Софі Вільмес
Софі Вільмес | |
---|---|
валлон. Sophie Wilmès | |
Заступник прем'єр-міністра Міністр закордонних справ | |
1 жовтня 2020 — 14 липня 2022 | |
Прем'єр-міністр | Александер де Кроо |
Попередник | Філіпп Ґоффін[en] (як міністр закордонних справ і міністр оборони) |
Наступник | Аджа Лябіб (як міністр закордонних справ) |
Прем'єр-міністр Бельгії | |
27 жовтня 2019 — 1 жовтня 2020 | |
Монарх | Філіп I |
Попередник | Шарль Мішель |
Наступник | Александер де Кроо |
Міністр бюджету | |
1 жовтня 2015 — 27 жовтня 2019 | |
Прем'єр-міністр | Шарль Мішель |
Народилася |
15 січня 1975 (48 років) Іксель, Бельгія |
Відома як | політична діячка, економістка, учасник міжнародних форумів |
Країна | Бельгія |
Alma mater | Institut des hautes études des communications socialesd і Université Saint-Louis - Bruxellesd |
Політична партія | Реформаторський рух |
Батько | Philippe Wilmèsd |
У шлюбі з | Chris Stoned[1] |
sophiewilmes.be | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Софі Вільмес (фр. Sophie Wilmès; нар. 15 січня 1975, Іксель) — бельгійська політична діячка, прем'єр-міністр Бельгії з 27 жовтня 2019 до 1 жовтня 2020, перша жінка на цій посаді[2]. Заступник прем'єр-міністра та Міністр закордонних справ з 2020 до 2022 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Софі Вільмес виросла в містечку Гре-Дуасо у Валлонії. Її батько, Філіпп Вільмес, був членом ради директорів Національного банку.
Вільмес закінчила Інститут соціальних комунікацій, вивчала фінансовий менеджмент в Університеті Сен-Луї (Брюссель).
Була економічним та фінансовим радником юридичної фірми, працювала в Європейській комісії.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
З 2000 до 2005 року — муніципальний радник в Уккелі. З 2007 до 2014 року — перший олдермен міста Сінт-Генезіус-Роде.
З 2014 до 2015 року вона була провінційним радником провінції Фламандський Брабант. 2014 року її обрали до Палати представників.
З 2015 до 2019 року обіймала посаду міністра бюджету в уряді Шарля Мішеля. Член партії «Реформаторський рух».
27 жовтня 2019 року обійняла посаду прем'єр-міністра Бельгії, ставши першою жінкою на цій посаді[3].
1 жовтня 2020 року обійняла посаду заступниці прем'єр-міністра та Міністра закордонних справ в уряді Александра де Кроо, ставши першою жінкою на цій посаді[4].
21 квітня оголосила, що йде у тривалу відпустку задля того, аби піклуватися про її чоловіка, у якого діагностували рак мозку[5]. Прем'єр-міністр Александер де Кроо повідомив, що він тимчасово обійме посаду міністра закордонних справ замість Вільмес[6].
14 липня 2022 року подала у відставку з посади міністра закордонних справ та заступника прем'єр-міністра[7].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 2002 році Вілмес вийшла заміж за Кріса Стоуна, австралійського бізнесмена і колишнього футболіста. У них троє доньок: Вікторія, Шарлотта та Елізабет. Від попередніх стосунків у Стоуна є син Джонатан.[8]
Незабаром після закінчення терміну перебування на посаді прем'єр-міністра, 17 жовтня 2020 року, вона написала в Твіттері, що вона позитивна на COVID-19.[9] 22 жовтня вона була госпіталізована в реанімацію в стабільному стані. 30 жовтня вона була виписана з лікарні.
У липні 2022 року Вільмес оголосила, що йде у відставку з уряду, щоб доглядати за чоловіком, у якого діагностували рак мозку.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.brusselslife.be/fr/article/les-bruxellaustraliens
- ↑ Sophie Wilmès becomes Belgium's first female prime minister The Brussels Times (28 October 2019)(англ.)
- ↑ Європейська правда (українською). 27 жовтня 2019 https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/10/27/7102332/ Пропущений або порожній
|title=
(довідка). Проігноровано невідомий параметр|name=
(можливо,|author=
?) (довідка) - ↑ New Belgian government is sworn in by the king. The Brussels Times (англійською). 1 жовтня 2020. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Глава МЗС Бельгії йде у тривалу відпустку через тяжку хворобу у родині. Європейська правда. 21 квітня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Sophie Wilmes: Belgian foreign minister resigns to care for sick husband. BBC News (англійською). 21 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Глава МЗС Бельгії подала у відставку. Європейська правда (українською). 14 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Qui est vraiment Sophie Wilmès, notre nouvelle Première ministre. sudinfo.be (фр.). 28 жовтня 2019. Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ Belgium's deputy PM in intensive care with coronavirus. the Guardian (англ.). 22 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ Belgian Vice-PM Wilmes resigns to take care of ill husband. euronews (англ.). 15 липня 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Софі Вільмес
|
|