. Сольфеджіо.3 клас: Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2006.
  • Афоніна О. С. Сольфеджіо.4 клас: Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2007.
  • Афоніна О. С. Сольфеджіо.5 клас: Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2008.
  • Афоніна О. С. Сольфеджіо 6.клас: Навч. посібник. –К. : Нотне видавництво «Мелосвіт», 2011.
  • Павленко Тамара. Учбовий репертуар для дитячих музичних шкіл // Сольфеджіо на основі українських народних пісень. — Музична Україна, 2015. — 112 с. — ISBN M-707502-20-4.
  • Павленко Тамара. Учбовий репертуар для дитячих музичних шкіл // Робочий зошит з сольфеджіо 1-2 кл. — Музична Україна, 2014. — 32 с.
  • Павлюк Л. Л. Сольфеджіо для 0 класу ДМШ: Навчальний посібник –К.: ВГЛ «Обрії», 2009.
  • Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.1.–Харків: Факт, 2003, 2010.
  • Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.2.–Харків: Факт, 2003, 2010.
  • Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.3.–Харків: Факт, 2004. 2010.
  • Смаглій Г. Сольфеджіо, ч.4.–Харків: Факт, 2004, 2010.
  • Смаглій Г. Сольфеджіо, ч. 5. –Харків: Факт, 2006, 2010.
  • Смаглій Г. Сольфеджіо, ч. 6. –Харків: Факт, 2008, 2010.
двомовні (українська і російська)
  • Писаревський А. Сольфеджіо для музичних шкіл. –К., 1967.
  • Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 1–4 класів ДМШ. –К., 1987.
  • Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 5 класу ДМШ. –К., 1989.
  • Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 6 класу ДМШ. –К., 1981.
  • Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 7 класу ДМШ. –К., 1982
  1. Solfeggio. Merriam-Webster Online Dictionary. Merriam-Webster Online. Процитовано 2010-02-27. 
  2. Solfège. Merriam-Webster Online Dictionary. Merriam-Webster Online. Процитовано 2010-02-27. 
  3. Solmization. Merriam-Webster Online Dictionary. Merriam-Webster Online. Процитовано 2010-02-27. 
  4. О. В. Єпімахова, І. А. Жосан, В. В. Кулик, та ін. Програма Сольфеджіо. Програма для музичної школи, музичного відділення ПСМНЗ (ШЕВ) - К., 2012 (архів)
  5. Приказ Минкультуры СССР от 28.05.1987 N 242 "Об утверждении типовых учебных планов детской музыкальной школы (музыкального отделения школы искусств)". lawru.info. Архів оригіналу за 18.05.2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  6. Наказ Міністерства культури України від 18.02.2002 № 101 "Про затвердження Типових навчальних планів". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18.05.2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  7. Наказ Міністерства культури України "Про затвердження типових навчальних планів" від 18.07.2006 № 570/0/16-06. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18.05.2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  8. Наказ Міністерства культури України "Про затвердження Типових навчальних планів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)". ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 18 травень 2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  9. Наказ Міністерства культури України від 24 квітня 2019 р. № 352 "Про затвердження типових освітніх програм елементарного підрівня початкової мистецької освіти". mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 18 травень 2019. Процитовано 18 травня 2019.