Сосулівка

село Сосулівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Рада/громада	сільська рада
Код КОАТУУ	6125587501
Облікова картка	[ ]
Основні дані
Засноване	XV ст.
Населення
Площа	1019 км²
Поштовий індекс	48579
Телефонний код	+380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°55′06″ пн. ш. 25°50′04″ сх. д.
Водойми	р. Серет
Найближча залізнична станція	Сосулівка
Місцева влада
Адреса ради	с. Сосулівка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Карта
Сосулівка
Сосулівка

Сосулі́вка — село Чортківського району Тернопільської області, Центр сільради До села приєднано хутір Ружаківка.

Етимологія

За леґендою, назва села походить від того, що, повернувшись після нападу турецько-татарського війська, жителі побачили, що їхні помешкання вщент зруйновані; вирішили їх не відбудовувати, а поселились у долині, на місці, вкритому болотом і заростями. Оскільки нове село виникло на воді, а турецькою вода  — «sos», його найменували Сосулівкою. Інша версія походження назви  — від прізвища Сосуловський.

Географія

Розташування

Розташоване на берегах р. Серет (ліва притока Дністра), за 16 км від районного центру та 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Місцевості

• Ружанівська  — хутір, приєднаний до с. Сосулівка. У 1952 р. на хуторі  — 2 двори, 9 жителів.

Історія

Давні часи

Територія села була, найімовірніше, заселена на рубежі III  — II тис. до н. е. Під час розкопок львівські археологи виявили на так званій Качуровій горі бивень та зуби мамонта, пам'ятки трипільської культури (III-тє тисячоліття до н. е.), велику кількість керамічних відщепів і знаряддя праці — скребла.

Середньовіччя, Новий Час

Заснований населений пункт близько XV століття.

Після Люблінської унії (1569) частина Червоногородського повіту (з центром у Ягільниці) та землі Сосулівки були подаровані Станіславові Лянцкоронському. В спорудженні замку в Ягільниці брали участь селяни із Сосулівки.

Після початку Національно-визвольної революції українського народу в середині XVII ст. мешканці села радо вітали козацько-селянський загін, який ішов до замку Лянцкоронського, щоб захопити його.

Відомо, що 1775 р. у Сосулівці проживали 689 осіб.

XX століття

У селі в 1900 р. — 1290 жителів, 1910 — 1377, 1921 — 1255, 1931 — 1440; у 1921 — 257, 1931 — 301 двір.

В УПА воювали мешканці Сосулівки Ганна Богачук, Йосип Безпалько, Михайло і Теодозія Винничуки, Василь Гаджала, Григорій Галат, Василь Грабик, Олекса Дерій, Петро Лисий, Йосип Морквас, Степан Оріх, Михайло Погріщук, Олекса Рембаха, Ярослав Ризак, Михайло Римар, Володимир, Максим і Степан Сапіщуки, Володимир Юрків та інші.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

• Йосип Андрусик (нар. 1926),
• Сафат Бегман (нар. 1909),
• Олексій Безпалько (нар. 1905),
• Петро Білий (нар. 1909),
• Михайло Білоус (нар. 1906),
• Василь Михайлович Будзишин (нар. 1918),
• Василь Степанович Будзишин (нар. 1903),
• Василь Бурдинський (нар. 1923),
• Йосип Бурдинський (нар. 1917),
• Іван Вітів (нар. 1912),
• Василь Гаджала (нар. 1909),
• Василь Галат (нар. 1911),
• Ярослав Галюк (нар. 1922),
• Михайло Гап'як (нар. 1896).

Освіта

За часів Австро-Угорщини у Сосулівці засновано школу (1881 р.), яка розміщувалась у хаті в центрі села, та філію товариства «Просвіта». В 1903 р. читальню відвідували 65 осіб. У ЦДІА (м. Львів) збереглися «Звіти й листування про діяльність читальні в с. Сосулівка», де зібрано більше півсотні документів (1900—1939 рр.).

