Спасович Володимир Данилович
| Спасович Володимир Данилович (пол. Włodzimierz Spasowicz) | |
|---|---|
| пол. Włodzimierz Spasowicz | |
 | |
| Народився |
16 (28) січня 1829 Рєчиця Мінської губернії |
| Помер |
26 жовтня 1906 (77 років) Варшава |
| Місце проживання | Санкт-Петербург[1] |
| Країна |
 Російська імперія |
| Національність | Поляк |
| Діяльність | журналіст, правник, історик літератури, адвокат, філолог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | кримінальне право, адвокатура |
| Заклад | Петербурзький університет |
| Науковий ступінь | доктор наук[d] |
| Членство |
Познанське Товариство приятелів наукd Сербське вчене товариствоd Сербська академія наук і мистецтв |
| Відомий завдяки: | професор кафедри кримінального права Петербурзького університету, вчений-криміналіст, адвокат (присяжний повірений), знаменитий судовий оратор; автор першого в Росії підручника з кримінального права. |
| Батько | Daniel Spasowiczd |
 Спасович Володимир Данилович у Вікісховищі | |
Спасо́вич Володимир Данилович (пол. Włodzimierz Spasowicz, 16 (28) січня 1829, Рєчиця[2] Мінської губернії — 26 жовтня 1906, Варшава[2], похований у с. Лемешівка[3] Подільської губернії (тепер Калинівського району Вінницької області), де мав власний маєток) — видатний вчений-юрист, криміналіст, присяжний повірений, літературознавець, публіцист. Був автором першого в Російській імперії підручника з кримінального права (1863[4]). В галузі правознавства був дуже різнобічним вченим, окрім кримінального права розробляв питання кримінального судочинства, адвокатури та адвокатської етики, охорони авторських прав, міжнародного права, історії права тощо. Залишив по собі величезну наукову та літературну спадщину, опубліковану в 10-ти томах та окремими виданнями.
Понад 40 років життя Спасович віддав діяльності в сфері адвокатури, належав до знаменитих судових ораторів, чиї захисні промови високо оцінювалися сучасниками; за свою адвокатську майстерність здобув у сучасників шанобливий титул «короля російської адвокатури».
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
.jpg)
Володимир Спасович народився у сім'ї батька-поляка та матері-німкені. Він був найстаршою дитиною (первістком) в родині[5]. Його батько Даніель (Данило Осипович) Спасович, доктор (тобто дипломований фахівець) медицини та хірургії служив у Рєчиці повітовим лікарем[6].
1831 сім'я переїхала до Мінська, де Спасович-батько отримав посаду акушера мінської губернської лікарської управи (від 1832 — інспектор цієї управи), а з 1836 року — ще й посаду лікаря Мінського православного духовного училища[6]. У Мінську пройшли дитинство і юність майбутнього вченого та адвоката[7].
Мати, Феофіла (Теофілія) Михайлівна Крейц, дала Володимиру хорошу домашню освіту, завдячуючи чому він був прийнятий відразу до четвертого класу Мінської гімназії[8]. Улюбленими предметами юного Спасовича були історія та література, мови (російська, польська, німецька, французька). Будучи гімназистом він захоплювався поезією А. Міцкевича, О. Пушкіна, Й. Шиллера[9]. Хлопець відмінно вчився і 1845 року закінчив гімназію із золотою медаллю. Восени того ж року Володимир Спасович склав вступні іспити на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету[8].
Навчання та кар'єра в Санкт-Петербурзькому університеті[ред. | ред. код]
Хороша підготовка, набута молодим Спасовичем в гімназії, дала йому змогу без особливих труднощів опанувати університетський курс. В університеті Спасовича особливо зацікавили лекції професора міжнародного права Ігнатія Іакінфовича Івановського[ru], котрі вирізнялися цікавим та логічним викладом матеріалу[9]. Можливо саме під впливом І. І. Івановського Спасович багато працюватиме над питаннями міжнародного права, його випускна (дипломна) робота та магістерська дисертація присвячені саме міжнародному праву.
1849 року Спасович успішно захищає випускну роботу «Про утворення Швейцарського Союзу» і йому присвоюють ступінь кандадата права[10].
