Софія Кулик
| Софія Кулик | |
|---|---|
| Псевдо | Софія Кулик-Микитюк |
| Народилася |
31 травня 1899 с. Старі Кути, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Померла |
22 серпня 1983 (84 роки) Коломия, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР |
| Громадянство |
 ЗУНР.svg){kind=small} УНР Польща Українська держава (1941) УРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | письменниця, перекладачка, редакторка, видавниця |
| Відома завдяки | письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка |
Софія Кулик (псевдонім: Соня Куликівна; нар. 31 травня 1899[1], с. Старі Кути, нині Косівський район, Івано-Франківська область — пом. 22 серпня 1983, Коломия, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР) — українська письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка. Власниця українського кіноконцерну «Соняфільм», який вона створила у Львові в 1920–1930-ті роки. Мешкала у Коломиї та Львові.
Життєпис[ред. | ред. код]
Часопис «Кіно»[ред. | ред. код]
У вересні 1930 року Софія Кулик заснувала незалежний двотижневий часопис кінематографії «Кіно», який виходив до січня 1936 року[2]. Софія Кулик була редактором, Дмитро Кренжалівський — видавцем часописа. У часописі друкувалися статті про кінематограф, рекламні матеріали та кіноновини, також були рубрики: «З поля техніки», «Новинки зі світу», «Що побачимо?», «Театр», «Радіо» та «Фото». На той час це був єдиний українськомовний часопис кіно-фільмової індустрії в Галичині. З часописом співпрацювали, крім Софії Кулик, кінооператор Володимир Гумецький, кінокритик Ярослав Бохенський, Юліан Дорош, А. Курдидик, С. Гординський, В. Ольшанський, Я. Бохенський, О. Цурковська та ще понад 40 знаних в Галичині особистостей[3]. У 1930 році часопис «Кіно» організував за малу, символічну плату, перший чотиритижневий навчальний курс для українських кінооператорів під назвою «Перший кінооператорський курс у Львові»[4].
«Соняфільм»[ред. | ред. код]
У 1923 році Софія Кулик створила прокатну фірму «Соняфільм»[5] для прокату у Галичині фільмів ВУФКУ[6], «Гомон» (Франція), «Фебусфільм» (Німеччина) та фірми Василя Авраменка (США)[7]. Найбільший прибуток «Соняфільм» в Галичині отримала з прокату фільму Петра Чардиніна «Тарас Шевченко»[8][9].
Кіноконцерн «Соняфільм» також діяла як кіностудія, де зняли докуметальні стрічки про фізичне виховання у школі: «З кіноапаратом по Львові» (1930; тривалість 20 хв., режисер та оператор Юліан Дорош), «Свято молоді „Рідна школа“» (1930; режисер та оператор Юліан Дорош)[10][11][12], — закуплений майже всіма європейськими державами, та етнографічні: «Раковець», «Зелені свята» (1931; десятихвилинний запис народних Зелених свят) та «Гуцульщина» (1933; тривалість 50-хв., місцями кольоровий, про звичаї та традиції гуцулів) — режисер та оператор Юліан Дорош, які були закуплені нью-йоркською фірмою В. Авраменка, німецькою «Фебусфільм» та французькою «Ґомон», репортажі з пластового табору (1931; режисер та оператор — Юліан Дорош).
Проте «Соняфільм» не зміг залучити акціонерний капітал для свого подальшого розвитку і, не маючи змоги довше конкурувати з польськими та західними студіями, поступово згорнув кіновиробництво.
