Сосновець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сосновець
Sosnowiec

Герб Прапор
Герб Прапор
Sosnowiec Plac 100-lecia.jpg
Розташування міста Сосновець
Основні дані
50°18′ пн. ш. 19°10′ сх. д. / 50.300° пн. ш. 19.167° сх. д. / 50.300; 19.167Координати: 50°18′ пн. ш. 19°10′ сх. д. / 50.300° пн. ш. 19.167° сх. д. / 50.300; 19.167
Країна Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Заглемб'є Домбровське (вугільний басейн, географічний регіон)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Катовиці, Мисловиці, Явожно, Челядзь, Славкув, Домброва-Гурнича, Бендзин ?
Поділ
  • Środulad, Загорце[d], Sielec, Sosnowiecd, Milowice, Sosnowiecd, Niwka[d], Maczki, Sosnowiecd, Klimontów, Sosnowiecd, Old Sosnowiecd, Pogoń (Sosnowiec)d, Kazimierz Górniczyd, Jęzord, Dębowa Góra[d], Downtown (Sosnowiec)d
  • Засновано 1902
    Магдебурзьке право 1902
    Площа 91,06 км²
    Населення 216421 (2011)[1]
    · густота 2444 (2008[2]) осіб/км²
    Агломерація 3 487 000
    Висота НРМ 250  м
    Географічна зона Wyżyna Śląsko-Krakowskad, Сілезька височина, Агломерація міст Верхньої Сілезії
    Водойма Чорна Пшемша, Біла Пшемша, Бриниця (річка)
    Назва мешканців пол. sosnowiczanin[3]
    Міста-побратими Сучава, Касабланка, Рубе, Комаром, Дзівнув, Дергачі, Ідар-Оберштайн, Ле-Мюро
    Телефонний код (48) 32
    Часовий пояс CET, UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів SO
    GeoNames 7530975, 3085128, 7532189
    OSM r2426000  ·R
    SIMC 0943428
    Поштові індекси 41-200 до 41-225
    Міська влада
    Мер міста Arkadiusz Chęcińskid
    Вебсайт sosnowiec.pl
    Мапа


    CMNS: Сосновець у Вікісховищі

    Сосновець (пол. Sosnowiec) — промислове місто в південно-західній Польщі, у Верхньосілезькому вугільному басейні.

    Географія[ред. | ред. код]

    На південно-східній околиці міста у річку Пшемшу впадають Чорна Пшемша і Біла Пшемша. На межі сусіднього міста Мисловець річка Болина впадає у Чорну Пшемшу.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Клімат Сосновця
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,4 2,4 7,6 14,1 18,5 21,6 23,6 23,5 18,7 13,3 7,8 2,5 12,8
    Середня температура, °C −2,1 −0,8 3,4 9,4 14,1 17,5 19,5 19,2 14,6 9,6 4,9 0,2 9,1
    Середній мінімум, °C −4,9 −4,1 −0,7 4,2 9,1 12,7 14,9 14,6 10,6 6,1 2,1 −2,3 5,2
    Норма опадів, мм 54 49 58 59 86 87 102 77 75 56 57 52 812
    Днів з опадами 9 9 9 8 10 10 11 8 8 8 8 9 107
    Вологість повітря, % 84 82 74 67 70 70 71 69 73 78 84 83 75
    Джерело: Climate-Data.org[4]
    Меморіальний знак на місці німецького табору в Сосновці. Фото 2022 р.
    Меморіальний знак на місці німецького табору в Сосновці. Фото 2022 р.

    Історія[ред. | ред. код]

    Назва міста Сосновець походить від соснових гаїв, які росли на цій території до 1830 року. Перша згадка про село Сосновець виявлено в архіві сільського приходу Мисловиць і датується 1727 роком. Сосновець в той час був невеликим селом, розташованим по сусідству з селами Сілець і Загуж (в даний час — мікрорайони міста Сосновець). У 1795 році після третього поділу Польщі Сосновець увійшов до складу Пруссії як Sosnowietz. Під час наполеонівських воєн місто було частиною незалежного Варшавського герцогства, після поразки Наполеона відійшов до автономного Царства Польського в складі Росії.

    Стрімкий розвиток Сосновця в XIX столітті пов'язаний з відкриттям багатих покладів мінералів, насамперед кам'яного вугілля, а також з розвитком залізничного сполучення і прикордонним становищем (на кордоні Австро-Угорської та Російської імперії). У 1848 році в Трабзон (нині район Сосновця) відкритий залізничний вокзал. Станція так і називалася — Кордон (нині Сосновець-Оф). У 1859 році в центрі майбутнього міста був побудований другий вокзал під назвою Сосновіце (нині Сосновець-Головний). У 1902 році Сосновець отримав статус міста. На той момент там проживало 61 000 чоловік, працювало власне видавництво, театр, лікарня. У 1914 році населення міста становило вже 118 000 чоловік. Перша світова війна призупинила розвиток міста. У цей період було знищено багато промислових об'єктів, зруйновано велику кількість шахт. Після війни промисловість переживає новий підйом, сюди переїжджає Торгово-промислова палата. У період Другої світової війни в Сосновці існувало єврейське гетто. У місті традиційно проживала велика єврейська громада, до початку Другої світової війни євреї становили 22 % населення Сосновця. Значна частина з них загинула під час нацистської окупації в таборах смерті. У січні 1945 року місто було звільнене від німецьких окупантів. Ще до підходу основних сил польський партизанський загін Армії Людової під командуванням С. Чарнецького і передовий загін 59-ї армії після дводенних боїв звільнили північно-східне передмістя міста.

