Сорокодуби (Хмельницький район)
| село Сорокодуби | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Красилівська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 9 вересня 1517 року( 498 років тому). |
| Населення | 296 |
| Площа | 0,901 км² |
| Густота населення | 328,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31052 |
| Телефонний код | +380 3855 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′31″ пн. ш. 26°44′36″ сх. д. / 49.69194° пн. ш. 26.74333° сх. д.Координати: 49°41′31″ пн. ш. 26°44′36″ сх. д. / 49.69194° пн. ш. 26.74333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
298 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Красилів, пл. Незалежності, 2 |
| Карта | |
  Сорокодуби | |
 Сорокодуби | |
| Мапа | |
| |
Сорокодуби — село в Україні, у Красилівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 296 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка датується 9 вересням 1517 року. Раніше село називалося інакше — Заметинці, і розташовувалося в іншому місці — при в’їзді через місточок у сучасні Сорокодуби. Село, на період коли припадала перша документальна згадка про нього, було не там, де стоїть нині, а на півтора кілометра далі в сторону Великої Клітни. Зруйноване внаслідок набігу татар.
Існує дві версії походження назви села: 1-ша версія — назва «Сорокодуби» походить від того, що в селі був великий панський садок, в якому росло сорок дубів, в рядок один біля одного. 2-га версія стосується легенди, згідно з якою, після спустошення села татарами «двоє хоробрих мужі» в дубовому гаї вирубали рівно сорок дубів для зведення нових хат.
До 1753 року належало князям Острозьким. З 1753 року — власність Сапіг.[1]
У 10-20 роках ХІХ ст. в селі була епідемія холери. Вдруге навідалася вона в ці місця у 1831—1835 роках, що видно з метричних актів про померлих — смертність різко зросла. Втретє в селі епідемія холери була у 1873 році. Жертвами її стали 40 сільчан.
У кінці ХІХ століття в Сорокодубах налічувалось 62 оселі. У 1905—1907 рр. в селі побудовано Петропавлівську церкву.
Наш час[ред. | ред. код]
19 травня 2016 року у с. Сорокодуби відкрито меморіальну дошку, встановлену на колишній садибі поета-воїна Володимира Булаєнка, яку з Донеччини привіз його молодший брат Віктор Крачковський.[2]
В ніч з 11 на 12 червня 2016 року на Донбасі загинув уродженець села, боєць «Правого сектору» Юрій Гнатюк.[3]
Бійці 2-ї тактичної групи ДУК «Правий сектор» доставили загиблого на Шахті «Бутівка» побратима на малу батьківщину, в рідне село, де герою і віддали останню шану.[4]
Відомі земляки[ред. | ред. код]
- Булаєнко Володимир Дмитрович (1918—1944) — український поет.
- Гнатюк Юрій Вікторович (1990—2016) — український воїн, доброволець, боєць "Правого сектору" з псевдо "Гуцул". Загинув на Донбасі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ дошка[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Волонтери повідомили: Позивний "Гуцул" загинув поблизу шахти "Бутівка" (фото). web.archive.org. 15 червня 2016. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Останній шлях «Гуцула»". Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Сорокодуби
- "Останній шлях «Гуцула»"
- Sorokoduby (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 84. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
