Сотников Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сотников О.М.
Сотников Олександр Миколайович
Народився 3 травня 1954
Джанкой
Громадянство Україна
Діяльність Економіст
Відомий Полтавський Університет економіки і торгівлі
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Сотников Олександр Миколайович — український політик і громадський діяч

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Автономній республіці Крим, в місті Джанкой, в сім'ї робітників. З 1979 до 1984 року навчався в Полтавському кооперативному інституті, за спеціальністю — економіст.

  • 1985 — 1999 Працював на Запорізькому автомобільному заводі «Комунар» (АвтоЗАЗ), від рядового економіста до Голови правління СП «АвтоЗАЗ — Daewoo»(AvtoZAZ — Daewoo Motors). На посаді генерального директора Запорізького Автозаводу, працюючи із іноземними інвесторами, залучив до українського автомобілебудування більше як 180 мільйонів доларів США. Свого часу Сотников О. М. розробив програму «Локалізація і організація виробництва на підприємствах України комплектуючих для автомобілебудування», яка була затверджена Кабінетом Міністрів України, що дозволило створити 20 тисяч нових робочих місць.
  • У 1999 році, працюючи заступником Міністра зовнішньо-економічних зв'язків та торгівлі [6], очолював керівництво груп на переговорах з ЄС про умови торгівлі текстильними, швейними виробами, а також сталевими трубами. В результаті чого були укладені угоди торгівлі цими виробами на вигідних умовах для українських виробників, що забезпечило рентабельну та ритмічну роботу більш ніж 40 підприємств України.
  • 2000 — Працюючи на посаді заступника Голови Запорізької обласної Державної адміністрації з питань промисловості, транспорту та зв'язку, ефективно займався питаннями покращення внутрішньообласного сполучення, було відновлено, або створено понад 40 маршрутів, покращені автомобільні шляхи загальною протяжністю 200 кілометрів, проведено сучасну реконструкцію залізничного вокзалу «Запоріжжя-1», що дало можливість збільшити пасажиропотоки на 15 %.
  • 2001 — Начальник Головного управління транспорту та зв'язку Київської міської державної Адміністрації[1]
  • З 2006 по 2009 рік[2]- Голова Дніпровської районної у місті Києві ради та державної адміністрації

Після конфлікту з Черновецьким[3], в результаті незаконного захоплення державної адміністрації [7] та судової тяганини [8], був незаконно звільнений з посади, відновлений судом та згодом, Президентом України на своїй посаді[4].

Громадська та політична діяльність[ред.ред. код]

  • З 2010 року — Президент громадської організації «Парламентський клуб Неурядових організацій»
  • З 2011 року виконуючий обов"язки керівника Дніпровської районної у місті Києві організації політичної партії «Фронт Змін»[5]
  • З 2012 року — Президент громадської організації «Громадянська палата міста Києва»

Нагороди[ред.ред. код]

Орден «За заслуги» ІІІ ступеню

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]