Софіївка (Ічнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Софіївка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Ічнянський район
Громада Парафіївська селищна громада
Код КОАТУУ 7421755703
Основні дані
Засноване 1700
Населення 57
Площа 0,184 км²
Густота населення 309,78 осіб/км²
Поштовий індекс 16730
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°56′09″ пн. ш. 32°43′22″ сх. д. / 50.93583° пн. ш. 32.72278° сх. д. / 50.93583; 32.72278Координати: 50°56′09″ пн. ш. 32°43′22″ сх. д. / 50.93583° пн. ш. 32.72278° сх. д. / 50.93583; 32.72278
Середня висота
над рівнем моря
144 м
Місцева влада
Адреса ради 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт.Парафіївка, вул.Шевченка, 97А , тел. 2-41-81
Карта
Софіївка. Карта розташування: Україна
Софіївка
Софіївка
Софіївка. Карта розташування: Чернігівська область
Софіївка
Софіївка

Софіївкаселище в Україні, в Ічнянському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Парафіївська селищна рада.

Географія[ред. | ред. код]

Селище знаходитья на відстані 1 км від села Терешиха (Бахмацький район). Поруч залізниця до Парафіївки, також залізнична платформа Софіївка.

Історія[ред. | ред. код]

Назва селища від однойменного хутора, заснованого шляхетською родиною Тарновських на початку ХХ століття на честь Софії Тарновської. Проте в часи комуністичної окупації перезасновано як господарський пункт Парафіївського цукрового заводу (після Другої світової війни).

Комуністична влада надала право Парафіївському заводу вербувати на роботу безпаспортних батраків із навколишніх колгоспів Бахмацького та Іченського районів, приписуючи їх до так званого «совхозу». У 1960-тих завербовані люди ще жили у бараках, без родин. Спеціалізувалися на буряківництві та торфорозробці. Робота з вирощення буряку була рабською, ручною.

У Парафіївських «совхозах», на відміну від «калхозу», комуністи платили безпаспортним українцям живі гроші, що збільшувало продуктивність праці. Якщо «калхоз» спеціалізувався на рабській, фактично безкоштовній праці людей, то «совхоз» мусив мати віддачу для розвитку парафіївської промисловості, орієнтованої, зокрема, на горільчані заводи.

Вербувалася переважно молодь Крупичполя, Рожнівки, Мартинівки та Терешихи.

Корінна мешканка Софіївки Ганна Василенко свідчить:

У кого життя не получалося в селі, той вербувався у совхози. Там давали гроші - а в колгоспах тільки трудодні. Гроші були невеликі, але давали ще пайок. Робота була важка. Це потім машини появились, трактори. А то все руками. Але люди й на таке погоджувалися. Цілий день горбатяться, а їм премію дають - 200 грам сахару, стакан. Так вони довольні були...

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Населення до 2006 - 57 осіб. На весну 2015 у селищі постійно проживають 11 осіб, більшість походженням із Терешихи та Рожнівки.

Посилання[ред. | ред. код]