Спадкоємець трону
Спадкоємець трону або спадкоємець престолу (англ. Heir apparent) — наступник панівного монарха в разі його смерті або зречення престолу. Ця особа не може бути зміщена від спадкування трону фактом народженням іншої людини, на відміну від ймовірного спадкоємця трону — того, хто є першим у черзі успадкування правління, але може бути зміщений зі своєї позиції народженням спадкоємця, що має більші права на трон. Типовим спадкоємцем трону, у більшості випадків, є старший син монарха, а до його народження існує лише ймовірний спадкоємець трону.
Традиційна прімогенітура повністю виключає жінок від наслідування або допускає спадкування жінками в разі відсутності у монарха нащадків чоловічої статі. Законним спадкоємцем трону є старший або єдиний син панівного монарха. В абсолютній прімогенітурі, прийнятій нині в більшості європейських монархій, за винятком Іспанії, Монако і Ліхтенштейну, законним спадкоємцем престолу є старша дитина панівного монарха незалежно від статі. Законний престолонаслідник також може затверджуватися з числа будь-яких членів династії рішенням панівного монарха, як у Саудівській Аравії, Таїланді та Катарі, або сімейного ради і парламенту, як у Кувейті.
Сьогодні терміном «Heir apparent» найчастіше описують спадкоємців спадкових титулів (наприклад, шляхетських титулів) або канцелярій, особливо тоді, коли їх може успадкувати лише одна людина. Більшість монархій мають визнаного спадкоємця престолу з титулом спадкоємець трону або кронпринц. Йому також може бути присвоєний спеціальний особливий титул престолонаслідника: наприклад, принц Оранський у Нідерландах, князь Брабанту в Бельгії, Принц Астурійський в Іспанії або Принц Уельський у Сполученому Королівстві. Історично відомі також титули спадкоємців трону в колишніх монархіях: Дофін під час Королівства Франції або Князь Вишгородський у Київській Русі.[1]
Законний спадкоємець престолу також може носити особливий титул: у Японії — наслідний принц, у Данії, Швеції і Норвегії — кронпринц, у Великій Британії — принц (з цілою низкою інших спеціальних титулів), у Нідерландах — принц Оранський тощо.
Окрім передачі титулу відповідно до спадкової системи, регульованої законами первородства, існують менш поширені випадки, коли монарх сам обирає собі спадкоємця й ця процедура виконується або під час життя — коронування спадкоємця як заступника короля «rex iunior», або через заповіт монарха.
Термін «Heir apparent» також використовується метафорично для позначення «помазаного» спадкоємця будь-якої владної позиції, наприклад політичний чи корпоративний лідер.
Наразі офіційними спадкоємцями трону в європейських монархіях є:
| Країна | Світлина | Ім'я | Титул | Дата народження (вік) | Відношення до монарха |
|---|---|---|---|---|---|
.svg){kind=small} Бельгія
|
Єлизавета | Принцеса, Княгиня Брабанту |
25 жовтня 2001 (23 роки) | старша дитина | |
 Данія
|
|
Крістіан | Кронпринц Данії | 15 жовтня 2005 (19 років) | старша дитина |
 Ліхтенштейн
|
|
Алоіз | Спадковий принц Ліхтенштейну | 11 червня 1968 (56 років) | старший син |
 Люксембург
|
|
Гійом | наслідний Великий князь Люксембургу | 11 листопада 1981 (43 роки) | старша дитина |
 Монако
|
|
Жак | наслідний принц Монако, Маркіз де Бо |
10 грудня 2014 (10 років) | єдиний законний син |
 Нідерланди
|
|
Катаріна-Амалія | Принцеса Оранська | 7 грудня 2003 (21 рік) | старша дитина |
 Норвегія
|
|
Гаакон | Кронпринц Норвегії | 20 липня 1973 (51 рік) | єдиний син |
 Швеція
|
|
Вікторія | Кронпринцеса Швеції, Герцогиня Вестерготлана |
14 липня 1977 (47 років) | старша дитина |
.svg){kind=small} Велика Британія і 15 інших Королівств Співдружності |
|
Вільям | Принц Уельський, Герцог Корнвела, Герцог Розесей |
21 червня 1982 (42 роки) | старший син |
- Proclamations of Accessions of British Sovereigns (1547—1952)
- LORDS & LADIES: TITLES, STATUS AND PRECEDENCE
- Ghislain de Diesbach, un gentilhomme de notre temps
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |