Союзна держава Росії та Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Союзна Держава
біл. Саюзная дзяржава, Sajuznaja dziaržava
рос. Союзное государство

Розташування {{{назва_род}}}
Столиця Мінськ
Москва
Найбільше місто Москва
55°45′ пн. ш. 37°37′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 37.617° сх. д. / 55.750; 37.617
Офіційні мови білоруська і російська
Форма правління Наднаціональний союз
 - Голова Вищої державної ради Білорусь Олександр Лукашенко
 - Голова Ради міністрів Росія Михайло Мішустін
 - Генеральний секретар Росія Григорій Рапота
Формування  
 - Розпад Радянського Союзу 26 грудня 1991 
 - Співдружність Білорусі та Росії 2 квітня 1996 
 - Договір про створення Союзної держави Росії та Білорусі 8 грудня 1999 
Площа
 - Загалом 17 305 841 км²
Населення
 - оцінка 2020  156,198,000a (9-та)
 - Густота 8,88/км²
Валюта (Класифікація валют (ISO 4217))
Часовий пояс UTC+2UTC+12
Домен .by, .бел, .ru, .su .рф
Телефонний код +7, 375
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Союзна держава Росії та Білорусі
Історія Білорусі
Coat of arms of Belarus (1918, 1991-1995).svg Coat of arms of Belarus (official).svg
Історичний і сучасний державний герб Білорусі
 
Хронологія
Категорія КатегоріяCoat of arms of Belarus.svg ПорталІнші країни
Історія Росії
Росія 1734 року
Перша генеральна карта Російської імперії, 1734 рік
 
Хронологія
Категорія КатегоріяCoat of Arms of the Russian Federation.svg ПорталІнші країни

Союзна Держава (біл. Саюзная дзяржава, Sajuznaja dziaržava; рос. Союзное государство) — це наддержавна організація, що складається з Російської Федерації та Республіки Білорусь, яка була утворена 8 грудня 1999 року[1][2] з поетапно організовуваним єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним та культурним простором. Спочатку Союзна Держава мала на меті об’єднання обох країн, і як така, Союзна Держава у запланованому остаточному вигляді мала б структуру подібно до конфедерацій чи політичних уній. Однак обидві країни досі зберігають свою незалежність.[3]

Союзна Держава базується на попередньому міжнародному договорі між Росією та Білоруссю,[4] укладеному 2 квітня 1997 року.[5] Підписання Союзного договору спричинило масові протести в Білорусі. Хоча до її складу входять лише Росія та Білорусь, іншим країнам-членам Організації Об'єднаних Націй, які поділяють цілі й принципи Союзної Держави та переймають на себе зобов'язання дозволено приєднуватися до Союзної Держави.[6] Наднаціональний союз управляється через Вищу державну раду[7] та інші органи управління.[8] Поточним головою Вищої Державної Ради Союної Держави є Олександр Лукашенко, який обіймає цю посаду з 2000 року.[9]

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва наддержавної організації — Союзна Держава. При приєднанні до унії нової держави розглядається питання про зміну назви самої унії.

Також в пресі зустрічаються назви «Союз Росії і Білорусі» (СРБ), «Союзна держава Росії та Білорусі» (СГРБ), «Союз Білорусі та Росії», «Союзна Держава Білорусі і Росії».

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Союзна Держава розташована в Центрально-Східній Європі та північній частині Азії (суто євразійське розташування). Союзна Держава омивається водами 14 морів: на півночі це моря Північного Льодовитого океану — Баренцове, Біле, Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське і Чукотське море; на заході це моря Атлантичного океану — Балтійське (на північному заході), Чорне і Азовське море (на південному заході); на сході це моря Тихого океану — Берингове, Охотське і Японське море. Також на південному заході Росія має вихід до внутрішньоконтинентального Каспійського моря. Союзна Держава має найдовшу у світі берегову лінію — 37 653 км.

