Сонам Тобгай Дорджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сонам Тобгай Дорджі
སྟོབས་རྒྱས་རྡོ་རྗེ
2-й Головний міністр Бутану
1917 — 1952
Попередник: Уг'єн Дорджі
Наступник: Джігме Дорджі
 
Народження: 1896(1896)
Смерть: 1953(1953)
Рід: Dorji familyd
Батько: Уг'єн Дорджі
Шлюб: Майюм Чо'їнг Вангмо Дорджиd
Діти: Аші Таші Дорджі, Кесанг Чоден Вангчук (королева), Джігме Дорджі і Льєндуп Дорджі
Нагороди:
Companion of the Order of the Indian Empire

Сер Раджа Сонам Тобгай Дорджі (1896–1953) — представник роду Дорджі, політичний діяч Бутану, головний міністр країни з 1917 до 1952 року в королівському уряді спочатку Першого, а потім Другого короля Бутану. У цей період він також обіймав посади Деб Зімпона (головний секретар) й торгового агента уряду Бутану. Доклав значних зусиль до оновлення політичної системи Бутану та модернізації країни.

Родина[ред. | ред. код]

Тобгай був сином Казі Уг'єна Дорджі, радника Уг'єна Вангчука до та після сходження останнього на престол[1][2].

Тобгай був одружений (5 квітня 1918) з Рані Чуні Вангмо, молодшою дочкою магараджі Сіккіму.[3] Together they had three sons and two daughters.

Старший син Тобгая Джігме народився 1919 року, був прем'єр-міністром Бутану з 1952 до 1964 року. Був убитий під час протистояння прибічників родини Дорджі та роялістів.[4] Другий син Тобгая, Уг'єн, народився 1933 року. В ранньому віці був проголошений ламою.[5][6] Молодший син, Льєндуп «Ленні» Дорджі народився 6 жовтня 1935 року, 1964 року виконував обов'язки прем'єр-міністра.

Старша дочка Тобгая, Аші Таші Дорджі, займала пост губернатора Східного Бутану. 5 жовтня 1951 року його молодша дочка, Кесанг Чоден Дорджі одружилась із Третім королем Джігме Дорджі Вангчуком, в результаті чого об'єднались дві найвпливовіші родини Бутану[7].

Попередник:
Уґ'єн Дорджі
(Головний міністр Бутану)
Прем'єр-міністр Бутану
1917-1952
Наступник:
Джіґме Палден Дорджі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dhakal, D. N. S.; Strawn, Christopher (1994). Bhutan: a movement in exile. Nirala. Т. 42. Nirala Publications. с. 316–18. ISBN 81-85693-41-2. 
  2. Leo E. Rose (1977). The politics of Bhutan. Cornell University Press. с. 35–36, 85, 118. ISBN 0-8014-0909-8. Процитовано 12 грудня 2012. 
  3. Lingwood, D. P. E. (Sangharakshita) (1991). Facing Mount Kanchenjunga: an English Buddhist in the Eastern Himalayas. Windhorse Publications. с. 152–4. ISBN 0-904766-52-7. Процитовано 12 грудня 2012. 
  4. Ram Rahul (1997). Royal Bhutan: a political history. Vikas. с. 94–95. ISBN 81-259-0232-5. 
  5. Vas, E. A. (1986). The dragon kingdom: journeys through Bhutan. Lancer International. с. 189. ISBN 81-7062-007-4. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 12 грудня 2012. 
  6. Rustomji, Nari (1971). Enchanted frontiers: Sikkim, Bhutan, and India's northeastern borderlands. Т. 1. Oxford University Press. с. 161–166. Процитовано 12 грудня 2012. 
  7. University of Rajasthan (1978). South Asian studies, Volume 13. South Asian Studies Centre, Dept. of Political Science, University of Rajasthan. с. 110–12. Процитовано 12 грудня 2012.