Соціальна ізоляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціа́льна ізоля́ція — соціальне явище, при якому відбувається усунення індивіда або соціальної групи від інших індивідів або соціальних груп в результаті припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій.

Соціальна ізоляція поділяється на примусову і не примусову.

Примусова — суспільство ізолює індивіда або соц. групу (створені на основі кримінальних субкультур або контркультур) в місця позбавлення волі.

Не примусова — ізоляція індивіда або групи відбувається: 1) за власним (переконанням) бажанням; 2) через вплив суб'єктивних факторів.

Див. також[ред. | ред. код]

Хікікоморі