Її сусідами є КНДР (39,4 км), Китай (4209,3 км), Монголія (3485 км), Казахстан (7598,6 км), Азербайджан (350 км), Грузія (879,9 км), Україна (3220,8 км), Литва (790,4 км), Польща (841,3 км), Латвія (411,5 км), Естонія (466,8 км), Фінляндія (1325,8 км) та Норвегія (219,1 км). Цілковито морем вона межує зі США (49 км) та Японією (194,3 км). Союзна Держава має найдовший кордон у світі —62,098 км (з них 38 808 км — морський кордон).

Крайні точки:

Історія[ред. | ред. код]

Договір про створення Союзної держави Росії і Білорусі підписаний 8 грудня 1999 В Москві. Договір набув чинності 26 січня 2000 після обміну ратифікаційними грамотами між в.о. президента РФ Володимиром Путіним і президентом РБ Олександром Лукашенком.

Його підписання стало продовженням розвитку інтеграційних процесів, закладених Договором про дружбу, добросусідство та співробітництво від 21 лютого 1995, Договором про утворення Співтовариства Росії і Білорусі від 2 квітня 1996 та Договором про Союз Білорусі і Росії від 2 квітня 1997. Спільне свято — День єднання народів Білорусі та Росії (відзначається з 2 квітня 1997 року).

Переговори між сторонами супроводжувалися гарячими протестами білоруської опозиції і національно орієнтованих активістів, які придушувалися владою за допомогою внутрішніх військ.

В кінці березня 1997 року російський політичний діяч Григорій Явлінський розкритикував Олександра Лукашенка за силове придушення демонстрацій в Мінську проти утворення унії Білорусі і Росії:

« Президент Лукашенко насаджує тоталітарні антидемократичні методи. Він веде справу до придушення однієї частини білоруського народу іншою частиною білоруського народу[10]. «

25 грудня 1998 в Москві Борис Єльцин і Олександр Лукашенко підписали Декларацію про подальше єднання Росії та Білорусі, Договір про рівні права громадян та Угоди про створення рівних умов суб'єктам господарювання.

Проте характер політичного утворення залишався невизначеним. Під тиском власних політичних опонентів, які виступали за возз'єднання двох держав, і білоруського президента Олександра Лукашенко, який прагнув прив'язати свою надмірно слабку економіку до сильнішої російської, тоді президент Росії Борис Єльцин ініціював створення Союзу в з метою гармонізації політичних та економічних відмінностей між двома націями.[11] На думку деяких спостерігачів, наміром Лукашенко було також здобути велику владу, ставши президентом майбутньої російсько-білоруської федерації після смерті Єльцина через його низьку популярність за весь час. Однак після відставки Єльцина у 2000 році Володимира Путіна було обрано наступником президента Росії, що змусило Лукашенко скасувати свої плани та утримати рівновагу між незалежністю Білорусі та посиленням тиску Путіна на подальшу інтеграцію між двома країнами в Союзна Держава.[12][13]

Договір про створення союзної держави Росії та Білорусі був підписаний 8 грудня 1999 року.[14] Намір полягав у створенні такої федерації, як Радянський Союз, із загальним керівником держави, законодавчим органом, прапором, гербом, гімном, конституцією, армією, громадянством та валютою. Союз був ратифікований Державною Думою Росії 22 грудня 1999 р. Та Національними зборами Білорусі 26 січня 2000 р. На останню дату Договір та Союз набрали чинності.[15]

Тоді президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв висунув подібну пропозицію в 1994 році, передбачаючи заснування Євразійського союзу, але ця пропозиція була прийнята лише 29 травня 2014 року з утворенням Євразійського економічного союзу.[16]