Перекладачка[ред. | ред. код]
Переклади Софії Кулик з європейських мов друкувались у періодиці та виходили окремими виданнями. У часописах були опубліковані переклади Софії Кулик:
- Казка Альфонса Доде «Коза пана Сегена» («Світ дитини», 1921);
- Оповідання Жюля Ренара «Мій пташок» («Світ дитини», 1922);
- Вірш Генрі Водсворта Лонґфелло, «Гарун яр Рашід» («Літературно-науковий вістник», 1924);
- Повість Джека Лондона «Лісовий зов» («Літературно-науковий вістник», 1925);
- Оповідання Джорджа Бешфорда «Одіссея злодія» («Літературно-науковий вістник», 1930);
- Оповідання Олівера Овна «Діра в плані» («Літературно-науковий вістник», 1930);
- Оповідання Ґарнета Радкліфа «Боязкість Махмуда Хана» («Літературно-науковий вістник», 1931);
- Оповідання Панаїта Істраті «Кира, Кираліна» («Літературно-науковий вістник», 1931).
- Роман А. Парсонса «Літацький синдикат» («Літературно-науковий вістник», 1931—1932);
- Оповідання Софії Гідлей-Баркер «Пільгама число один» («Вогні», 1932);
- Повість Дадлея Гопса «Бандитська історія» («Діло», 1932);
- Оповідання Жоржа Іманна «Мовчати!» («Літературно-науковий вістник», 1933);
- Оповідання Нормана Денная «Традиція» («Літературно-науковий вістник», 1932),
- Оповідання Гілтона Клівера «Через негатив» («Неділя», 1937; передрук. «Діло», 1939);
- Оповідання Гілтона Клівера «Чари місяця» («Діло», 1939);
- Оповідання Рея Карра «Стримане слово» («Діло», 1939).
Вибрані переклади книг:
- «Алі-Баба і 40 розбійників» (Львів, 1922);
- Джек Лондон. «Оповідання південного моря» (Львів, 1924);
- Ернест Сетон-Томпсон. «Мої знакомі (Нариси з життя звірів, яких я знав)» (Львів-Київ, 1925);
- Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання із привидами» під назвою в українському виданні «Різдвяна ніч» (Львів: видавництво «Просвіта», 1924).
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Культурфільми виробництва «Соняфільм» // Кіно. — 1930. — Ч. 1. — С. 13.
- Р.Бучко. Перше століття кінематографу у Львові // Галицька брама. — 1996. — № 24. — С. 2–3.
- Барбара Ґєршевска. З історії культури кіно у Львові 1918—1939 рр. — Львів, 2004. — 100 с.
- А.Дорош, Я.Полотнюк. Декілька слів про другий український фільм у Галичині — «Крилос» // Галицька брама. — 1996. — № 24. — С. 16.
- О.Середа. Українська «фільмова думка» у «кіновій» пресі міжвоєнної Галичини // Зб. пр. Н.-д. центру періодики. Львів, 2008. Вип. 1(16).
- Любомир Госейко. Історія українського кінематографа. 1896—1995 / Переклад з французької. — Київ: KINO-KOЛО, 2005. — 464 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лада Коломієць. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: Матеріали до курсу «Історія перекладу». Видавництво «Нова Книга», 2015. с. 360. ISBN 9789663825748
- ↑ Віртуальна виставка. 8 вересня Україна святкує День українського кіно (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
- ↑ Роман Бучко. Незалежна кінокритика 1930-х років [Архівовано 2018-12-03 у Wayback Machine.] Кіно-театр. 2012
- ↑ Кіно «Енциклопедія сучасної України»
- ↑ Історія українського кіно. Т. 2 : 1930—1945 / голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2016. — 448 с. + 28 іл. ISBN 978-966-02-8073-1
- ↑ Україна — Польща 1920—1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою. Документи і матеріали Дух і літера. Київ 2012
- ↑ Українське кіно в Галичині 1930-х «Збруч»
- ↑ «Кіно», журнал ВУФКУ. — Київ, № 5 (53), ІІІ, 1929
- ↑ Кіно у Львові 1896—1939 рр. «Zaxid.net». 30 червня 2011
- ↑ ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного — Свято молоді «Рідна школа» (1930 р.)
- ↑ Німий фільм «Свято молоді» знятий у червні 1930 року у Львові (відео)
- ↑ «Свято молоді». Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
|
