Софія Кімантайте-Чюрльонене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Кімантайте-Чюрльонене
KymantaitėČiurlionienėS.jpg
Народилася 13 березня 1886(1886-03-13)[1]
Йонішкіс, Литва
Померла 1 грудня 1958(1958-12-01)[1] (72 роки)
Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Петрашунський цвинтар
Країна Flag of Lithuania (1918–1940).svg Литва
Національність Литва
Діяльність журналістка, поетеса, письменниця
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов литовська
Заклад Університет Вітовта Великого
У шлюбі з Мікалоюс Константінас Чюрльоніс
Діти Danutė Čiurlionytė-Zubovienėd
Нагороди

Софія Кімантайте-Чюрльонене (лит. Sofija Kymantaitė-Čiurlionienė; 13 березня 1886, Йонішкіс — 1 грудня 1958, Каунас) — литовська письменниця і поетеса, громадський діяч, літературний критик, драматург.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась у шляхетній родині в місті Йонішкіс у часи Російської імперії. 1904 закінчила гімназію в Ризі. У 1904—1907 вивчала медицину в Яґеллонському університеті у Австрії, а пізніше філософію та літературу.

Софія Чюрльонене і зять Владис Зубовас, 1938

1909 одружилася з Мікалоюсом Чюрльонісом, шлюб укладено в Шатейках. Після смерті чоловіка переїхала до Каунаса разом з дочкою Данутою, де вивчала литовську мову на професійних курсах.

Після початку Першої світової війни виїхала до внутрішньої Росії, до міста Воронеж, де працювала вчителем у місцевій литовській гімназії.

У самостійній Литві[ред. | ред. код]

На початку 1920-х повернулася до незалежної Литви. 1925—1938 викладала литовську мову і методику її викладання на відділі гуманітарних наук Університету Вітольда Великого у Каунасі. У 1933—1934 — редагувала чазету «Gimtoji kalba». Займалась міжнародною діяльністю: у 1929—1937 входила до складу литовської делегації при Лізі Націй, займалась громадськими проектами.

Радянська окупація Литви[ред. | ред. код]

Після окупації Литви військами СРСР у 1940 році залишилася в Каунасі.

Похована на Петрашунському цвинтарі в Каунасі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.