У кінці 2019 року було затверджено дорожню карту більш поглибленої інтеграції Білорусі у складі Союзної держави. На перешкоді завершення утворення Союзної держави як реального державного утворення стояла позиція Президента Білорусі Олександра Лукашенка, який не хоче втрачати свою владу унаслідок ліквідації Білорусі у рамках Союзної держави.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в травні 2021 року заявив, що завершити створення Союзної Держави можуть вже восени 2021 року. Лукашенко зазначив, що зараз Мінськ і Москва узгодили 26 – 27 дорожніх карт з інтеграції на рівні урядів двох країн. Він також наголосив, що рішення приймуть після Форуму регіонів Білорусі та РФ в Московській області. Він має відбутися влітку. Домовленості про створення Союзної держави країни зможуть упорядкувати формально після засідання Вищої Держради.[17]

Державний устрій[ред. | ред. код]

Договір про створення Союзної Держави[18] створив правову базу як конституційний акт і встановлює такі інститути:[19][20][21]

У повноваження Союзної держави входять зовнішня політика, оборона і безпека, бюджетна, грошово-кредитна та податкова системи, митні питання, системи енергетики, транспорту і зв'язку. Кожна держава зберігає суверенітет, незалежність, територіальну цілісність, державний устрій, Конституцію, державний прапор, герб.

Вищий орган Союзної держави — Вища Державна Рада, до складу якої входять глави держав, глави урядів, керівники палат парламентів держав-учасниць. З 2010 року Головою Вищої Державної Ради є президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко.

Виконавчий орган Союзної держави — Рада Міністрів. У нього входять Голова Ради Міністрів, глави урядів, Державний секретар (на правах заступника Голови Ради Міністрів), міністри закордонних справ, економіки та фінансів держав-учасниць, керівники основних галузевих і функціональних органів управління Союзної держави. З 2020 року головою Ради Міністрів є голова уряду Російської Федерації Михайло Мішустін.

Представницький і законодавчий орган — Парламент. До виборів у нього в з 2000 року і на невизначений час діють Парламентські збори Союзної держави. Верхня палата Парламенту буде сформована законодавчими органами обох держав на паритетній основі, а нижня — на основі прямих виборів. Головою Парламентських Зборів був обраний голова Державної Думи РФ В'ячеслав Володін. Державним секретарем Союзної держави є Григорій Румас (з 2010 року).

У рамках спільної комісії на чолі з керівниками нижніх палат парламентів обох країн ведеться підготовка Конституційного Акту Союзної держави, в якому повинно знайти відображення політичний устрій створюваного інтеграційного міждержавного об'єднання. Як основні принципи в ньому передбачається зафіксувати збереження суверенітету, рівноправності та міжнародну правосуб'єктність «суб'єктів Союзної держави».

За договором 1999 року також мають бути створені Суд Союзної держави і Рахункова палата для здійснення контролю за фінансами Союзної держави.

З 2000 року почав формуватися союзний бюджет. Бюджет Союзної держави — важливий індикатор, що характеризує рівень, масштаби та фінансові можливості інтеграції. Це спільний документ, що формується за рахунок відрахувань країн-учасниць. Головне призначення союзного бюджету — служити фінансовою базою для створення ефективного механізму торговельного, науково-виробничого та інвестиційної взаємодії двох країн, а також для фінансування спільних соціально-економічних, культурних, екологічних, спортивних програм, проектів, заходів.

Союзний бюджет на 2010 рік затверджено Парламентським зборами в розмірі 4,872 мільярда російських рублів. Відрахування до доходної частини бюджету Росією мали бути на рівні 3,167 мільярда російських рублів, Білоруссю — 1,705 мільярда російських рублів.

Деякий час розглядався проект єдиної валюти Союзної держави, але він так і не був прийнятий. Станом на 2020 рік не прийнято державні символи Союзної держави — прапор, герб і гімн.

