Соня Кошкіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксенія Василенко
Sonya Koshkina.jpg
Ім'я при народженні Ксенія Микитівна Василенко
Псевдо Соня Кошкіна
Народилася 8 липня 1985(1985-07-08) (35 років)
Київ, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналістка, редакторка, телеведуча, письменниця
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов українська і російська
Посада співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег»
Батько Василенко Микита Кімович
Сторінка в Інтернеті lb.ua

Со́ня Ко́шкіна (справжнє ім'я — Ксенія Микитівна Василенко; нар.8 липня 1985, Київ, УРСР[1][2]) — українська журналістка, співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег» (LB.ua).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась у 1985 році. Батько — Василенко Микита Кімович — викладач КНУ.

1998—2002 — навчалася в Школі юного журналіста «Юн-прес» при Київському палаці дітей та юнацтва. Після закінчення два роки там же викладала.[3] З 2008 року викладає у київському інституті Горшеніна.

2003—2005 — кореспондент газети «День»[3]. У вересні 2005 року почала працювати в інтернет-виданні «Обозреватель». Саме тоді, за пропозицією шеф-редактора сайту Олега Медведєва взяла псевдонім.[2]

2007 — закінчила Інститут журналістики КНУ. Незадоволена отриманою освітою, вступила до аспірантури Одеської юридичної академії на спеціальність «Філософія права»[2][3].

У червні 2009 року, залишивши «Обозреватель», стала шеф-редактором і співвласником інтернет-видання «Лівий берег»[3][4][5].

У травні 2012 року захистила в КНУ ім. Шевченка дисертацію «Інтернет-видання як чинник формування демократичної та політичної культури», отримавши ступінь кандидата політичних наук[6]. Однак у жовтні Шевченківський райсуд за позовом заступника декана філософського факультету КНУ з наукової роботи Сергія Руденка скасував присвоєння ступеня у зв'язку з плагіатом[7][8]. Кошкіна заявила про цькування з боку співробітника президентської адміністрації Андрія Портнова[9].

23 травня 2019 року Соня народила доньку, яку назвали Естер[10].

Псевдонім[ред. | ред. код]

Як пояснює сама Ксенія[2]:

Взагалі я народилася Сонею. Моя мама завжди хотіла доньку Соню. Але тато наполіг назвати Ксенією, а не Сонькою, — щоб у школі не дражнили. Коли я переходила на «Обозреватель», у мене на той момент ще тривав контракт з газетою «День», і Олег Медведєв — тодішній редактор сайту — запропонував взяти псевдонім. Ім'я у мене вже було. А Кошкіна — тому що дуже люблю кішок. Зараз у мене кішка Соня живе.

Журналістська діяльність[ред. | ред. код]

Майдан[ред. | ред. код]

Під час Євромайдану підтримувала протестувальників. У лютому 2015 року опублікувала книгу «Майдан. Нерозказана історія». У книзі Ксенія виклала власне бачення планування і розгону студентських протестів, а також ключових подій Майдану. Зокрема, хто влаштував бійню на Банковій 1 грудня і спробу розгону Майдану 10 грудня, хто доставив з Росії в Україну «гуманітарний вантаж» (13 тисяч гранат), який застосовували проти Майдану, який наказ отримали снайпери, хто розстрілював героїв Небесної сотні, якими були останні години Віктора Януковича як президента[11] і хто допомагав йому втекти.

Було реалізовано 24 тисячі примірників.[12]

Публікація листування Ландіка[ред. | ред. код]

18 листопада 2011 року видання «Лівий берег» опублікувало фото, на якому народний депутат Володимир Ландік веде СМС-листування про долю свого сина, який на той момент перебував під судом за звинуваченням у побитті дівчини[13], після чого той звернувся до прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу проти Соні Кошкіної «за недотримання таємниці листування інтернет-виданням LB.ua»[14].

Проте, прокуратура приступила до розгляду заяви тільки через вісім місяців, у зв'язку з чим Соня Кошкіна заявила, що «Ландік — лише нагода, формальний привід наїхати на нас»[15]. 29 червня 2012 року Соня Кошкіна заявила, що не повертатиметься до Україниа де вона до того була?, доки «не з'явиться і не буде оприлюднена офіційна відмова в порушенні кримінальної справи за епізодом з Ландіком» і вона не отримає інших гарантій, та сказала, що не виключає, що попросить політичного притулку в одній з європейських країн[16].

4 липня 2012 року на LB.ua було опубліковано відкритий лист Соні Кошкіної від імені Володимира Ландіка[17], на який була її відповідь із вибаченнями на адресу Ландіка[18]. Наступного дня, Ландік звернувся до прокуратури з проханням припинити кримінальне переслідування журналістів LB.ua за його зверненням[19].