    У 1990-ті роки зміна політичної та економічної ситуації в країні призвело до того, що багато галузей промисловості занепали, були закриті деякі шахти, місто стало розвиватися переважно в сфері торгівлі та послуг. На початку XXI століття вигляд Сосновця радикально змінюється: перебудовується центр міста і його візитною карткою стала будівля залізничного вокзалу.

    Українці в Сосновцю[ред. | ред. код]

    Символічний нагробок Івана Фещенко-Чопівського на православній ділянці цвинтаря в Сосновці, Польща. Фото 2022 р.
    Символічний нагробок Івана Фещенко-Чопівського на православній ділянці цвинтаря в Сосновці, Польща. Фото 2022 р.

    Українська історія Сосновця починається в період його індустріального розвитку під владою Російської імперії. В місті з'являються інженери, чиновники, поліцейські та звичайні робітники з території України. Їх сліди ми можемо знайти у вигляді прізвищ українського походження на православному цвинтарі в Сосновці. За російського панування в Сосновці було зведено три православні церкви: святих Віри, Надії, Любові і матері їх Софії біля залізничного вокзалу (вул. Jana Kilińskiego 39), св. Олександра Невського (найстаріша - кін. ХІХ ст. в Мачках (давня назва – Границя, біля прикордонного вокзалу Сосновець-Мачки та мосту на р. Біла Пшемша – кордон з Австрією) та св. Миколи Чудотворця по вул. Parkowa (найновша та набільша). Збереглася дише перша, дві інші зруйновані в міжвоєнні 20-ть років. Розкопки проведені на місці церкви в Мачках в 2015 р. виявили фундаменти, руїни її стіни та поховання духовного у цинковій труні у крипті. Його перепоховано в анонімній могилі "священика з церкви в Границі" на православній частині міського цвинтаря[5]. За даними О. Колянчука у військових частинах Сосновця було інтерновано не численних вояків УНР. На православній ділянці міжконфесійного цвинтаря знаходиться символічна могила Івана Фещенка-Чопівського (1884—1952) (Вчений похований на лагерному цвинтарі в с. Абезь, республіки Комі в Росії) віце-прем'єра Уряду УНР, згодом професора Гірничо-Металургійної академії у Кракові; гріб його дружини Зінаїди Фещенко--Чопівської (1893—1949), діячки Союзу українок-емігранток та «Просвіти» та їх рідних. Координати поховання: 50.286093°, 19.120329°;

    Католицький костел св. Яцка в Сосновці - місце українських греко-католицьких богослужінь у місті. Фото 2022 р.
    Католицький костел св. Яцка в Сосновці - місце українських греко-католицьких богослужінь у місті. Фото 2022 р.

    Вказується на поховання тут генерала Володимира Сінклера (1879—1945), начальника Генерального штабу Армії УНР, у 1920 р. члена української дипломатичної місії у Варшаві (його підпис видніє на польсько-українській військовій конвенції від 24 квітня 1920); разом із ним похована його дружина Людмила (1889—1965); могила сотника Генерального штабу Армії УНР Петра Вдовиченка-Коморового. Втім при візуальному обстеженні цвинтаря їх нагробків не виявлено[5].

    В міській галереї мистецтва "Extravagance", яка розташовується в Сілецькому замку за адресою вул. Zamkowa 2 відбулися виставки, в яких прийняв участь польсько-український художник, професор Краківської академії мистецтв Юрій Новосільський.

    У місті при римокатолицькому костелі св. Яцка за адресою вул. Generała Władysława Andersa 93 діє українська греко-католицька парафія[5].

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    Місто має багато історичних пам'яток епохи індустріального розвитку.  Ми також знаходимо мощі минулого, пов'язані з чотирма культурами, які вплинули на розвиток міста.

    Селецький замок - найстаріша пам'ятка Соcновця, місце вистав Юрія Новосільського у місті. Фото 2022 р.
    Селецький замок - найстаріша пам'ятка Соcновця, місце вистав Юрія Новосільського у місті. Фото 2022 р.

    Головні пам'ятки[ред. | ред. код]

    • Селецький замок - найстаріша пам'ятка міста,
    • Dietl палац,
    • Schön палац,
    • Oskar Schön палац,
    • Православна церква святих Віри, Надії, Любові і матері їх Софії біля залізничного вокзалу (вул. Jana Kilińskiego 39),
    • Євангельська Церква,

    Парки і заповідники[ред. | ред. код]

    • Sielecki — історичний парк замка
    • Торф'яник Бур — захищена область Natura 2000

    Відомі люди[ред. | ред. код]

    Демографія[ред. | ред. код]

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 102827 15811 74976 12040
    Жінки 113594 15151 69216 29227
    Разом 216421 30962 144192 41267

    Населення за роками:

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    3. https://sjp.pwn.pl/szukaj/sosnowiczanin.html
    4. Sosnowiec climate: Average Temperature, weather by month, Sosnowiec weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 27 лютого 2021. 
    5. а б в Парнікоза, Іван. Українці в Сосновці. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. 
    6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.