Зовнішня політика[ред. | ред. код]

Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін і голова КДБ Білорусі Іван Тертель[be] домовилися спільно боротися з "деструктивною діяльністю Заходу" проти "Союзної Держави".[35]

Збройні сили[ред. | ред. код]

10 лютого 2009 р. Росія та Білорусь здійснили перший етап спільних навчальних програм з підготовки офіцерів, призначених для інтеграції військових структур країн. Цей військовий колектив називається Регіональна група сил Білорусі та Росії (РГФ). Мета цих операцій — забезпечити злагоджену підготовку, практику та реалізацію військових інтересів для держав, і були спрямовані на стратегічну та бойову підготовку, що відбувалась у лютому та березні 2009 року.[36] Крім того, військова доктрина Російської Федерації передбачає, що "збройний напад на державу-учасницю Союзної Держави, а також усі інші дії, пов'язані із застосуванням проти неї військової сили", слід вважати "актом агресії проти Союзної Держава", дозволяючи Москві" вживати заходів у відповідь".[37]

Демографія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення Союзної Держави становить 153 млн осіб.

Мова[ред. | ред. код]

Офіційними мовами Союзної Держави є державні мови держав-учасниць. Однак російська мова використовується як робоча в загальних органах Союзної Держави.[38]

Розробки[ред. | ред. код]

Незабаром після заснування обидві держави-членкині, здавалося, втратили ентузіазм щодо Союзної Держави, спочатку Росія, а потім Білорусь, відновивши митний контроль на їх спільному кордоні в 2001 році, фактично призупинивши діяльність Митного союзу до його відновлення в 2010 році. Також було ініційовано для впровадження спільної валюти в усьому Союзі, але це кілька разів відкладалося.

16 листопада 2010 року на веб-сайті Союзної Держави було оголошено, що Конституційний закон готовий на 99%.[39]

Спільна валюта[ред. | ред. код]

Президент Білорусі Олександр Лукашенко пообіцяв запровадити спільну валюту 1 січня 2004 року. Валюта не була введена, і план був відсунутий на рік назад. 1 січня 2005 р. Союзна держава знову не змогла запровадити спільну валюту, і вона знову була відкладена на один рік, що в 2006 р. Повторилося ще раз. Під час прес-конференції в Мінську 2 лютого 2006 року Петро Прокопович, керівник Національного банку Білорусі, заявив, що "загальна валюта може бути введена в 2007 році". Однак цього не відбулося в 2007 році. Національний банк Республіки Білорусь оголосив, що, починаючи з 2008 року, білоруський рубль буде прив'язаний до долара США замість російського рубля.[40]

Громадянство та свобода міграції[ред. | ред. код]

Союзна Держава надає громадянство обом державам, що означає, що кожен громадянин Російської Федерації та кожен громадянин Республіки Білорусь є одночасно громадянином Союзу, що має гарантоване право вільно пересуватися та проживати на території іншої партія, що дозволяє громадянам Білорусі вільно подорожувати Росією та мати право оселитися там для роботи чи навчання, і навпаки, включаючи володіння, користування та розпорядження майном на території іншої держави. Союзна Держава надає громадянам Росії та Білорусі право працювати та постійно оселятися в будь-якій країні без офіційних процедур імміграції, які в іншому випадку є обов'язковими для іноземних громадян. Вони зберігають національний паспорт та інші документи, що посвідчують особу.

Запропоновані символи[ред. | ред. код]

З моменту утворення Союзної Держави в 1997 році Білорусь та Росія досі не змогли встановити жодної символіки чи навіть прапора для Союзної Держави. Однак було кілька пропозицій щодо прапорів та гербів.[41][42]

Для прапора Союзу внесено дві пропозиції. У всіх випадках вони є модифікаціями прапора Радянського Союзу, але представляють державу (а не комунізм). В обох випадках у кантоні червоного прапора розміщуються дві золоті зірки (що представляють дві держави Союзу).[42]

Запропонований герб — це модифікація двоголового орла, що тримає герби Росії та Білорусі.[43]

Пісня під назвою "Суверенний союз націй" (рос. Державный союз народов Derzhavny soyuz narodov, біл. Дзяржаўны саюз народаў Dzyarzhauny sayuz narodau) було запропоновано як гімн Союзної Держави. Пісня, яка була модифікована з Державного гімну Радянського Союзу, стосується більш широкого союзу двох націй.[44]

Суперечка щодо податку на додану вартість[ред. | ред. код]

Білорусь і Росія збирали податок на додану вартість (ПДВ), призначений для фінансування Союзної Держави, у країні походження, але з 1 січня 2005 року ПДВ справляється в країні призначення, як і в більшості інших незалежних країн світ. Ця зміна породила значну плутанину та порушила багато торгових операцій між Білоруссю та Росією. 10 лютого 2005 року приватні підприємці в Білорусі влаштували одноденний попереджувальний страйк, протестуючи проти нової схеми ПДВ між двома країнами та економічної політики Лукашенко.