По закінченню університету молодий Спасович деякий час працював канцелярським чиновником у Санкт-Петербурзькій губернській палаті кримінального суду. Водночас, він серйозно замислювався над академічною кар'єрою. Після того, як з канцелярії палати кримінального суду зник один том кримінальної справи, у міністерстві юстиції вирішили, що це сталося через недогляд Спасовича, і за наказом міністра, графа Віктора Паніна Спасовича було звільнено. Невдовзі молодий Спасович успішно захистив у Санкт-Петербурзькому університеті магістерську дисертацію з міжнародного права права «Про права нейтрального вантажу і нейтрального прапора» (1851).
1852 року відбулося знайомство молодого вченого із правознавцем К. Д. Кавеліним, який читав цивілістику у Санкт-Петербузькому університеті. Кавелін багато протегував новому знайомому. Спасович був допущений до викладання статистики та географії у декількох військових навчальних закладах, які курирував генерал Я. І. Ростовцев[ru].
1857 року за сприяння Кавеліна В. Спасовича після відставки професора кафедри кримінального права Я. І. Баршева[ru] призначають на цю вакантну посаду.
Кар'єра в Санкт-Петербурзькому університеті[ред. | ред. код]
Праці[ред. | ред. код]
- Спасович В. Д. О правах нейтрального флага и нейтрального груза / Рассуждение, представленное юридическому факультету Императорского С.- Петербургского университета кандидатом Юридического Факультета, разряда Наук Юридических, Владимиром Спасовичем для получения степени Магистра Общенародного Права. — СПб.: В типографии Департамента внешней торговли, 1851. — X, 112 с.
- Спасович В. Д. Об отношениях супругов по имуществу по древнему польскому праву. — С.- Петербург: Типография М. О. Вольфа, 1857. — 81 с.
- Спасовичъ В. Учебникъ уголовнаго права. Томъ І. (Выпускъ первый) — Санкт Петербургъ: Въ типографіи Іосафата Огризко, 1863. — 432 с. (link)
- Спасович В. Права авторские и контрафакция. — СПб.: Изд. книгопродавца и типографа М. О. Вольфа, 1865. — 106 с.
- Спасович В. Д. Новые направления в науке уголовного права // Вестник Европы. — 1891. — № 10. — С. 441—507.
- Spasowicz W. Dzieje literatury polskiej / Przekład z rosyjskiego. Wyd. trzecie. — Kraków, 1891.
- Спасович В. Д. Избранные труды и речи / Сост. И. В. Потапчук. — Тула: Автограф, 2000. — 496 с.
- Спасович В. Д. Избранные труды. — Минск: Редакция журнала «Промышленноторговое право», 2015. — 320 с. — (Наследие права). [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Переклади: Стифен Дж. Ф. Уголовное право Англии в кратком очертании / перевод и предисловие В. Спасовича. СПб., 1865. — XII, 596, II с.
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.polskipetersburg.pl/hasla/spasowicz-wlodzimierz
- ↑ а б Кальний В. І. Спасович Володимир Данилович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Українська енциклопедія, 2003. – Т. 5: П – С. – 736 с. – С. 571. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
- ↑ Ольга Зубко. «Король адвокатуры» из Беларуси — Историческая правда. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
- ↑ Спасовичъ В. Учебникъ уголовнаго права. Томъ І. (Выпускъ первый) — Санкт Петербургъ: Въ типографіи Іосафата Огризко, 1863. — 432 с.
- ↑ Вадим Зеленков. Род Спасовичей в Минске // «Асоба i час». Беларускі біяграфічны альманах. – Выпуск 5. – Мінск: «Лімарыус». – 2013. – С. 328 – 344. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ а б Спасовичъ Даниілъ Осипович // Русский биографический словарь: Смеловский — Суворина / Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1909. — Т. 19. — 608 с. — С. 177. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ Шалькевич Владислав. Владимир Данилович Спасович (к 180–летию со дня рождения) // Законность и правопорядок. Правовой научно-практический журнал. — 2009. — № 1 (9). — С. 69.
