Сорокін Микола Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Микола Сорокін
Ім’я при народженні Микола Євгенович Сорокін
Народження 15 лютого 1952(1952-02-15)
хутір Козачий Веселівського району Ростовська область, РРФСР
Дата смерті 26 березня 2013(2013-03-26) (61 рік)
Ростов-на-Дону, Російська Федерація
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Рід діяльності актор,
театральний режисер,
театральний педагог,
політик
Роки діяльності 1975–2013
Дружина Тамара Олександрівна Сорокіна
Діти Аліна Сорокіна
IMDb: ID 1748090
Провідні ролі Макар Нагульнов («Піднята цілина»), Олексій Каледін («Маю честь»), Борис Годунов («Борис Годунов»), Йосип Сталін («Далі, далі, далі...»), Федір Карамазов («Брати Карамазови»), Сальєрі («Моцарт і Сальєрі»), Ричард III («Ричард III»)
Нагороди
Орден Дружби
Заслужений артист РРФСР (1988),

Народний артист Росії (1999),
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II-го ступеня (2002),
Орден «За заслуги перед Ростовською областю» (2012)

Мико́ла Євге́нович Соро́кін (рос. Никола́й Евге́ньевич Соро́кин) (нар. 15 лютого 1952 26 березня 2013) — радянський російський актор театру і кіно, режисер, педагог. Художний керівник і директор Ростовського академічного театру драми ім. М. Горького, заступник голови Ростовського відділення союзу театральних діячів Росії, депутат Державної думи РФ III-го скликання, Народний артист Росії (1999).

Біографія[ред.ред. код]

Микола Сорокін народився 15 лютого 1952 року на хуторі Козачий Веселівського району Ростовської області, територія Росії.
В 1971 році вступив на акторське відділення Ростовського училища мистецтв (майстер курсу Народний артист СРСР Михайло Бушнов[ru]). У 1975 році після закінчення навчання вступив на роботу в Ростовський-на-Дону драматичний театр ім. М. Горького. У 1984 році отримав вищу освіту, закінчивши акторсько-режисерський факультет Московського Державного інститута театрального мистецтва ім. А. Луначарського (викладач з акторської майстерності Народна артистка СРСР Еліна Бистрицька).
У 1996 році Микола Сорокін призначений художнім керівником Ростовського академічного театру драми ім. М. Горького, а у 2007 році став директором театру. Крім режисерських постановок самого Миколи Євгеновича, в театр регулярно запрошуються режисери з Москви, Санкт-Петербурга, близького і далекого зарубіжжя.
З 1999 по 2003 рік — депутат Державної думи федеральних зборів РФ третього скликання (член фракції «Єдність», потім політичної партії «Єдина Росія»), обіймав посаду заступника голови комітету з культури і туризму.
З 2004 по 2012 рік займався викладацькою діяльністю. Був професором Ростовського філії Санкт-Петербурзького університету культури і мистецтв, випустив два акторських курсу.
Микола Євгенович Сорокін все своє творче життя присвятив ростовської сцені. Він пропрацював у театрі близько сорока років. Як актор блискуче створив безліч різнохарактерних класичних образів, як режисер поставив чимало вистав у рідному театрі, такиж ставив спектаклі за кордоном.

Помер після довгої хвороби 26 березня 2013 року.

Творчість[ред.ред. код]

Робота в театрі[ред.ред. код]

Ростовський академічний театр драми імені Максима Горького (1976–2006)
АКТОР

Ростовський академічний театр драми імені Максима Горького (1988–2012)
РЕЖИСЕР

  • Р. Тома «Пастка»
  • Є. Корнілов «Маю честь або останні дні отамана Каледіна»
  • Д. Патрік «Дивна місіс Севідж»
  • Мольєр «Міщанин у дворянстві»
  • Н. Птушкіна «Поки я жива»
  • А. Ніколаї «Метелик, метелик»
  • Т. Джюдженоглу «Маляр»
  • Н. Саймон «Каліфорнійська сюїта»
  • О. Толстой «Неймовірні пригоди Буратіно (Золотий ключик)»
  • Мопассан «Милий друг»
  • Н. Птушкіна «При чужих свічках»
  • Лопе де Вега «Закохана, розумна, хитра (Хитромудра закохана)»
  • М. Шолохов «Доля людини»
  • В. Соллогуб «Біда від ніжного серця»
  • І. Крилов «Урок донькам»
  • О. Островський «На жвавому місці»
  • А. Геворкян «Тигран Великий»
  • М. Горький «Васса Желєзнова»
  • А. Чехов «Вишневий сад»
  • Г. Горін «Блазень Балакірєв»
  • Н. Гоголь «Ревізор»
  • А. Борисов «Одруження гусара»
  • Р. Харвуд «Квартет»
  • М. Коломенський «Скарб Каріатиди»
  • Л. Ворон, І. Ворон «Сімейний портрет з картиною»
  • Р. Болт «Королева»
  • О. Дюма «Три мушкетери»
  • А. Чехов «Невидимі світу сльози»
  • В. Мухарьямов «В тіні виноградника»
  • В. Соловйов «1812-й рік. Фельдмаршал Кутузов»
  • Н. Сорокин «Щорічне новорічне шоу «Бризки шампанського» (1997–2013)

Плевенський ляльково-драматичний театр імені Івана Радоева[bg] (Болгарія)
РЕЖИСЕР

  • М. Горький «Васса Желєзнова»

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1985 «Піднята цілина» (фільм-спектакль виробництва Ростовського обласного телебачення) роль — Макар Нагульнов
  • 2002 «Вовочка» роль — Сидорчук, підполковник начальник селищного відділення міліції
  • 2003 «Вбити вечір» роль — господар магазину одягу
  • 2005 «Отаман» роль — Петро Дем'янович Семенов, генерал міліції
  • 2006 «Розклад доль» роль — Андрій Борисович на прізвисько "Старий (Дідок)", кримінальний авторитет
  • 2006 «Останній забій» роль — мер міста

Посилання[ред.ред. код]