Сонцестояння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дати і час сонцестоянь і рівнодень за UTC
рік Рівнодення
Березень
Сонцестояння
Червень
Рівнодення
Вересень
Сонцестояння
Грудень
день час день час день час день час
2010 20 17:32 21 11:28 23 03:09 21 23:38
2011 20 23:21 21 17:16 23 09:04 22 05:30
2012 20 05:14 20 23:09 22 14:49 21 11:12
2013 20 11:02 21 05:04 22 20:44 21 17:11
2014 20 16:57 21 10:51 23 02:29 21 23:03
2015 20 22:45 21 16:38 23 08:20 22 04:48
2016 20 04:30 20 22:34 22 14:21 21 10:44
2017 20 10:28 21 04:24 22 20:02 21 16:28
2018 20 16:15 21 10:07 23 01:54 21 22:23
2019 20 21:58 21 15:54 23 07:50 22 04:19
2020 20 03:50 20 21:44 22 13:31 21 10:02

Сонцестояння — момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення -23° 27' (точка зимового сонцестояння). У році два сонцестояння — зимове й літнє.

Дати сонцестояння в наш час[ред.ред. код]

У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 (22 грудня перед початком високосного року), і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 21 червня (20 у високосний рік), і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). Так на широті Києва ніч 21 червня (на 22) становить 7/46/40 г/х/с, до півночі скорочується, до півдня зростає. На екваторі ніч має 12/00/08 г/х/с, на північному полярному колі, де широта 66°33′44″, дорівнює нулю. У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.

У середніх широтах, протягом року навесні й на початку літа, Сонце щодня підіймається усе вище над обрієм, а в момент літнього сонцестояння зупиняється й змінює свій рух на зворотний. Потім воно щодня опускається усе нижче й зрештою, у момент зимового сонцестояння, знову змінює свій рух на зворотний й починає підійматися.

У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.

Кількість відбитої сонячної радіації при сонцестояннях у грудні (зверху) та червні (знизу)

Внаслідок того, що проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку сонцестояння не збігається із тривалістю календарного року, моменти сонцестояння рік у рік зміщуються відносно початку календарної доби. Моменти сонцестояння наступають у простий рік на 5 годин 48 хвилини 46 секунд пізніше, ніж у попередній, а у високосний -на 18 годин 11 хвилин 14 секунд раніше; тому моменти сонцестояння можуть припадати на дві сусідні календарні дати. Літнє сонцестояння, коли Сонце має найбільше північне відмінювання, настає в середньому 21 червня. Цей день уважається початком астрономічного літа — Сонце вступає до знаку Рака. Зимове сонцестояння, при найбільшому південному схиленні Сонця, настає 22 грудня й уважається початком астрономічної зими — Сонце вступає до знаку Козорога.

Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння. Зі спостережень висот Сонця біля епох обох сонцестоянь виводиться величина нахилу площини екліптики до площини екватора.

Сонцестояння і народні свята[ред.ред. код]

На час літнього сонцестояння давні слов'яни святкували день Купала (Купало або Купайло — Бог земних радощів). Тому й зараз у багатьох людей свято сонцестояння асоціюється з язичницькими обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема, з поклонінням Сонцю та гаданням. Зокрема, до традицій Купала відносяться такі обряди, як збір цілющих трав, запалювання вогнів, купання або обливання водою, ворожіння, святкове частування. За християнською традицією, це свято відзначають на 2 тижня пізніше Іванів день, День Івана Купали (Іоанн Хреститель). Свято назване на честь пророка Іоанна Предтечі.

Крім цього, до наших днів дійшов ще один обряд — у цю ніч незаміжні дівчата повинні сплести вінки і, вставивши в них запалені свічі, спустити на воду, у той же час потенційні наречені збираються нижче за течією і, проявляючи чудеса еквілібристики, намагаються виловити вінок своєї майбутньої дружини. Сміливці в цю ніч шукають цвіт папороті, що обіцяє тому, хто його знайде, щастя. На світанку свято закінчується.

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]