Задумане розширення[ред. | ред. код]

  • Абхазія Абхазія та Південна Осетія Південна Осетія в даний час обидва мають статус спостерігачів на засіданнях парламенту.[45] У неофіційних заявах прем'єр-міністри республік Абхазія та Південна Осетія (що визнається лише Росією та кількома іншими країнами) висловили зацікавленість у приєднанні до Союзної Держави з речником Союзу, який відповідає цим інтересом. На сьогодні офіційних запитів немає.[46]
    Союзна Держава (жовта), держави, які виявили зацікавленість у вступі до Союзу (зелена), та інші члени СНД (рожева).
  • Казахстан Казахстан висловив зацікавленість у створенні окремого митного союзу з Росією та Білоруссю до 2010 року.[47] Цей Митний союз був утворений, як було заплановано на початку 2010 року. Казахстан згадав, що він може приєднатися до Союзної Держави через деякий час.[47]
  • Киргизстан Киргизстан: Станом на червень 2007 року опозиція в Киргизстані, який потрапив у політичну кризу, ініціювала загальнонаціональний референдум про приєднання до союзу Росії та Білорусі.[48]
  • Молдова Молдова: У 2001 році президент Молдови Володимир Воронін відразу після обрання заявив, що має плани щодо вступу Молдови до Союзу Росії та Білорусі.[49][50] З приходом до влади Альянсу за європейську інтеграцію на молдовських виборах 2009 року молдавський інтерес перейшов у бік Європейської Унії.
  • Придністров'я Придністров'я: на придністровському референдумі 2006 року 97,2% населення проголосували за союз Придністров'я (який не визнає жодна нація) з Російською Федерацією, що, за словами аналітиків, вказує на можливість, що Придністров'я може в односторонньому порядку попросити вступити до Союзу встановлений. Вже навесні 1998 р. 66,5% придністровських виборців підтримали приєднання до Союзу Росії та Білорусі на необов'язковому референдумі з боку Придністровської держави.[51] Однак не визнаний жодним із членів, це навряд чи станеться найближчим часом.
  • Україна Україна: У відповідь на спекуляції щодо вступу України до Союзної Держави четвертий президент України Віктор Янукович заявив, що Україна є незалежною суверенною державою, і це не те, що може ставити під сумнів будь-хто в уряді.[52] Під час російського військового втручання в Україну в 2014 році віце-прем'єр-міністр анексованої Росією Криму Рустам Теміргалієв висловив надію на те, що південний схід України утворить "Українську Федерацію" і приєднається до Союзної Держави.[53] Однак лише самопроголошені Донецька Народна Республіка та Луганська Народна Республіка відірвались від України, а конфедеративний політичний проєкт "Новоросія" був заморожений на початку 2015 року.[54][55][56] Під час каденції п'ятого президента України Петра Порошенка до Конституції України в 2019 році були внесені зміни, які закріпили незворотність курсу України на вступ у Європейський Союз і НАТО під Революції Гідности в 2014 році. Шостий президент України Володимир Зеленський у 2021 році заявив, що що створення "справжньої Союзної Держави" між Білоруссю і Росією – це справжня небезпека для України.[57]
  • FR Yugoslavia/Сербія Югославія/Сербія: У 1999 р. Парламент Союзної Республіки Югославії проголосував за приєднання країни до Союзу. У 2007 році Томіслав Ніколіч під час виступу сказав, що він бажає, щоб Сербія зміцнила свої зв'язки з Союзною Державою і, в кінцевому рахунку, приєдналася до неї.[58] Однак з тих пір Сербія подала заяву про членство в ЄУ.

