Соціал-демократична партія «Гнчакян»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соціал-демократична партія «Гнчакян»
Սոցիալ-Դեմոկրատ Հնչակյան կուսակցությունը (ՍԴՀԿ)
логотип
Голова партії:Hampig Sarafian
Штаб-квартира:Єреван, Вірменія
Дата заснування:1887
Ідеологія:Соціал-демократія
Кількість членів:4,300 (в Вірменії)[1]
Друкований орган:«Гнчак»
Девіз:
"Հեռավոր երկիր"
"Heravor Yergir"

   Соціал-демократична партія «Гнчак»[2] (Гнчак — вірм. «Дзвін», на честь герценівської газети) — одна з найстаріших вірменських політичних партій. Заснована в 1887 р. студентами женевського університету та видавцями вірменської революційної газети «Гнчак» як «Революційна партія Гнчак».[3]

Історія[ред. | ред. код]

   Партія стала першою соціалістичною партією, що діяла на території Османської Туреччини та Персії[4]Серед її засновників були Аветіс Назарбекян, Маріам Варданян, Геворг Гараджіян, Рубен Хан-Азат, Крістофер Оганьян, Габріель Кафян і Мануель Мануелян. Її первісною метою було досягнення незалежності Вірменії від Османської імперії під час Вірменського національно-визвольного руху.

   В опублікованій в 1888 р програмі найближчою метою партії визнавалося звільнення Західної Вірменії шляхом загальнонаціонального повстання, за чим мало послідувати встановлення соціалістичного ладу. Гнчакісти були затятими пропагандистами марксизму, вперше у вірменській дійсності з дозволу Ф. Енгельса, опублікували переклад основної частини «Комуністичного маніфесту». З відомих спільних акцій Гнчакянів і РСДРП (б) — страйк в Баку в 1904 р.

   Партія активно брала участь у визвольній боротьбі вірменського народу проти Османської імперії, організувала мітинги в Гум-Габу (1890) і Баби-Алі (1895), Сасунське повстання 1904 року, повстання Зейтуна (Сулейманли) і т. ін. Членами партії були відомі гайдуки Мецн Мурад, Жирайр, Грайр, Христофор Оганян, Мурад Себастаци (згодом приєднався до дашнаків) та ін.

   20 лідерів партії були повішені в Стамбулі на початковому етапі Геноциду вірмен (1915).

   Партія зіграла важливу роль в захисті Першої Республіки Вірменія, її члени брали участь в Сардарапатській битві.

   Після окупації більшовиками Вірменії Гнчакісти оголосили про самоліквідацію. Однак в ряді країн партія продовжувала свою діяльність, зокрема, брала участь в самообороні вірменської громади Лівану в 1970 - 80-х р.р.

   З початку 1990-х Гнчакісти брали участь в обороні Карабаху, був створений загін «Мецн Мурад».

Закордонні віділення[ред. | ред. код]

   Сьогодні партія має відділення в США, Лівані, Сирії, Кувейті, Вірменії, Єгипті, Аргентинi, Уругваї, Канаді, Австралії, Британії, у Франції, на Кіпрі і т. ін. Видаються газети: «Арарад» (Ліван), «Нор Серунд» (Вірменія), «Джаакір» (Єгипет), «Масіс» (США), «Занг» (Австралія) та ін. , випускається вірменський телечас (Канада) і радіопрограма (Австралія). Партія виступає за справедливе вирішення вірменського питання і повернення всіх вірмен на історичну батьківщину.

   У Вірменії партія входить в опозиційну парламентську фракцію «Справедливість», член партії Егік Джереджян - депутат ліванського парламенту.

Молодіжні та соціальні підрозділи[ред. | ред. код]

  • Спілка (англ. A.E.B.U.) — «Вірменський освітній благодійний союз»,
    що підтримує вірменські школи; оздоровчі та соціальні установи;
               ( A.E.B.U. — The Armenian Educational Benevolent Union)
  • молодіжні союзи «Дхруні» і «Гайдз»;
  • спортивний клуб «Homenmen»(англ.).

Вірменське лобі за кордоном[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Յուրաքանչյուր երկրորդ չափահաս հայաստանցին կուսակցակա՞ն
  2. «Гнчак» // Гермафродит — Григорьев. — М. : Большая российская энциклопедия, 2007. — С. 278. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 7). — ISBN 978-5-85270-337-8. (рос.)
  3. «The Hunchakian Revolutionary Party 1887—1896» by Louise Nalbandian
  4. Social Democrat Hunchakian Party

Посилання[ред. | ред. код]