Спасо-Преображенський собор (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°15′27″ пн. ш. 28°39′26″ сх. д. / 50.25750° пн. ш. 28.65722° сх. д. / 50.25750; 28.65722

Свято-Преображенський кафедральний собор
Svyato-Preobrajenskiy-Sobor Zhytomyr 2008-2.jpg

Свято-Преображенський кафедральний собор. Житомир
50°15′ пн. ш. 28°39′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 28.650° сх. д. / 50.250; 28.650
Тип споруди церква і православна церква
Розташування Україна УкраїнаCoat of Arms of Zhytomyr.svg Житомир
Архітектор К. К. Рохау, Е.Жибер та В. Г. Шаламов
Художник Васильєв Михайло
Початок будівництва 1866
Кінець будівництва 1874
Архітектурний стиль російсько-візантійський
Належність УПЦ МП
Адреса м. Житомир, вул. Перемоги, 12
Спасо-Преображенський собор (Житомир). Карта розташування: Україна
Спасо-Преображенський собор (Житомир)
Спасо-Преображенський собор (Житомир) (Україна)
Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі?

Свя́то-Преображе́нський кафедра́льний собо́р — пам'ятка архітектури Житомира. Використовується для релігійної діяльності Московської Патріархії.

Історія[ред.ред. код]

Зведений на місці зруйнованої василіанської церкви (1771). Витриманий у російсько-візантійському стилі з характерними рисами давньоросійської архітектури XIXII сторіч. Висота собору 53 метра. На дзвіниці був установлений головний дзвін вагою 500 пудів.

У зв'язку зі складністю робіт у спорудженні собору брали участь робітники, що будували в 1818–1858 роках Ісаакіївський собор у Петербурзі.

Екстер'єр[ред.ред. код]

Цегляний, в російсько-візантійському стилі, хрестовий у плані, тринефний, п'ятиголовий (з шатровим завершенням), з чотириярусною дзвіницею, що примикає до західного фасаду.

Інтер'єр[ред.ред. код]

В художньому оформленні інтер'єрів собору була закладена ідея показу мінеральних багатств Волині, використані граніти та лабрадорити Житомирщини. В інтер'єрі пам'ятки — настінний олійний живопис XIX ст.

Ікони собору написано російським академіком Михайлом Васильєвим.

Zhytomyr6.JPG

Література[ред.ред. код]

  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев: Будивельник, 1983–1986. Том 2, с. 145.