Соната для фортепіано № 30 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соната для фортепіано №30 Л. ван Бетховена мі мажор, op. 109 Написана в 1820 році і присвячена Максиміліані Брентано.

Складається з 3-х частин:

  1. Vivace ma non troppo — Adagio expressivo
  2. Prestissimo
  3. Andante, molto cantabile con expressivo.

Ця соната належить до сонат Бетховена типу фантазії, що відрізняються вільнішим трактуванням музичної форми. Перша частина - один з небагатьох прикладів у творчості Бетховена, де головна і побічна партія написані в різних темпах (Vivace ma non troppo та Adagio expressivo). Друга частина, написана також в формі сонатного алерго - енергйна, рішуча і лаконічна. Третя частина являє собою тему з варіаціями.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Фортепіанні Сонати Людвіга ван Бетховена
№ 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10| № 11| № 12| № 13| № 14| № 15| № 16| № 17| № 18| № 19| № 20| № 21| № 22| № 23| № 24| № 25| № 26| № 27| № 28| № 29| № 30| № 31| № 32