Соціальний тиск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціальний тиск (англ. Peer pressure) — (психологічний) вплив колективу на характер поведінки членів групи, що приводить їхні особисті звички, установки, цінності і норми поведінки у відповідність з груповими. Прикладами таких груп є об'єднання з формальним членством (політичні партії, профспілки) або неформальні угруповання (див. Кліка), зокрема в середовищі підлітків (однокласників, однокурсників, колег)[1]. Соціальний тиск не залежить від бажання особистості належати до тієї або іншої групи і може проявлятися по-різному, зокрема, штовхати на вчинки, які в нормі люди не роблять, наприклад, палити, вживати наркотики, вступати в сексуальні відносини, одружуватися, вступати на роботу, заводити дітей, купувати непотрібні речі, зокрема дорогі (автомобілі, будинки, яхти) тощо.

Підлітки

[ред. | ред. код]

Молодь є найвразливішою соціальною групою, схильною до такого тиску. Це, зокрема, стосується моди на вживання тих чи інших наркотиків[2][3]. Подібні моделі поведінки більш агресивні (в сенсі «тиску»), ніж соціально-схвалювані тренди (заняття спортом тощо)[4][5].

Відносини підлітків з рівними собі — критичний фактор соціалізації:

Молодь має[6]:

  • а) саме в спілкуванні з однолітками набути соціальної компетентності, сформувати установки і цінності, навчитися розуміти інших;
  • б) зайняти затишну нішу в своїй субкультурі.

Порівняно зі взаємодією з дорослими, інтеракції дітей і підлітків з однолітками, в цілому, частіші, інтенсивніші і різноманітніші.

Керування

[ред. | ред. код]

Технології соціального тиску можуть бути свідомо використані керівництвом для мотивації співробітників[7]. Одним з інструментів менеджменту є прагнення до лідерства. Найманий працівник, який прагне до лідерства, має внутрішню мотивацію до успіху, проявляє винахідливість і велику працездатність порівняно з менш честолюбними колегами. Прийомами, що стимулюють соціальний тиск, є тренінги і збори, на яких кожен учасник має вступати в контакт з іншими і показувати результати, порівнянні з досягненнями інших членів групи — див. Презентація (виступ).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Peer pressure[неавторитетне джерело]
  2. Steinberg L, Monahan KC. (2007). Age differences in resistance to peer influence. Dev Psychol. Nov;43(6):1531-43. PMID 18020830
  3. Реклама наркотиков в СМИ
  4. Allen, Porter, McFarland, Marsh, & McElhaney (2005). The two faces of adolescents' success with peers: Adolescent popularity, social adaptation, and deviant behavior. Child Development, 76, 757—760.
  5. Jones, Ron (1972). THE THIRD WAVE. Retrieved March 6, 2010.
  6. Джонсон Д. В., Джонсон Р. Т. [dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/105/Влияние Влияние сверстников (peer influences)] // Психологическая энциклопедия
  7. Salvador, José (2009). MBA CookBook.

Література

[ред. | ред. код]
  • Browning C. R. (1998), Ordinary Men: Reserve Police Battalion 101 and the Final Solution in Poland (вид. reprint), Harper Perrenial, ISBN 0-060-99506-8
  • Goldhagen D.[ru] (1996), Hitler's Willing Executioners: Ordinary Germans and The Holocaust[en], New York: Alfred A. Knopf, ISBN 978-0-679-44695-8

Посилання

[ред. | ред. код]