Відновлений інтерес[ред. | ред. код]

15 грудня 2006 року переговори щодо Союзної Держави відновилися.[59] Однак до січня 2007 року переговори, здавалося, були застопорені, як президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив: "Російське керівництво вимагає від нас приєднання до Російської Федерації — ось що є в головах російського керівництва. Я не хочу поховати суверенітет і незалежність [Білорусі] ". Він додав: "З усіх консультацій та обговорень я зрозумів, що у нас різні підходи та розуміння побудови Союзної Держави", і висловився проти "можливості включення до Росії [Білорусі]".[60]

Однак 19 жовтня 2007 р. Прем'єр-міністр Росії Віктор Зубков заявив, що бюджет Союзної Держави "зросте не менше ніж на десять відсотків у наступному році, і це зростання забезпечить гідне фінансування наших спільних проектів".[61] Це призвело до припущень, що російський уряд відновив свій інтерес до цієї ідеї.

Зустріч між президентом Білорусі Лукашенко, президентом Росії Володимиром Путіним та державним секретарем Союзу Павлом Бородіним відбулася в Мінську 13–14 грудня 2007 року. Ця зустріч привернула значну увагу ЗМІ та викликала припущення, що Союзна Держава дійсно може бути в центрі уваги нової ініціативи обох урядів. Першочерговим інтересом було оновлене обговорення парламенту Союзу (який, хоча і планувалось, насправді так і не було реалізовано) та Конституційного закону Союзної Держави, інструменту, який міг би зміцнити авторитет Союзу. За словами державного секретаря Бородіна, на засіданні було обговорено п'ять варіантів цього Закону, кожен з яких передбачав би перехідний період від 7 до 10 років у розвитку Союзу. Також обговорювались питання торгівлі та енергетики.[62]

27 травня 2008 року президент Лукашенко, виконуючи обов'язки голови Вищої Державної Ради, призначив тодішнього прем'єр-міністра Росії, а нинішнього президента Путіна головою Ради міністрів.[63] Цей крок викликав припущення, що Союз мав зазнати значних політичних перетворень. Однак найбільш помітною і, можливо, важливою посадовою особою в Союзі був державний секретар, який керує повсякденними операціями Союзної Держави. На тому ж засіданні держсекретар Бородін заявив, що бюджет Союзу на 2009 рік складатиме 6–7 млрд. Російських рублів, що на 2 млрд. Рублів більше, ніж у 2008 році.

1 серпня 2011 року Путін заявив, що підтримує союз Росії, Білорусі та, можливо, Південної Осетії. Прес-секретар міністра закордонних справ Білорусі Андрій Савіних відхилив цю ідею, як і Дмитро Медоєв, посол Південної Осетії в Москві, який заявив, що "наш народ проголосував за незалежність на референдумі в 2006 році і не любить ідею стати частиною Російської Федерації".[64]

З 2015 р. основна увага для розвитку відносин між колишніми членами Радянського Союзу зосереджена на постійному розвитку Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), що є подальшим розвитком Євразійського митного союзу, створеного в 2010 р. Він створений за зразком інтеграції Європейського Союзу і включає 5 держав-членів: Білорусь, Росія, Казахстан, Вірменія та Киргизстан. Таджикистан також висловив зацікавленість у приєднанні. Однак ЄАЕС є лише економічним союзом, і в даний час політична інтеграція залишається в межах компетенції Союзної Держави.

