Соната для фортепіано № 6 (Бетховен)

Соната для фортепіано № 6
Композитор	Людвіг ван Бетховен
Створено	1796^[1]
Видано	1798^[1]
Тональність	фа мажор
Інструментування	фортепіано


Соната для фортепіано № 6 у Вікісховищі

Соната для фортепіано № 6, фа мажор, Л. ван Бетховена — друга з трьох сонат op. 10, створена в 1796–1798 роках і присвячена графині Анні Маргариті фон Браун.

Складається з трьох частин, як і попередня, П'ята соната, не містить скерцо чи менуету, що є в попередніх сонатах Бетховена:

Allegro (F-dur)
Allegretto (f-moll)
Presto (F-dur)

Примітки

[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
d:Track:Q30532476 d:Track:Q217595

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 6 (Бетховен)

Ноти

п о р Фортепіанні сонати Людвіга ван Бетховена
Ранні сонати	№ 1 фа мінор, op. 2/1 № 2 ля мажор, op. 2/2 № 3 до мажор, op. 2/3 № 4 мі-бемоль мажор, op. 7 № 5 до мінор, op. 10/1 № 6 фа мажор, op. 10/2 № 7 ре мажор, ор. 10/3 № 8 до мінор («Патетична»), op. 13 № 9 мі мажор, op. 14/1 № 10 соль мажор, op. 14/2 № 11 сі-бемоль мажор, op. 22 № 12 ля-бемоль мажор, op. 26 № 13 мі-бемоль мажор, op. 27/1 № 14 до-дієз мінор («Місячна»), op. 27/2 № 15 ре мажор («Пасторальна»), op. 28 № 16 соль мажор, op. 31/1 № 17 ре мінор, op. 31/2 № 18 мі-бемоль мажор, op. 31/3
Сонати середнього періоду творчості	№ 19 соль мінор, op. 49/1 № 20 соль мажор, op. 49/2 № 21 до мажор, op. 53 № 22 фа мажор, op. 54 № 23 фа мінор («Апасіоната»), op. 57 № 24 фа-дієз мажор, op. 78 № 25 соль мажор, op. 79 № 26 мі-бемоль мажор («Прощальна»), op. 81a № 27 мі мінор, op. 90
Пізні сонати	№ 28 ля мажор, op. 101 № 29 сі-бемоль мажор («Хаммерклавір»), op. 106 № 30 мі мажор, op. 109 № 31 ля-бемоль мажор, op. 110 № 32 до мінор, op. 111

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllMusic · International Music Score Library Project · MusicBrainz
Нормативний контроль	BNF: 14786730w · Freebase: /m/09p0xg · J9U: 987007431785905171 · LCCN: no91030681