Софроній (Чавдаров)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софроній (Чавдаров)
Стойко Недялков Чавдаров
Metropolitan Sofronius of Tarnovo and Ananius Popanastasov in Kumanovo.png
Народився 20 березня 1888(1888-03-20)
село Енікьой, Східна Фракія
Помер 1 травня 1961(1961-05-01) (73 роки)
Велико-Тирново
·інфаркт
Діяльність єпископ Болгарської православної церкви
митрополит Тирновський
Alma mater Болгарське училище Петра Берона
Цариградська духовна семінарія
Київська духовна академія (1819—1918)
Конфесія православ'я

Митрополит Софроній (в миру Стойко Недялков Чавдаров); нар. 20 березня 1888 село Енікьой, Східна Фракія — пом. 1 травня 1961, Велико-Тирново) — єпископ Болгарської православної церкви, митрополит Тирновський.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 березня 1888 в селі Енікьой в Східній Фракії. Спочатку навчався в рідному селі і Дедеагаче. Закінчив Болгарське училище Петра Берона в Едірне. У 1905 прийнятий в Цариградську духовну семінарію, яку закінчив в 1911.

18 вересня 1911 у болгарському храмі святого Стефана митрополитом Велеським Мелетием (Димитровим) пострижений в чернецтво з ім'ям Софроній. Служив дияконом при Екзарху Іосифу.

У 1912 ієродиякон Софроній вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 1915.

З 1 квітня 1916 по 23 вересня 1918 служив секретарем Велешської митрополії.

З 1 вересня 1919 по 1 вересня 1922 — дияконом і проповідником в Константинополі і одночасно вчителем в болгарській гімназії в Пере, Константинополь.

24 квітня 1921 в болгарському храмі Святого Стефана був висвячений в сан ієромонаха митрополитом Велешським Мелетием.

У 1922 закінчив богословський факультет Чернівецького університету. З 1 вересня 1922 по червень 1924 проходив богословську спеціалізацію в інституті Канонічного права при Страсбурзькому університеті.

1 жовтня 1924 призначений протосинкелом на Софійській митрополії, в зв'язку з чим 19 жовтня того ж року за рішенням на Священного синоду митрополитом Софійським Стефаном (Шоковим) був зведений в сан архімандрита.

1 вересня 1929 архімандрит Софроній був звільнений з посади протосинкела і призначений начальником Культурно-просвітницького відділу при Священному синоді і залишався на цій посаді до кінця жовтня 1931.

1 листопада 1931 в кафедральному храмі-пам'ятнику Олександра Невського хіротонізований на єпископа з титулом Знепольський і призначений вікарієм митрополита Софійського Стефана.

Через поганий стан здоров'я митрополита Великотирновського Філіпа (Пенчева) єпископ Софроній призначений його вікарієм і з 26 березня 1934 по 1 липня 1935 року тимчасово керував Великотирновською єпархією.

22 вересня 1935 обраний і 6 жовтня затверджений митрополитом Великотирновським.

Помер 1 травня 1961 в Велико-Тирново від інфаркту.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Митрополит Софроний Търновски. Дневник (от 31 януари до 15 март 1945 г). Велико Търново, 2004, с. 124.
  • Малев, Людмил. Митрополит Софроний Търновски (Живот и църковно-обществена дейност). Велико Търново, 2006.
  • Цацов, Борис. Архиереите на българската православна църква. С., 2003; 2 изд. С., 2007.
  • Тютюнджиев, Иван. Търновският епископат XII—XXI век. Велико Търново, 2007.
  • Борис Цацов. Архиереите на Българската православна църква: Биографичен сборник. стр. 161

Джерела[ред. | ред. код]