Більш глибока економічна інтеграція пропонується в 2021 році в рамках поточних переговорів держав-членів.[65]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://council.gov.ru/services/reference/9928
  2. https://www.postkomsg.com/news/various/170103/
  3. https://www.themoscowtimes.com/2020/09/23/a-political-union-between-russia-and-belarus-is-creeping-closer-a71523
  4. https://search.rsl.ru/ru/record/01003059884
  5. https://docs.cntd.ru/document/9043017
  6. https://www.postkomsg.com/news/various/170103/
  7. http://council.gov.ru/services/reference/9928/
  8. https://belrus.ru/content/organy_souznogo_gosudarstva/
  9. https://soyuz.by/vysshiy-gosudarstvennyy-sovet-soyuznogo-gosudarstva
  10. НТВ пра сітуацыю ў Беларусі (1997 год) на YouTube
  11. Boris Yeltsin's Legacy. personal.utulsa.edu. 
  12. Will Belarus Be the Next Ukraine?. Foreign Affairs. 5 February 2020. Архів оригіналу за 6 February 2020. Процитовано 2 June 2020. «Lukashenko signed on in the apparent hope that he could one day replace Yeltsin and rule over both Belarus and Russia.» 
  13. How Belarus Maneuvers between Russia and the West. Institute of Modern Russia. 30 April 2020. Процитовано 2 June 2020. «[...] Lukashenko was pleased with the idea for other reasons: he planned to use the arrangement to ultimately replace the unpopular Yeltsin. The creation of the Union State could lead to common citizenship, which would allow Lukashenko to run for the top office in case of Yeltsin’s departure. Another reason for him to move closer to Russia was that Belarus’ highly industrialized economy relied heavily on Russian raw materials, mostly gas and oil.» 
  14. BBC News - EUROPE - Russia and Belarus form confederation. news.bbc.co.uk. 
  15. Zulys, Audrius. "Toward a Union State of Russia and Belarus", p. 151
  16. Asadova, Nargiz. "An interview with Prime Minister of Kazakhstan Karim Masimov". Originally printed in Kommersant, 4 June 2007, p. 2. Translated by Ferghana.Ru Archived copy. Архів оригіналу за 5 June 2008. Процитовано 28 May 2008. 
  17. Створення Союзної держави: Лукашенко назвав дату (24tv.ua)
  18. https://www.postkomsg.com/news/various/170103/
  19. https://www.postkomsg.com/history/20years_of_union_state/
  20. http://council.gov.ru/services/reference/9928/
  21. Ltd., ICB - InterConsult Bulgaria. CEEOL - Error. ceeol.com. 
  22. https://docs.cntd.ru/document/9043017
  23. https://belrus.ru/info/status_vyisshego_gosudarstvennogo_soveta_soyu/
  24. https://www.postkomsg.com/higher_authorities/the_supreme_state_council.php
  25. https://www.postkomsg.com/higher_authorities/council_of_ministers.php
  26. https://docs.cntd.ru/document/9043017
  27. https://belrus.ru/info/status_vyisshego_gosudarstvennogo_soveta_soyu/
  28. https://docs.cntd.ru/document/9043017
  29. https://belrus.ru/info/status_vyisshego_gosudarstvennogo_soveta_soyu/
  30. https://docs.cntd.ru/document/9043017
  31. https://belrus.ru/info/status_vyisshego_gosudarstvennogo_soveta_soyu/
  32. https://www.postkomsg.com/news/various/170103/
  33. https://docs.cntd.ru/document/9043017
  34. https://belrus.ru/info/status_vyisshego_gosudarstvennogo_soveta_soyu/
  35. Росія і Білорусь домовилися разом боротися з Заходом | Українська правда (pravda.com.ua)
  36. Link to joint military training. Union State Website. 11 February 2009. Архів оригіналу за 14 August 2009. Процитовано 21 February 2009. 
  37. Union State of Russia and Belarus: a military union?. Window on Heartland. 14 January 2012. Архів оригіналу за 8 January 2016. 
  38. https://www.postkomsg.com/news/various/170103/
  39. S. Shorshorov: Draft Constitutional Act is 99% Ready. Архів оригіналу за 6 July 2011. Процитовано 22 November 2010. 
  40. Belarus to link currency to dollar. Associated Press. 15 August 2007. Архів оригіналу за 22 April 2008. Процитовано 1 October 2007. 
