Спадкоємець трону

Король Едвард І та його спадкоємець Едвард ІІ

Спадкоємець трону або Спадкоємець престолу (англ. Heir apparent) — наступник панівного монарха в разі його смерті або зречення престолу. Ця особа не може бути зміщена від спадкування трону фактом народженням іншої людини, на відміну від ймовірного спадкоємця трону — того, хто є першим у черзі успадкування правління, але може бути зміщений зі своєї позиції народженням спадкоємця, що має більші права на трон. Типовим спадкоємцем трону, у більшості випадків, є старший син монарха, а до його народження існує лише ймовірний спадкоємець трону.

Традиційна прімогенітура повністю виключає жінок від наслідування або допускає спадкування жінками в разі відсутності у монарха нащадків чоловічої статі. Законним спадкоємцем трону є старший або єдиний син панівного монарха. В абсолютній прімогенітурі, прийнятій нині в більшості європейських монархій, за винятком Іспанії, Монако і Ліхтенштейну, законним спадкоємцем престолу є старша дитина панівного монарха незалежно від статі. Законний престолонаслідник також може затверджуватися з числа будь-яких членів династії рішенням панівного монарха, як у Саудівській Аравії, Таїланді та Катарі, або сімейного ради і парламенту, як у Кувейті.

Сьогодні терміном «Heir apparent» найчастіше описують спадкоємців спадкових титулів (наприклад, шляхетських титулів) або канцелярій, особливо тоді, коли їх може успадкувати лише одна людина. Більшість монархій мають визнаного спадкоємця престолу з титулом спадкоємець трону або кронпринц. Йому також може бути присвоєний спеціальний особливий титул престолонаслідника: наприклад, принц Оранський у Нідерландах, князь Брабанту в Бельгії, Принц Астурійський в Іспанії або Принц Уельський у Сполученому Королівстві. Історично відомі також титули спадкоємців трону в колишніх монархіях: Дофін під час Королівства Франції або Князь Вишгородський у Київській Русі.^[1].

Законний спадкоємець престолу також може носити особливий титул: у Японії — наслідний принц, у Данії, Швеції і Норвегії — кронпринц, у Великій Британії — принц (з цілою низкою інших спеціальних титулів), у Нідерландах — принц Оранський тощо.

Окрім передачі титулу відповідно до спадкової системи, регульованої законами первородства, існують менш поширені випадки, коли монарх сам обирає собі спадкоємця й ця процедура виконується або під час життя — коронування спадкоємця як заступника короля «rex iunior», або через заповіт монарха.

Термін «Heir apparent» також використовується метафорично для позначення «помазаного» спадкоємця будь-якої владної позиції, наприклад політичний чи корпоративний лідер.

Спадкоємці в Європі[ред. | ред. код]

Наразі офіційними спадкоємцями трону в європейських монархіях є:

Країна	Ім'я	Титул	Дата народження (вік)	Відношення до монарха
Бельгія	Єлизавета	Принцеса, Княгиня Брабанту	25 жовтня 2001 (21 рік)(20011025)	старша дитина
Данія	Фредерік	Кронпринц Данії, Граф Монпезат	26 травня 1968 (55 років)(19680526)	старша дитина
Ліхтенштейн	Алоіз	Спадковий принц Ліхтенштейну	11 червня 1968 (54 роки)(19680611)	старший син
Люксембург	Гійом	наслідний Великий князь Люксембургу	11 листопада 1981 (41 рік)(19811111)	старша дитина
Монако	Жак	наслідний принц Монако, Маркіз де Бо	10 грудня 2014 (8 років)(20141210)	єдиний законний син
Нідерланди	Катаріна-Амалія	Принцеса Оранська	7 грудня 2003 (19 років)(20031207)	старша дитина
Норвегія	Гаакон	Кронпринц Норвегії	20 липня 1973 (49 років)(19730720)	єдиний син
Швеція	Вікторія	Кронпринцеса Швеції, Герцогиня Вестерготлана	14 липня 1977 (45 років)(19770714)	старша дитина
Велика Британія і 15 інших Королівств Співдружності	Вільям	Принц Уельський, Герцог Корнвела, Герцог Розесей	21 червня 1982 (40 років)(19820621)	старший син