Соснові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Соснові
Сосна звичайна (Pinus sylvestris)
Сосна звичайна (Pinus sylvestris)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Lindley, 1836
Роди
дивитись текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Pinaceae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pinaceae
EOL logo.svg EOL: 15514328
ITIS logo.svg ITIS: 18030
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3318
Fossilworks: 54794

Сосно́ві (Pinaceae, Соснува́ті[1]) — родина рослин класу і порядку хвойних. До родини належать такі добре відомі роди дерев як сосни, ялини, кедри, модрини, ялиці тощо.

Таксономічні нотатки[ред.ред. код]

Соснові трапляються в палеонтологічному літописі починаючи з крейдяного періоду. Родина спочатку включала всі хвойні рослини, але натепер обмежується чітко монофілетичною групою об'єднаною характеристиками зрілих шишок: приквітко-лусковий комплекс складаються з добре розвинених лусок, які вільні від стягувальних приквітків для більшої частини їхньої довжини, 2 насінні зачатки на зовнішній поверхні кожної луски, і (як правило, очевидне) насіннєве крило, розвинене із шишкової луски. Характеристики шишок і насіння слугують для розрізнення родини на 4 підродини.

Опис[ред.ред. код]

Однодомні, рідше дводомні, смолисті й ароматичні дерева, інколи кущі. Листки соснових (хвоя) голчасті або лінійні, цупкі або м'які, розташовані спірально, поодиноко (на видовжених пагонах), пучками або попарно (на вкорочених пагонах), досить різні у поперечному перерізі. У більшості родів листки вічнозелені (живуть 3-12 років). Мікростробіли поодинокі або в густих зібраннях — метастробілах. Мікроспорофіли лускуваті, із загнутим угору плівчастим кінцем. Мікроспорангіїв — два. Мікроспори мають два повітряних міхурці (за винятком модрини, тсуги та псевдотсуги) Шишки складаються з лусок двох типів — покривних та насінних. При основі останніх є два обернених насінні зачатки. Шишки дозрівають протягом 1-3 років. У них утворюється насіння з плівчастим крилом, рідше безкриле, горіхоподібне. У зародку є від двох до 18 сім'ядолей.

Поширення[ред.ред. код]

Родина містить 11 родів і близько 250 видів, поширених у північній півкулі на південь до Вест-Індії, Центральної Америки, Японії, Китаю, Індонезії (один вид, Pinus merkusii, перетинає екватор на Суматрі), Гімалаїв, і Північної Африки. Члени родини є панівною рослинністю на великих площах, включаючи тайгові, гірські й прибережні місцевості. Різні види, найбільш часто Pinus radiata, були широко впроваджені для виробництва деревини в країнах Африки південніше від Сахари, Південній Америці, Австралії та Нової Зеландії. В Україні трапляється 10 дикорослих видів з чотирьох родів, культивується понад 70 видів з 7 родів.

Класифікація[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Яната Н. Українські народні назви рослин. — Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973. — стор. 49

Посилання[ред.ред. код]

  • Будкевич, Е. В. Древесина сосновых. Анатомическое строение и ключи для определения родов и видов / АН СССР; Ботан. ин-т им. В. Л. Комарова; отв. ред. А. А. Яценко-Хмелевский. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1961. — 152 с.
  • Чавчавадзе, Е. С., Яценко-Хмелевский, А. А. Семейство сосновые (Pinaceae) // Жизнь растений: в 6 т. / под ред. И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — М.: Просвещение, 1978. — Т. 4. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения. — С. 350–374.
  • Farjon, A. Pinaceae: drawings and descriptions of the genera Abies, Cedrus, Pseudolarix, Keteleeria, Nothotsuga, Tsuga, Cathaya, Pseudotsuga, Larix and Picea. — Konigstein: Koeltz Scientific Books, 1990 (англ.)
  • The Gymnosperm Database (англ.)


Хвойні Це незавершена стаття про Хвойні.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.