  41. Проект герба Союза России и Белоруссии (2002 г.). geraldika.ru. 
  42. а б флаги союза РФ и РБ. vexillographia.ru. 
  43. Geraldika.ru (ru) http://geraldika.ru/symbols/7540 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 27 October 2008.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  44. (ru). 2003 http://www.russianmaster.ru/gimn.html#sd. Процитовано 22 February 2008.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  45. Belarus could recognize Abkhazia, S.Ossetia next year. en.rian.ru. 
  46. Abkhaz wish to join Union на YouTube
  47. а б Customs Union of Belarus, Russia, Kazakhstan to be up and running by 2010. Архів оригіналу за 15 March 2012. Процитовано 31 July 2007. 
  48. Trend - Новости Азербайджана. Турция, Иран, Центральна Азия. news.trendaz.com. 
  49. Moldova ready for Russia Belarus union. BBC News Online. 17 April 2001. 
  50. Communists of Moldova and the future of the country's ethno-political conflicts. Архів оригіналу за 19 August 2007. Процитовано 31 July 2007. 
  51. Transnistria or Moldavian Transnistrian Republic: Just facts. Trades Ministry of the Republic of Moldova. Архів оригіналу за 20 December 2008. «That same year, the Tiraspol Supreme Soviet chairman declared that the Transnistrian republic will demand that Moldova accepts full integration into the CIS and that it joins the Russian Federation–Belarus union, viewed as a possible future model for the MTR's status vis-a-vis the Republic of Moldova. A non-binding referendum on joining the Russia–Belarus union was held between April and June 1998, with over 66 percent of the ballots supporting the union. However, like the province of Kaliningrad on the Baltic Sea (isolated from Russia by independent Lithuania and Poland), the east-bank separatist region, has no common borders with either Belarus or the Russian Federation.» 
  52. President makes statement regarding debates over idea of so-called union of Ukraine, Russia and Belarus. Архів оригіналу за 20 March 2012. Процитовано 1 April 2010;  . Центр проблемного анализа и государственно-управленческого проектирования. 9 April 2010 https://web.archive.org/web/20120315173120/http://www.rusrand.ru/pubpoll/pubpoll_245.html. Архів оригіналу за 15 March 2012.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  53. [Temirgaliyev announced the imminent creation of the "Ukrainian Federation"] |trans-title= вимагає |title= (довідка). Ukrayinska Pravda. 12 April 2014.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  54. Russian-backed 'Novorossiya' breakaway movement collapses. Ukraine Today. 20 May 2015. 
  55. Vladimir Dergachev; Dmitriy Kirillov (20 May 2015). [Project "New Russia" is closed] |trans-title= вимагає |title= (довідка). Gazeta.ru (ru).  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  56. Why the Kremlin Is Shutting Down the Novorossiya Project. Carnegie Endowment for International Peace. Процитовано 20 December 2015. 
  57. Зеленський заявив, що "справжня союзна держава" Росії та Білорусі є загрозою для України | Рубрика (rubryka.com)
  58. Serbian Parliament Speaker Calls For Closer Russia Ties
  59. "Unified state of Russia and Belarus discussed in Kremlin" Архівовано 28 September 2007 у Wayback Machine., an Russia Today, 15 December 2006.
  60. "Belarus local elections end" Архівовано 17 January 2007 у Wayback Machine., al Jazeera, 14 January 2007.
  61. Itar-Tass Архівовано 14 January 2009 у Wayback Machine.
  62. President meets with State Secretary of the Belarus–Russia Union State Архівовано 12 June 2008 у Wayback Machine.
  63. Belarusian Telegraphy Agency, "Union State budget 2009 to total RUR6–7 billion, Pavel Borodin says"
  64. Belarus rejects Putin's call for unification with Russia. Deutsche Welle. 4 August 2011. Процитовано 28 August 2011. 
  65. https://www.postkomsg.com/actual_comment/228106/

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]