Сонет тріолетно-октавний
| Сонет тріолетно-октавний | ||||
|---|---|---|---|---|
| Форма | вірш[d]  | |||
| Автор | Сологуб Федір Кузьмович | |||
| Мова | російська | |||
| Опубліковано | 19 липня 1920 | |||
|
| ||||
Сонет тріолетно-октавний — вірш Федора Сологуба, датований 19 липня 1920 року.
Є експериментом в області строфіки: перші вісім віршів тексту складають тріолет, завершальні вісім віршів — октаву (сьома і восьма рядки, таким чином, входять й в тріолет, і в октаву), а 14-рядкове ціле є сонет ом англійського (шекспірівського) типу (три катрена й завершальний двовірш). «Сонет тріолетно-октавний» — пізній прояв постійного інтересу Сологуба до твердих форм взагалі та до триолету особливо[1].
Сходить мила прохолода,
В саду не ворухнеться лист,
Простір за Волгою ніжно-імлистий
Сходить мила прохолода
У сутінках саду, що задрімав,
Де повітря солодко-запашне.
Сходить мила прохолода,
В саду не ворухнеться лист.
В душі змиряється прикрість,
І знову образ життя чистий,
І знову душа безтурботно рада,
Неначе солов'їний свист
Звучить в нерукотворному храмі,
Переможно коливаючи стяг.
- ↑ Гаспаров М. Л. Російські вірші 1890-х — 1925-х років в коментарях