Напередодні Першої світової війни в центрі Сосулівки була збудована двоповерхова школа, що під час війни згоріла. Донині збереглася хата Ганни Сапіщук (Гринькової), де навчалися діти. Після відновлення в Галичині у 1920 р. польського панування в селі діяла загальна 7-річна школа, розташована на проборстві, біля церкви.

Протягом 1932—1935 рр. у центрі Сосулівки, на місці згарища старої школи, побудували нову (директор Лагодинський), вона стоїть донині. У вересні 1939 р., після встановлення радянської влади, в школі працювали 8 учителів. Навчали українською мовою; було введено вивчення російської та німецької мов, запроваджено обов'язкову семирічну освіту.

Від 5 липня 1941 до 10 квітня 1944 р. село під нацистською окупацією. Вивчення російської мови припинили, почали посилено вивчати німецьку мову.

У 1944 р., після того, як Червона армія витіснила німців із Сосулівки, у школі відновлено навчання. Протягом 1946—1947 рр. директор школи — Гулевич; 1947—1977 рр. — Варвара Шемлей. Від 1959 р. — школа восьмирічна; 1986 — дев'ятирічна.

Нині діє Сосулівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Релігія

• церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1856; УПЦ КП; мурована);
• церква Покрови Пресвятої Богородиці (2002; УГКЦ; відновлена 2016; мурована).

Каплички

• на честь Незалежності України (УГКЦ; 1993)
• капличка на вул. Туркотівка (побудована за кошти колишнього жителя села Зеновія Холоднюка).

Пам'ятники

У селі насипали могилу (1996) на пам'ять про бої УПА проти підрозділів НКДБ у квітні 1945 року. Споруджено:

• погруддя Івана Франка (2016)
• встановлено
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (2-га пол. XIX ст., зруйнований за комуністичного режиму, відновлений 1991),
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у роки німецько-радянської війни (1965).

Соціальна сфера. господарство

Зафіксовано, що 1921 р. в Сосулівці проживали українці, поляки та євреї. Українці й поляки займалися сільським господарством, євреї — торгівлею, мали власні крамниці, а одна єврейська сім'я — млин. Селяни володіли землею, бідніші наймалися на роботу або працювали у фільварку (маєтку польського пана) — спочатку Янушевського, згодом — Жуковського.

В 1965 р. на подвір'ї сільського клубу побудований і відкритий бюст Т. Г. Шевченка. Будувався він силами колгоспу ім. Н. Крупської. Головою колгоспу був Шемлей Зеновій Іванович.

Нині працюють ФАП, дитячий садочок «Журавлик», бібліотека, клуб, фермерське господарство «Сосулівське», ПАП «Надрічне», ТзОВ «Тартак», ТзОВ «Тернопільскловироби», торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

• Павло Казьмір (нар. 1936) - кандидат економічних наук, професор, почесний землевпорядник України;
• Іван Гап'як (нар. 1950) — живописець, член НСХУ, науковець;
• Михайло Дерій (нар. 1956) — господарник, громадський діяч;
• Павло Качур (нар. 1953) — вчений, громадсько-політичний діяч, маґістр державного управління;
• Борис Погріщук (нар. 1971) — доктор економічних наук, професор, господарник;
• Мирон Сендзюк (нар. 1946) — економіст, науковець, доцент;
• Зеновій Холоднюк (нар. 1961) — господарник, громадсько-політичний діяч;
• Григорій Шашкевич (1809—1888) — голова Руської окружної Ради, посол до австрійського парламенту, громадсько-політичний, освітній і церковний діяч.

Література

• Бегма Б., Ковальков Ю. Сосулівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 320—321. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Федечко М. Сосулівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 507—509. — ISBN 978-966-457-246-7.

• Центральний Державний Історичний Архів України у м. Львів (ЦДІА у м. Львів), ф. 348, с. 5208. «Звіти й листування про діяльність читальні в с. Сосулівка»
• Витоки нашої історії: Сосулівка. — Тарнавка [Чортків. р-н] // Досвітні вогні. — 1997. — 15 лют. -(З історії сіл).
• Sosolówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.).— S. 96. (пол.)