Сол Беллоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сол Беллоу
Saul Bellow
SaulBellow.jpg
Ім'я при народженні Solomon Bellows
Народився 10 червня 1915(1915-06-10)
Лашін, Квебек Канада
Помер 5 квітня 2005(2005-04-05) (89 років)
Бруклайн Массачусетс, США
Поховання
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність США
Місце проживання
Діяльність письменник
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон, Чиказький університет і Північно-Західний університет (1937)
Мова творів англійська
Magnum opus The Adventures of Augie March[d], Herzog[d] і Henderson the Rain King[d]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури
Конфесія юдаїзм
У шлюбі з Alexandra Bellow[d]
Діти Adam Bellow[d]
Автограф Saul Bellow signature.svg
Нагороди
Премії Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1976)

CMNS: Сол Беллоу на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сол Бе́ллоу (англ. Saul Bellow) (10 червня 1915, Лашин (нині передмістя Монреаля), Канада5 квітня 2005, Бруклайн, Массачусетс, США) — письменник (США), лауреат Пулітцерівської премії 1975 року за роман «Дар Гумбольдта», а також Нобелівської премії з літератури («за глибоко людське розуміння та тонкий аналіз сучасної культури») 1976 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Сол (Соломон) Беллоу (Беллоуз) — син Абрама та Лізи Білоус, які в 1913 р. емігрували до Канади з Санкт-Петербургу.

Навчався в Чиказькому та Північно-Західному університетах США, аспірантурі університету Вісконсину. За освітою антрополог та соціолог.

Працював редактором у видавництвах (зокрема, енциклопедії «Британіка»), журналістом, педагогом. Письменницька кар'єра С.Бєллоу розпочалася з публікації в журналі «Partisan Review» оповідання «Два ранкових монологи» (1941). У своїх романах, які принесли Солу Беллоу популярність та успіх, відобразив пануюче в США напруження воєнного та післявоєнного часу. 1944 — опублікував роман «Людина між небом і землею». 1948 — одержав стипендію Гугенгайма і вирушив у поїздку до Європи (Париж, Рим), де написав роман «Пригоди Огі Марча» (1953), за який одержав Національну премію США з літератури і який був визнаний найкращим літературним твором року. Такої ж відзнаки був удостоєний роман С. Бєллоу «Герцог» (1964), який до того ж посів провідне місце у списку американських бестселерів. Літературна критика назвала письменника «найкращим стилістом серед всіх сучасних американських письменників». С. Беллоу став першим американцем, який удостоївся Французької міжнародної літературної премії. 1971 — С.Бєллоу одержав третю за рахунком Національну премію за роман «Планета містера Семмлера». Піка популярності письменник досяг 1975 року, коли побачив світ його восьмий роман «Дар Гумбольдта». Книга принесла автору міжнародне визнання і право одержати Пулітцеровську премію. Наступний рік приніс С. Беллоу Нобелівську премію. Письменник продовжував активну творчу працю: він опублікував книги «В Єрусалим і назад: особисті враження», «Грудень декана», «Простак та інші оповідання».

1983 року Президент Франції нагородив Сола Беллоу орденом Почесного легіону. На думку літературних критиків, література США минулого століття трималась на двох стовпах — Вільямі Фолкнерові та Солові Беллоу.

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

  • Гендерсон, повелитель дощу. Роман. Переклав Віктор Шовкун // Всесвіт, 1991, № 6–8.
  • Мемуари Мосбі. Оповідання. Переклав Дмитро Костенко // Всесвіт, 1993, № 7/8.
  • «Бути інтелектуалом у Сполучених Штатах…» [Інтерв'ю Сола Беллоу журналу «Paris Review».] Переклав Тарас Дмитерко // Всесвіт, 1991, № 8.
  • Гендерсон, повелитель дощу. Роман. Переклав Віктор Шовкун // Видавництво Жупанського, 2016, ISBN 978-966-2355-72-7.
  • Герцоґ / пер. з англ. Володимир Чайковський. — Харків : Фоліо, 2016. — 416 с. — ISBN 978-617-679-437-0.
  • Дар Гумбольдта / пер. з англ. Ірини Карівець. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 720 с. — ISBN 978-966-03-7476-8.

Відома також дещо заідеологізована стаття про письменника: Володимир Галчин. Два стільці Сола Беллоу // Всесвіт, 1983, № 5.

Література[ред. | ред. код]

  • Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.