- ↑ а б Кучвальская И. В. Об актуальности научных работ В. Д. Спасовича и И. Я. Фойницкого для современных юристов // Приоритетные направления развития правовой системы общества: материалы V Международной научно-практической конференции (Гомель, 15 — 16 мая 2014 года) / ред.кол.: И. И. Эсмантович (отв.ред.) и др.; М-во образования РБ, Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины. — Гомель: ГГУ им. Ф.Скорины, 2014. — С. 268.
- ↑ а б Эдуард Корнилович. Король русской адвокатуры // Юстыцыя Беларусі. – 2011. - № 4. – С. 66 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
- ↑ Кальний В. І. Спасович Володимир Данилович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Українська енциклопедія, 2003. – Т. 5: П – С. – 736 с. – С. 571. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
Література та Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Пётр Быков. В. Д. Спасович // Всемирная иллюстрация. Еженедельный иллюстрированный журнал. — 22 июня 1891 года. —Т. XLV, № 26 (1170). — С. 431—432. [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Винавер М. М. Речь о Спасовиче. — С.- Петербург: Типогр. тов. «Общественная польза», — 1907. — 56 с. [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Спасович В. Д. Избранные труды и речи / Сост. И. В. Потапчук. — Тула: Автограф, 2000. — 496 с.
- Кальний В. І. Спасович Володимир Данилович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / За ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: Українська енциклопедія, 2003. — Т. 5: П — С. — 736 с. — С. 571—572. [Архівовано 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Троицкий Н. А. Корифеи российской адвокатуры. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 415 с. — С. 52 — 80. (Електронна версія [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.])
- Эдуард Корнилович. Король русской адвокатуры // Юстыцыя Беларусі. — 2011. — № 4. — С. 66 — 69. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Кучвальская И. В. Об актуальности научных работ В. Д. Спасовича и И. Я. Фойницкого для современных юристов // Приоритетные направления развития правовой системы общества: материалы V Международной научно-практической конференции (Гомель, 15 — 16 мая 2014 года) / ред.кол.: И. И. Эсмантович (отв.ред.) и др.; М-во образования РБ, Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины. — Гомель: ГГУ им. Ф.Скорины, 2014. — С. 267—273.
- Молчанов Б. А., Анциферова Ю. С. Научные взгляды В. Д. Спасовича на преступление [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] // Правовые науки в XXI веке: стратегические направления развития: Международный сборник научных трудов. Выпуск 3. / Финанс. ун-т при Правительстве Рос. Федерации, Владим.филиал ; [ред. кол: Н. В. Юдина и др.]; отв. ред. Д. А. Зыков. — Владимир, ВИТ-принт, 2014, 262 с. — С. 6 — 22.
- В служении Фемиде и обществу: страницы жизни и деятельности В. Д. Спасовича: сборник научных статей / редкол.: И. И. Эсмантович (гл. ред.) [и др.] ; М-во образования Республики Беларусь, Гомельский гос. ун-т им. Ф. Скорины. — Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2016. — 77 с.
- Вишневский А. Ф., Грахоцкий А. П. Уголовно-правовые идеи В. Д. Спасовича: к 190-летию со дня рождения ученого // Актуальные проблемы российского права. 2019. № 12 (109) декабрь. С. 170—179. (link)
- Чикалова И. Р. «Белорусский след» в изучении Англии в императорской России // Вестник Рязанского государственного университета им. С. А. Есенина. 2012. № 35. (link)
Посилання[ред. | ред. код]
- Спасович Володимир Данилович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 915.
- Вадим Зеленков. Род Спасовичей в Минске // «Асоба i час». Беларускі біяграфічны альманах. — Выпуск 5. — Мінск: «Лімарыус». — 2013. — С. 328—344. [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- «Я жил событиями своей эпохи…» [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Спасович Владимир Данилович (1829—1906) // «Санкт-Петербургский государственный университет. Биографика СПбГУ» [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Ольга Зубко. «Король адвокатуры» из Беларуси — Историческая правда
- Праці (твори) В. Д. Спасовича в електоронному каталозі Російської державної бібліотеки [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.].
|
