Софіївка (Софіївська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Софіївка
Герб
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Громада Софіївська селищна громада
Рада Софіївська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 17911796
Статус із 2024 року
Населення 6 329 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 53100 — 53105
Телефонний код +380 5650
Географічні координати 48°03′00″ пн. ш. 33°52′00″ сх. д. / 48.05000° пн. ш. 33.86667° сх. д. / 48.05000; 33.86667Координати: 48°03′00″ пн. ш. 33°52′00″ сх. д. / 48.05000° пн. ш. 33.86667° сх. д. / 48.05000; 33.86667
Висота над рівнем моря 94 м
Водойма р. Кам'янка


Відстань
Найближча залізнична станція: Девладове
До станції: 12 км
Селищна влада
Адреса 53100, смт Софіївка, вул. Шкільна, 19
Голова селищної ради Сегедій Петро Юрійович
Карта
Софіївка. Карта розташування: Україна
Софіївка
Софіївка
Софіївка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Софіївка
Софіївка
Мапа

Софіївка у Вікісховищі

Софі́ївка — селище в Україні, центр Софіївської селищної громади Криворізького району Дніпропетровської області. Колишній центр Софіївського району.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Софіївка знаходиться на березі річки річки Кам'янка, вище за течією примикає село Запорізьке, нижче за течією примикає село Вишневе. Через селище проходять автомобільні дороги Н11 та Т 0419.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване між 1791 та 1796 роком генералом Дуніним і назване на честь своєї нареченої Софії. Заселення Софіївки пов'язане із заселенням степів між річками Базавлук і Саксагань осілими сімейними людьми за розпорядженням Новоросійської канцелярії у 17701780 рр.

За даними на 1859 рік у казенному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії існувало 510 дворів, в яких мешкало 4011 осіб (2038 чоловічої статі та 1973 — жіночої), існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].

З 1866 по 1896 рік в Софіївці працювали земські лікарі Йосип Антонович Мрозовський (1826-1904) та Петро Михайлович Сочинський (1855-1913)[3].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Софіївської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3542 особи, налічувалось 550 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий двір, 5 лавок та 2 винних склади, відбувалось 4 ярмарки на рік, базари по четвергах[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 9327 осіб (4593 чоловічої статі та 4734 — жіночої), з яких 8853 — православної віри, 390 — юдейської[5].

1908 року населення колишнього державного села (разом з хуторами Бувальці, Широкий та Водяний) зросло до 14696 осіб (7182 чоловік та 7514 — жінок), налічувалось 2020 дворових господарств[6].

Під час Визвольних змагань 1917-1920 років у Софіївці знаходився штаб відомого повстанського отамана Малашко[7]

Земельним кодексом УСРР від 1922 року землі сільськогосподарського призначення перейшли  у відання Народного комісаріату землеробства та його місцевих органів. Почався перерозподіл землі, який проходив з багатьма порушеннями та зловживаннями[8].

В радянський період Софіївська сільська рада поділялася на дві частини: Софіївка І — колгоспи «Запорожець», «Путиловець», Прогрес", Ленінський шлях"

Софіївка ІІ — колгоспи «Соцштурм», «Червоноармієць», «Друга п'ятирічка»

4 листопада 2014 року у селищі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 94,16 %
російська 4,79 %
інші/не вказали 1,05 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Злагода».
  • ТОВ «Євро-Млин».
  • ТОВ «Перемога-Агро».
  • Софіївський комбікормовий завод.
  • ВАТ «Софіївський сирзавод».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Комунальний заклад «Софіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.
  • Вечірня школа.
  • 3 дитячих садочки.
  • Софіївський професійний ліцей.
  • Комунальний заклад «Будинок творчості».
  • Дитяча юнацька спортивна школа.
  • Музична школа.
  • Районна лікарня.
  • Софіївська районна федерація важкої атлетики.
  • Її історія: Софіївська федерація важкої атлетики та армспорту. Створена в 2000 році. Президент федерації і тренер, майстер спорту СРСР з важкої атлетики Круглик Віктор Олексійович. За роки роботи федерації виховані чемпіони України: з пауерліфтінгу Сергій Кобзар (юнаки), чемпіон Європи та світу Сергій Назаренко, (версія WPC), який встановив у 2004 році рекорди Європи та світу у жимі лежачи серед юнаків до 16 років, дворазовий чемпіон України Євген Адамчук (армспорт, юнаки), чемпіон України серед спортсменів «Інваспорту», учасник чемпіонатів Європи (Болгарія 2008 р) і світу (Канада 2008 рік, Італія 2009 рік) Олександр Буря (армспорт, юнаки), дворазовий призер чемпіонатів Європи, учасник чемпіонату світу (4 місце, Болгарія, 2007 рік) з армспорту Євген Адамчук, учасник чемпіонату Європи Сергій Недоруба (Болгарія 2005 рік). Призерами чемпіонатів Європи з армрестлінгу ставали Денис Порожняк, (Туреччина 2011 рік), Діана Бугай (Росія, 2010), Максим Дяков (Литва 2013), призерами чемпіонату світу з армрестлінгу ставали Олександр Буря, дві срібні медалі, (США, 2010 рік) та Олексій Кучерявий (Бразилія, 2012 рік, одна срібна медаль). Чемпіонами України серед ветеранів з важкої атлетики та пауерліфтінгу ставали Анатолій Вичеровський, Віктор Круглик, Павло Табацкий. Призером чемпіонатів Європи серед ветеранів ставав Віктор. Круглик. Виховані безліч чемпіонів і призерів чемпіонатів та Кубків України з пауерліфтінгу, армспорту, важкої атлетики — Сергій Кончак, Валентина Евчева, Євген Гойденко, Ірина Назаренко, Денис Порожняк, Богдан Круглик, Юрій Круглик, Лілія Маркіна, Владас Кулявичюс, Олександр Семеряга, Максим Дяков, Діана Бугай, Аліна Костик, Серед вихованців федерації майстра спорту України, безліч кандидатів у майстри спорту.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Курган Могила-Бабцева знаходиться на захід від селища Софіївка. На карті генштабу зазначено, що висота кургану становить 6 м. Вершина кургану вказана як Висота-122.2.

Релігія[ред. | ред. код]

У 1870 році була заново відбудована дерев'яна Миколаївська церква, а у 1904 була побудована кам'яна Успенська церква[10].

Наразі в селищі Софіївка розташовані наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Свято-Софіївський храм[11];
  • Церква Адвентистів сьомого дня (вул. Південна, 74);
  • Церква "Дім Молитви "Відродження" (вул. Поштова, 5).

Відомі земляки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1217) (рос. дореф.)
  3. Земская медицина в Софиевке Верхнеднепровского уезда: врачи Мрозовский, Сочинский и др. Eng subs (uk-UA) , процитовано 11 лютого 2022
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  7. Атаман Малашко Ч.4/5 Год 1920 (январь-6 марта)| Красная оккупация | Трудный Выбор 🤔 | Начало конца (uk-UA) , процитовано 4 лютого 2023
  8. Становление советского режима. Часть1/2. Жизнеописание Софиевского агронома Коморного Eng subs (uk-UA) , процитовано 4 квітня 2022
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. Житие православных. Ч.2 Софиевка/The Orthodox life . P. 1 The village Sofiivka (uk-UA) , процитовано 10 грудня 2021
  11. Софіївщина: варто почути, побачити, відчути. www.dnipro.libr.dp.ua (ua) . Процитовано 31 жовтня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дольчук А.В., Чемерис М.С. Софі́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.802-813