Сосна Веймута
| Сосна веймутова | |
|---|---|
| |
| Pinus strobus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Сосна (Pinus) |
| Підрід: | P. subg. Strobus |
| Секція: | P. sect. Quinquefoliae |
| Підсекція: | P. subsect. Strobus |
| Вид: | Сосна веймутова (P. strobus)
|
| Біноміальна назва | |
| Pinus strobus L., 1753
| |
Сосна Веймута[1], або Веймутова[2] (Pinus strobus L.) — дерево родини соснових, із зеленувато-сірою корою, тоненькою, м'якою, майже сріблястою хвоєю, що розташовується на пагоні пучками по п'ять штук.
Походить з Північної Америки, де досягає 75 м висоти. В Європі ця культура вирощується понад 260 років. «Сосною Веймута» її називають на честь лорда Веймута (Weymouth), який привіз її насіння з Америки та займався розведенням в Англії на поч. XVIII ст.[3]
Дерево 30 - 67 м. заввишки, до 75 м. Товщиною від 100 см до 180 см. Стовбур прямий. Крона спочатку конусоподібна потім заокруглена або неправильної форми. Кора світло - сіра але з часом стає темнішою та грубішою, на ній з'являються глибокі тріщини. Молоді пагони тонкі буро-зелені, голі або волосисті під листовими подушками. Великі гілки кільчасті, розходяться в сторони і злегка вгору. Гілки тонкі, гладкі або покриті легким пушком, блідо-бурі, з часом стають сірими. Хвоїнки розташовані по 5 в пучку, довжиною 6-10 см і товщиною 0,7-1 мм, прямі або злегка зігнуті, гнучкі, темно-зелені або сизувато-зелені. Шишки довжиною (7) 8-20 см, симетричні, бурі або блідо-коричневі, з фіолетовим або сірим відтінком; висять гронами, на черешках довжиною 2-3 см. Насіння овальне або яйцеподібне, звужені на обох кінцях, 5-6 мм, червоно-коричневе з темним цятками. Крило довжиною 1,8-2,5 см, блідо-коричневе, легко відділяється від насіння.
Широко поширена на північному сході США (всі штати на схід від Міннесоти, Айови, Іллінойсу, Кентуккі, Теннессі і Джорджії) і південно-східних провінціях Канади (Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Нью-Брансвік, Острів Принца Едварда, Квебек, Онтаріо і Манітоба), а також на французьких островах Сен-П'єр і Мікелон. Відомі варіації у Мексиці і Гватемалі.
Дерево швидко росте й невибагливе до ґрунтів.
На півночі ареалу росте на рівні моря, на півдні піднімається на висоту до 1500 м над рівнем моря. Віддає перевагу добре дренованим супіщаним ґрунтам і прохолодному, вологому клімату, хоча трапляється й на верхових болотах та на скелястих узгір'ях.
В Україні є значні насадження сосни Веймута, вона добре акліматизувалась і дає високопродуктивні насадження. Вона швидкоросла, морозостіка, більш тіневитривала, аніж сосна звичайна, не дуже вибаглива до родючості ґрунту (як і сосна звичайна).
Уражується іржастими грибами Peridermium strobi (проміжний хазяїн — чорна смородина)[4].
З деревини виготовляють олівці, сірники, фанеру. Дерево використовують для озеленення міст.
- ↑ Pinus strobus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Определитель высших растений Украины/Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.
- ↑ Веймутова или белая сосна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Сосна Веймутова (біла)//Бродович Т., Бродович М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С. 12.
- USDA Plants Profile for Pinus strobus (eastern white pine)
- EFLORAS—Flora of North America: Pinus strobus treatment
- EFLORAS: P. strobus Distribution map
- Gymnosperm Database: Pinus strobus
- Bioimages.vanderbilt.edu: Pinus strobus images
- Pinus strobus — U.C. Photo gallery
|
Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
