Сором'язливість крони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Намет D. aromatica в Інституті дослідження лісів Малайзії, що демонструє сором'язливість крони
Сором'язливість крони дерев на площі Сан-Мартіна (Буенос-Айрес), Аргентина

Сором'язливість крони (англ. crown shyness) — це феномен, який спостерігається у деяких видів дерев, коли крони повністю розвинених дерев не торкаються одна одної, формуючи Намет лісу з каналами-прогалинами[1][2]. Інші назви феномену — розімкнутість намету,[3] сором'язливість намету,[4] чи міжкроновий простір.[5] Феномен як правило спостерігається у дерев одного виду, однак зафіксовані випадки між деревами різних видів[6][7].

Причини[ред. | ред. код]

Згоди науковців щодо точної причини сором'язливості на цей час не знайдено[6], хоча в науковій літературі феномен обговорюється з 1920-х років[8].

За однією з теорій, високі тонкі дерева у вітряній місцевості можуть під час сильних вітрів отримувати фізичні пошкодження, і щоб уникнути тертя та обламування, вони реагують сором'язливістю крони. Експерименти показали, що дерева поступово заповнюють прогалини між кронами, якщо їх штучно обмежити від зіткнення внаслідок дії вітру[9].

Австралійський лісничий М. Р. Джейкобс, який вивчав сором'язливість крони у евкаліптів 1955 року, вважав, що точки росту гілок дерев чутливі до тертя і це призводить до прогалин у полозі лісу[10]. Франко 1986 року спостерігав, що гілки ялини ситхінської (Picea sitchensis) та модрини тонколускатої отримували фізичні пошкодження від тертя, яке збивало бруньки росту суміжних пагонів[11].

Однак малайзійський вчений Ф. С. П. Нґ, який досліджував Dryobalanops aromatica 1977 року, не знайшов на цьому дереві доказів пошкоджень від тертя. Він припустив, що точки росту чутливі до рівня освітленості і припиняли рости при наближенні до оточуючої рослинності[12][6]. У берези повислої менше бруньок розвивається в частинах крони, які вже є щільними, або там, де крона починає стикатися з кронами інших дерев, ймовірно через меншу освітленість[13].

Ще одним поясненням сором'язливості крони є пригнічення поширення личинок комах-мінерів[14], що харчуються листям.

Види дерев[ред. | ред. код]

Дерева, які демонструють сором'язливість крони, включають:

  • К. Пайджманс спостерігав сором'язливість крони у міжвидовій групі дерев, яка складалась із Celtis spinosa та Pterocymbium beccarii[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Norsiha A. and Shamsudin (25 квітня 2015). Shorea resinosa : Another jigsaw puzzle in the sky. Forest Research Institute Malaysia.
  2. ↑ H Fish, VJ Lieffers, U Silins, RJ Hall (2006). Crown shyness in lodgepole pine stands of varying stand height, density and site index in the upper foothills of Alberta. Canadian Journal of Forest Research. 36 (9): 2104—2111.
  3. ↑ а б James W. Goudie, Kenneth R. Polsson, Peter K. Ott (2008). An empirical model of crown shyness for lodgepole pine (Pinus contorta var. latifolia [Engl.] Critch.) in British Columbia. Forest Ecology and Management. 257 (1): 321—331. doi:10.1016/j.foreco.2008.09.005.
  4. ↑ Peter Thomas; John Packham (26 липня 2007). Ecology of Woodlands and Forests: Description, Dynamics and Diversity. Cambridge University Press. с. 12. ISBN 978-0-521-83452-0.
  5. ↑ а б Francis E. Putz, Geoffrey G. Parker and Ruth M. Archibald (1984). Mechanical Abrasion and Intercrown Spacing (PDF). American Midland Naturalist. 112 (1): 24-28. doi:10.2307/2425452.
  6. ↑ а б в г д Alan J Rebertus (1988). Crown Shyness in a Tropical Cloud Forest Crown shyness in a tropical cloud forest. Biotropica. 20 (4): 338—339. ISSN 0006-3606.[недоступне посилання з вересня 2019]
  7. ↑ а б K. Paijmans (1973). Plant Succession on Pago and Witori Volcanoes, New Britain (PDF). Pacific Science. University of Hawaii Press. 27 (3): 60—268. ISSN 0030-8870.
  8. ↑ TASS III: Simulating the management, growth and yield of complex stands
  9. ↑ Victor Lieffers. Crown shyness in maturing boreal forest stands. SFM Network Research Note Series. 36. ISSN 1715-0981. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
  10. ↑ Maxwell Ralph Jacobs (1955). Growth Habits of the Eucalypts. Forestry and Timber Bureau.
  11. ↑ J. Bastow Wilson and Andrew D.Q. Agnew. 2: Interactions between species. The nature of the plant community: a reductionist view. University of North Carolina at Chapel Hill. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
  12. ↑ F.S.P. Ng (1997). Shyness in trees. Nature Malaysiana. 2: 34—37.
  13. ↑ Peter A. Thomas (17 квітня 2014). Trees: Their Natural History. Cambridge University Press. с. 197. ISBN 978-0-521-13358-6.
  14. ↑ Tropical Rain Forest. Woodland Park Zoo. с. 37.
  15. ↑ Margaret Lowman; Soubadra Devy; T. Ganesh (22 червня 2013). Treetops at Risk: Challenges of Global Canopy Ecology and Conservation. Springer Science & Business Media. с. 34. ISBN 978-1-4614-7161-5.
  16. ↑ R. G. Florence (January 2004). Ecology and Silviculture of Eucalypt Forests. Csiro Publishing. с. 182–. ISBN 978-0-643-09064-4.
  17. ↑ а б RO Lawton and Francis E Putz. The vegetation of the Monteverde Cloud Forest Reserve. Brenesia volume=18: 101—116.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сором%27язливість_крони&oldid=34623661