Сопіт (Сколівський район)
| село Сопіт | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Сколівський район |
| Рада/громада | Підгородецька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4624586402 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1503 |
| Населення | 722 |
| Площа | 1,81 км² |
| Густота населення | 398,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82612 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°08′27″ пн. ш. 23°22′52″ сх. д. / 49.14083° пн. ш. 23.38111° сх. д.Координати: 49°08′27″ пн. ш. 23°22′52″ сх. д. / 49.14083° пн. ш. 23.38111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
494 м |
| Водойми | р.Стрий, р.Сопотянка(потік) |
| Відстань до обласного центру |
120 км |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | 20км. Верхнє Синьовидне |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82612, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Підгородці , тел. 3-75-83 |
| Карта | |
 Сопіт
|
|
Сопіт
|
|
Со́піт — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 722 особи. Орган місцевого самоврядування - Підгородецька сільська рада.
Географія[ред. • ред. код]
Через село тече річка Сопіт.
Назва[ред. • ред. код]
Щодо походження назви села Сопіт є кілька версій. Існує легенда, згідно з якою засновником села був чоловік, що звався Сопко. Під час нападу ворогів на давньоруську фортецю Тустань, він разом зі своєю родиною врятувався втечею, перебравшись через річку Стрий. На притоці Стрия він заснував село, яке згодом назвали в його честь Сопотом. В селі існує місцина, що зветься "Сопковим городом".
Згідно з іншою версією, назва села пов'язана з річкою, що протікає через нього (р.Сопотянка(Потік)). Вона має гірський характер, багато перекатів, порогів, що створює значний шум "шепіт" або "шопіт", від цих слів і утворилось "Сопіт".
- На південь від села розташований водоспад Сопіт.
Культові споруди[ред. • ред. код]
Раніше в селі Сопіт була старовинна Церква св. Архистратига Михайла (збудована 1836 р.). Вона відносилась до тридільних однозрубних церков, відомих під назвою «хатній тип».[2] Однак 14 лютого 2009 року храм згорів. Та парафіяни під час пожежі врятували богослужбові речі, престол та деякі ікони. На жаль, вогонь знищив храм та старовинний іконостас, який не вдалось врятувати.
Історія[ред. • ред. код]
Село Сопіт відоме своїми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися 1972 Прикарпатською експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР (Л.Крушельницька). Відкрито 80 поодиноких, парних та групових тілопальних поховань в урнах. Поховання складалися з урн, накритих каменями або мискою, та приставленого посуду. Лише у двох похованнях було знайдено бронзові браслети. Виділяється поховання 26, яке складалося з 26-ти урн. До комплексу ритуального посуду входять горщики, амфори, миски. Деякі форми кераміки, її оформлення тяжіють до лужицької культури. Датується 10—8 ст. до н. е[3].
В селі перед Другою світовою війною був фільварок голландця Пітера Ментена.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Горять дерев'яні церкви
- ↑ Туристичні ресурси Сколівщини. Наталія Лисик
- ↑ Павлів Д. Ю. Сопіт, могильник // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 711. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Джерела[ред. • ред. код]
- Sopot (1), wś, pow. stryjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.).— S. 77—78. (пол.)
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||