Незважаючи на це, 18 липня прокуратура порушила кримінальну справу за фактом вчинення злочину («порушення таємниці листування чи іншої кореспонденції державного діяча»)[20]. Того ж дня, видання «Лівий берег» закрило доступ до свого вмісту й оприлюднило на головній сторінці сайту фотографії посадовців, яких вважало відповідальними за порушення справи: глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, першого заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, першого віце-прем'єр-міністра Валерія Хорошковського і радника президента Андрія Портнова — з підписом: «Спитайте в них, де LB.ua»[21]. При цьому, Льовочкін та Хорошковський засудили порушення справи[22][23]. Прес-служба президента Януковича випустила повідомлення про те, що президент висловив своє занепокоєння та доручив перевірити законність відкриття справи[24]. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ[25][26].

Погрози[ред. | ред. код]

  • 21 травня 2017 — у Києві було пограбовано квартиру батьків Кошкіної. Сама Соня пов'язала це зі своєю професійною діяльністю.[27][28]
  • 31 жовтня 2017 — Кошкіна заявила, що отримала погрози життю[29]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Соня Кошкина (2011-02-16). Киев. Родина нежная. LB.ua. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  2. а б в г Кошка, которая гуляет сама по себе. Дуся. Телекритика. 2008-06-05. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  3. а б в г Соня Кошкина: „Цель личного обогащения передо мной не стоит“. Телекритика. 2009-09-24. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-02-10. 
  4. Кошкина ушла из „Обозревателя“ на „Левый берег“. Подробности. Дуся. Телекритика. 2009-07-17. Архів оригіналу за 2012-06-28. Процитовано 2012-02-10. 
  5. Соня Кошкіна пішла з «Оглядача». Телекритика. 2009-07-17. Архів оригіналу за 2012-06-28. Процитовано 2012-02-10. 
  6. Главред „Левого берега“ Соня Кошкина стала кандидатом наук!. Дуся. Телекритика. 2012-05-17. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-07-19. 
  7. СОНЯ К. КАНДИДАТ ПЛАГИАСТИЧЕСКИХ НАУК. Архів оригіналу за 19 лютий 2013. Процитовано 18 січень 2013. 
  8. СОНЯ КОШКИНА НЕ КАНДИДАТ НАУК, А ОБЫЧНЫЙ ПЛАГИАТОР. Архів оригіналу за 17 липень 2012. Процитовано 18 січень 2013. 
  9. Соня Кошкіна відстоюватиме наукове звання в апеляції. Телекритика. 2012-11-16. Архів оригіналу за 2012-11-23. Процитовано 2012-11-17. 
  10. Соня Кошкіна народила доньку
  11. Пеньки и страусы. Как менялся Виктор Янукович. LB.ua. Процитовано 2018-02-20. 
  12. Майдан. Нерассказанная история. Фрагменты из книги Сони Кошкиной - тема на портале новостей LB.ua. LB.ua. Процитовано 2018-02-20. 
  13. «Ландик-старший спасает сына с помощью технологов и „правильных“ комментариев на сайтах». LB.ua.
  14. «Соне Кошкиной грозит до семи лет тюрьмы (ДОКУМЕНТ)». LB.ua.
  15. «Соня Кошкина: Ландик — лишь повод наехать на Lb.ua». LB.ua.
  16. «Соня Кошкіна виїхала з України». Українська правда.
  17. Владимир Ландик (2012-07-04). ​Открытое письмо Народного депутата Украины Владимира Ландика шеф-редактору on-line газеты „Левый берег“. LB.ua. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-05. 
  18. Соня Кошкина (2012-07-04). ​Ответ Сони Кошкиной на открытое письмо Владимира Ландика. LB.ua. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-05. 
  19. Ландик просит прокуратуру прекратить преследование журналистов LB.ua. LB.ua. 2012-07-05. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-05. 
  20. Прокуратура порушила кримінальну справу щодо LB.ua за заявою Ландіка. Телекритика. 2012-07-18. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-07-19. 
  21. LB.ua закрився й оприлюднив фото своїх імовірних переслідувачів. Телекритика. 2012-07-18. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-19. 
  22. Сергій Льовочкін засудив порушення кримінальної справи щодо Lb.ua. Телекритика. 2012-07-18. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-19. 
  23. Хорошковський прокоментував ситуацію навколо LB.ua. Телекритика. 2012-07-19. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-19. 
  24. Янукович занепокоєний подіями довкола ТВі і LB.ua. Телекритика. 2012-07-19. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-19. 
  25. Statement on Prosecutions of Independent Media in Ukraine. USOSCE. 2012-07-26. Архів оригіналу за 2012-10-20. Процитовано 2012-07-27. 
  26. США призвали власти Украины прекратить преследование LB.ua и ТВі. LB.ua. 2012-07-26. Процитовано 2012-07-27. 
  27. Соня Кошкина об ограблении и угрозах в свой адрес: «Полагаю, что это – только начало». detector.media (uk). Процитовано 2018-02-20. 
  28. «Я не хочу думати, що це – акт залякування. Але думаю». В батьків Соні Кошкіної пограбували квартиру. detector.media (uk). Процитовано 2018-02-20. 
  29. «Готуйся померти»: Соня Кошкіна розповіла, що отримала повідомлення з погрозами. detector.media (uk). Процитовано 2018-02-20. 

Посилання[ред. | ред. код]