Спаситель світу (Леонардо да Вінчі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спаситель світу (Леонардо да Вінчі)
Leonardo da Vinci or Boltraffio (attrib) Salvator Mundi circa 1500.jpg

«Спаситель світу» — картина Леонардо да Вінчі, яку довгий час вважали втраченою. Її замовником зазвичай називають короля Франції Людовіка XII[1]. Кілька ескізів зберігаються у Віндзорському замку. Збереглося близько 20 робіт леонардесків на цей сюжет. Припускають, що одна з них і є сильно зіпсованим оригіналом Леонардо, закінченим кимось із його майстерні.

Паризька версія[ред. | ред. код]

Упродовж десятиліть маркіз де Гане намагався переконати музейне співтовариство в первинності того "Спасителя", який прикрашав його маєток у Парижі. За версією де Гане, один з колишніх власників картини, барон де Ларанті, придбав її у XIX столітті з монастиря в Нанті, куди заповіла передати роботу вдова Людовика XII[2].

1982 року картина взяла участь у виставці робіт майстра в його рідному місті Вінчі; цією виставкою опі́кувавався Карло Перетті, досвідчений фахівець з атрибуції леонардесків. Попри всі зусилля, маркізові не вдалося довести належність паризького «Спасителя» пензлеві Леонардо. Більшість сучасних каталогів приписують його Франческо Мельці або Марко д'Оджоно.

У 1999 році картину продали на аукціоні «Сотбі» за $332 000.

Нью-йоркська версія[ред. | ред. код]

Відома також гравюра середини XVII століття, яку виконав Вацлав Голар, ймовірно, на замовлення англійської королеви Генрієтти Марії. Якщо гравюра зроблена з оригіналу Леонардо, то можна зробити висновок, що в той час картина належала Стюартам. Можливо, саме ця робота 1688 року надійшла до зібрання герцога Бекінгема. У всякому разі, в 1763 році його нащадки продали її на аукціоні як роботу Леонардо, по чому слід картини загубився.

Наприкінці 2011 року Лондонська Національна галерея оголосила про те, що на майбутній виставці робіт Леонардо, разом з його достовірними творами міланського періоду, привезеними до Лондона з усієї Європи, виставлять і «Спасителя світу» з приватної колекції в Нью-Йорку[3]. 1900 року його придбав як роботу міланської школи один з найбагатших людей вікторіанської Англії, баронет Фредерік Кук, власник розкішного палацу Монсерат у Сінтрі. У нього вдома висіли роботи Філіппо Ліппі, фра Анджеліко, Губерта ван Ейка, Дієго Веласкеса і Рембрандта.

Репродукція з каталогу колекції Кука, 1913. Картина до реставрації.

«Спаситель світу» з колекції Кука був спотворений пізнішими домальовками і виправленнями: в епоху Контрреформації до безбородого і дивного жіночного обличчя Спасителя прималювали традиційні вуса і борідку. У такому вигляді атрибутувати картину було настільки важко, що 1958 року спадкоємці Кука змогли продати її на аукціоні «Сотбі» лише за 45 фунтів[4].

У 2004 році на неназваному аукціоні цю роботу придбав Роберт Саймон, фахівець зі старих майстрів, і група арт-дилерів. Потім твір було відправлено на реставрацію, в ході якої його вдалося розчистити від домальовок[5]. Деталі реставрації не розкриваються. Після цього «Спаситель» проходив експертизу в декількох музеях Європи і США, причому лише лондонський після консультацій з найвизначнішими експертами погодився визнати авторство Леонардо. Звертають увагу на високу майстерність виконання скляної держави в долоні Христа, яка неначе світиться, повітряну легкість блакитних шат, використання сфумато, схожість малюнка з ескізами з Віндзорського замку і повну відповідність пігментів нью-йоркського «Спасителя» і лондонської «Мадонни в скелях».

Хоча Карло Перетті і оскаржує авторство цієї картини Леонардо[6], але ринкову вартість нью-йоркського «Спасителя» оцінювали влітку 2011 року на $200 млн[7]. 2012 року спробу придбати картину зробив Музей мистецтв Далласа[8]. Рік по тому за 79 млн доларів[9] полотно купив російський мільярдер Дмитро Риболовлєв[10].

11 жовтня 2017 року оголошено, що 15 листопада картину виставлять на торгах "Крістіз" у Нью-Йорку. Стартова ціна лоту складала 100 млн доларів[11]. 15 листопада картину продано за 400 млн доларів (450 млн з урахуванням комісії аукціону). Після продажу картина «Спаситель світу» стала найдорожчим у світовій історії твором мистецтва[12][13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чорне тло всіх збережених копій «Спасителя» свідчить на користь датування полотна перебуванням Леонардо в Мілані при дворі Сфорца.
  2. The Salvator Mundi, Leonardo's lost painting. Italian Renaissance Art.com. Процитовано 2017-11-16. 
  3. Leonardo’s Saviour of the World rediscovered in New York — The Art Newspaper. Архів оригіналу за 11 травень 2012. Процитовано 16 листопад 2017. 
  4. A PROBABLE MASTERPIECE BY LEONARDO RE-EMERGES. Архів оригіналу за 3 січень 2012. Процитовано 16 листопад 2017. 
  5. CNN, By Laura Allsop,. Are there more lost Leonardo paintings out there? - CNN. CNN. Процитовано 2017-11-16. 
  6. Leonardo, scontro tra gli esperti - Corriere della Sera. www.corriere.it. Процитовано 2017-11-16. 
  7. Dalya Alberge. Leonardo Da Vinci Painting to Be Unveiled. WSJ. Процитовано 2017-11-16. 
  8. Работа, приписываемая Леонардо да Винчи, возможно, поселится в Далласе. artinvestment.ru (ru). Процитовано 2017-11-16. 
  9. Reyburn, Scott. Recently Attributed Leonardo Painting Was Sold Privately for Over $75 Million. ArtsBeat. Процитовано 2017-01-17. 
  10. Reyburn, Scott. Recently Attributed Leonardo Painting Was Sold Privately for Over $75 Million. ArtsBeat (en). Процитовано 2017-11-16. 
  11. Дмитрий Рыболовлев продает картину Леонардо да Винчи за $100 млн. Ведомости. Процитовано 2017-10-12. 
  12. "Історичний момент": Картину Леонардо Да Вінчі продали за рекордні $450 мільйонів Українська правда 16.11.2017
  13. Leonardo’s Salvator Mundi makes auction history Christie's 16.11.2017 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]