Соната для фортепіано № 31 (Бетховен)
| Соната для фортепіано № 31 | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
| Каталог | Op. 110 | |||
| Створено | 1821 і 1821[1] (2) | |||
| Видано | 1822[1] і 1823[1] | |||
| Тональність | ля-бемоль мажор | |||
| Інструментування | фортепіано | |||
|
| ||||
| Соната для фортепіано № 31 у Вікісховищі? | ||||
Соната для фортепіано №31 Л. ван Бетховена ля-бемоль мажор, op. 110, Написана в 1821 році.
 |
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
|
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
|
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
|
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
|
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
|
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
|
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
Складається з 3-х частин:
- Moderato cantabile molto espressivo
- Allegro molto
- Adagio, man non troppo — Fuga : Allegro, ma non troppo
Особливо своєрідною за своєю формою є третя частина - вона починається вільною прелюдією, включає розгорнуту фугу і завершується урочистою кодою.
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- Л. Бетховен. Сонати для фортепиано. В 4-х томах. М. 1964. (з примітками А.Гольденвейзера)
- Ноти на IMSLP
| Фортепіанні Сонати Людвіга ван Бетховена |
|---|
| № 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10| № 11| № 12| № 13| № 14| № 15| № 16| № 17| № 18| № 19| № 20| № 21| № 22| № 23| № 24| № 25| № 26| № 27| № 28| № 29| № 30| № 31| № 32 |
- ↑ а б в Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/gmo/9781561592630.article.40026
