Соната для фортепіано № 14 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перші такти Сонати № 14

Соната для фортепіано № 14 op. 27 № 2, відома також під назвою «Місячна соната» (нім. Mondscheinsonate), була написана Л. Бетховеном в 1800–1801 роках і присвячена його 17-річній учениці, графині Джульєтті Гвічарді, яка була дружиною австрійського композитора В. Р. Галенберга. Назву «Місячна» запропонував у 1832 році, вже після смерті автора, поет Людвіг Рельштаб.

Соната має підзаголовок Sonata quasi una fantasia (Соната в дусі фантазії): Бетховен хотів підкреслити те, що її форма відрізняється від класичної форми сонати.

У сонаті три частини, з яких найвідоміша перша:

  1. Adagio sostenuto (до-дієз мінор)
  2. Allegretto
  3. Presto agitato

В літературі[ред. | ред. код]

  • «Місячна соната» — улюблена мелодія привида Леськовського замку Яна-Казимира Дашківського «Завтрашнього», персонажа повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-В та Загублений у часі»[1].
  • У романі «Змова Корпорації "Амбрелла"» (новелізація відеогри Resident Evil) присутні таємні двері, для відкриття яких необхідно зіграти сонату на фортепіано.

У відеоіграх[ред. | ред. код]

  • Серія Resident Evil
    • Resident Evil - необхідно зіграти сонату на фортепіано, щоб вібкрити таємні двері.
    • Resident Evil 5 - в додатковій кампанії необхідно зіграти сонату на фортепіано (або почекати, поки напарник зіграє), щоб відкрити таємну кімнату.
    • Resident Evil: Operation Raccoon City - якщо підійти до фортепіано в каплиці, можна почути сонату.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павленко М. Русалонька із 7-В та Загублений у часі / Марина Павленко. — Вінниця, 2004. — 216 с. ISBN 978-966-421-134-2

Посилання[ред. | ред. код]

Фортепіанні Сонати Людвіга ван Бетховена
№ 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10| № 11| № 12| № 13| № 14| № 15| № 16| № 17| № 18| № 19| № 20| № 21| № 22| № 23| № 24| № 25| № 26| № 27| № 28| № 29| № 30| № 31| № 32