Сосулівка

село Сосулівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Рада/громада	сільська рада
Код КОАТУУ	6125587501
Основні дані
Засноване	XV ст.
Населення	1090 (на 1.01.2018)
Територія	4,02 км²
Площа	1019 км²
Поштовий індекс	48579
Телефонний код	+380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°55′06″ пн. ш. 25°50′04″ сх. д.
Водойми	р. Серет
Найближча залізнична станція	Сосулівка
Місцева влада
Адреса ради	с. Сосулівка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Карта
Сосулівка
Сосулівка
Мапа

Сосулі́вка — село Чортківського району Тернопільської області, Центр сільради До села приєднано хутір Ружаківка.

Етимологія

За леґендою, назва села походить від того, що, повернувшись після нападу турецько-татарського війська, жителі побачили, що їхні помешкання вщент зруйновані; вирішили їх не відбудовувати, а поселились у долині, на місці, вкритому болотом і заростями. Оскільки нове село виникло на воді, а турецькою вода  — «sos», його найменували Сосулівкою. Інша версія походження назви  — від прізвища Сосуловський.

Географія

Розташування

Розташоване на берегах р. Серет (ліва притока Дністра), за 16 км від районного центру та 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Місцевості

• Ружанівська  — хутір, приєднаний до с. Сосулівка. У 1952 р. на хуторі  — 2 двори, 9 жителів.

Історія

Давні часи

Територія села була, найімовірніше, заселена на рубежі III  — II тис. до н. е. Під час розкопок львівські археологи виявили на так званій Качуровій горі бивень та зуби мамонта, пам'ятки трипільської культури (III-тє тисячоліття до н. е.), велику кількість керамічних відщепів і знаряддя праці — скребла.

Середньовіччя, Новий Час

Заснований населений пункт близько XV століття.

Після Люблінської унії (1569) частина Червоногородського повіту (з центром у Ягільниці) та землі Сосулівки були подаровані Станіславові Лянцкоронському. В спорудженні замку в Ягільниці брали участь селяни із Сосулівки.

Після початку Національно-визвольної революції українського народу в середині XVII ст. мешканці села радо вітали козацько-селянський загін, який ішов до замку Лянцкоронського, щоб захопити його.

Відомо, що 1775 р. у Сосулівці проживали 689 осіб.

XX століття

У селі в 1900 р. — 1290 жителів, 1910 — 1377, 1921 — 1255, 1931 — 1440; у 1921 — 257, 1931 — 301 двір.

В УПА воювали мешканці Сосулівки Ганна Богачук, Йосип Безпалько, Михайло і Теодозія Винничуки, Василь Гаджала, Григорій Галат, Василь Грабик, Олекса Дерій, Петро Лисий, Йосип Морквас, Степан Оріх, Михайло Погріщук, Олекса Рембаха, Ярослав Ризак, Михайло Римар, Володимир, Максим і Степан Сапіщуки, Володимир Юрків та інші.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

• Йосип Андрусик (нар. 1926),
• Сафат Бегман (нар. 1909),
• Олексій Безпалько (нар. 1905),
• Петро Білий (нар. 1909),
• Михайло Білоус (нар. 1906),
• Василь Михайлович Будзишин (нар. 1918),
• Василь Степанович Будзишин (нар. 1903),
• Василь Бурдинський (нар. 1923),
• Йосип Бурдинський (нар. 1917),
• Іван Вітів (нар. 1912),
• Василь Гаджала (нар. 1909),
• Василь Галат (нар. 1911),
• Ярослав Галюк (нар. 1922),
• Михайло Гап'як (нар. 1896).

Релігія

• церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1856; ПЦУ; мурована);
• церква Покрови Пресвятої Богородиці (2002; УГКЦ; відновлена 2016; мурована).

Каплички

• на честь Незалежності України (УГКЦ; 1993)
• капличка на вул. Туркотівка (побудована за кошти колишнього жителя села Зеновія Холоднюка).

Пам'ятники

У селі насипали могилу (1996) на пам'ять про бої УПА проти підрозділів НКДБ у квітні 1945 року. Споруджено:

• погруддя Івана Франка (2016)
• встановлено
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (2-га пол. XIX ст., зруйнований за комуністичного режиму, відновлений 1991),
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у роки німецько-радянської війни (1965).

Населення

Чисельність населення, чол.
1900	1910	1921	1931	2014	2018
1290	1377	1255	1440	1090	1061

Соціальна сфера, господарство

Зафіксовано, що 1921 р. в Сосулівці проживали українці, поляки та євреї. Українці й поляки займалися сільським господарством, євреї — торгівлею, мали власні крамниці, а одна єврейська сім'я — млин. Селяни володіли землею, бідніші наймалися на роботу або працювали у фільварку (маєтку польського пана) — спочатку Янушевського, згодом — Жуковського.

В 1965 р. на подвір'ї сільського клубу побудований і відкритий бюст Т. Г. Шевченка. Будувався він силами колгоспу ім. Н. Крупської. Головою колгоспу був Шемлей Зеновій Іванович.

Нині працюють школа, ФАП, дитячий садочок «Журавлик», бібліотека, клуб, фермерське господарство «Сосулівське», ПАП «Надрічне», ТзОВ «Тартак», ТзОВ «Тернопільскловироби», торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

• Павло Казьмір (нар. 1936) — кандидат економічних наук, професор, почесний землевпорядник України;
• Іван Гап'як (нар. 1950) — живописець, член НСХУ, науковець;
• Михайло Дерій (нар. 1956) — господарник, громадський діяч;
• Павло Качур (нар. 1953) — вчений, громадсько-політичний діяч, маґістр державного управління;
• Борис Погріщук (нар. 1971) — доктор економічних наук, професор, господарник;
• Мирон Сендзюк (нар. 1946) — економіст, науковець, доцент;
• Зеновій Холоднюк (нар. 1961) — господарник, громадсько-політичний діяч;
• Григорій Шашкевич (1809—1888) — голова Руської окружної Ради, посол до австрійського парламенту, громадсько-політичний, освітній і церковний діяч.

Джерела

• Бегма Б., Ковальков Ю. Сосулівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 320—321. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Федечко М. Сосулівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 507—509. — ISBN 978-966-457-246-7.

Література

• Центральний Державний Історичний Архів України у м. Львів (ЦДІА у м. Львів), ф. 348, с. 5208. «Звіти й листування про діяльність читальні в с. Сосулівка»
• Витоки нашої історії: Сосулівка. — Тарнавка // Досвітні вогні. — 1997. — № 02. — (З історії сіл).
• Sosolówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.).— S. 96. (пол.)