Спаська вежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спаська вежа
Зображення
Дата створення / заснування 1491
Держава Flag of Russia.svg Росія
Адміністративна одиниця Москва
Замовник Іван III Васильович
Архітектор Pietro Antonio Solarid
Архітектурний стиль Готика
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росіїd
Висота 71 м
Офіційний сайт kreml.ru/ru/kremlin/towers/Spaskaya/
CMNS: Спаська вежа у Вікісховищі

Координати: 55°45′09″ пн. ш. 37°37′17″ сх. д. / 55.752500000027772842° пн. ш. 37.62140000002777640° сх. д. / 55.752500000027772842; 37.62140000002777640

Спаська вежа (рос. Спа́сская ба́шня, Фро́ловская, Фло́ровская, Фролола́врская, Иерусали́мские воро́та) — проїзна вежа Московського Кремля, що виходить на Красну площу. Побудована в 1491 році архітектором П'єтро Антоніо Соларі[en][1][2]. В 1624—1625 роках (за іншими даними — в 1626 році[3]) англійський архітектор Христофор Галовей[en] надбудував вежу багатоярусним надвершям у готичному стилі[4][5]. В 1937 році на споруді помістили навершя у вигляді рубінової зорі[en][6]. У верхній частині вежі встановлений відомий годинник-куранти.

Архітектурні особливості[ред. | ред. код]

Історик С. П. Бартенєв[ru] вказує наступні параметри Спаської вежі: висота — 34 сажнів, периметр підмурів'я — 29 саженів, висота нижньої частини — 14 сажнів, висота верхньої — 20 сажнів, кількість поверхів — 10[7]. Конструкція складена з великовагової цегли, вага кожної з цеглин сягає 8 кг. Для цоколя і архітектурного декору використовували лекальну цеглу. Подвійні мури споруди скріплені кам'яними упорами і обладнані прохідними галереями, кам'яними і дерев'яними сходами[8][9].

Внизу Спаська вежа представлена ​​подовженим паралелепіпедом. У верхній частині кожної з його сторін розташовані сім напівциркульних віконних рам, виділених білокамінним поясом. У наверші об'єму — напівзакладені подовжені вікна. З боку Красної площі і Кремля фасади декоровані готичними фронтонами, що спиралися б на доричні колони. З усіх боків чотиригранний об'єм увінчаний низкою арок, прикрашених білокамінними башточками, різьбленими стовпчиками, колонами і щипцями. Вони обрамлені зубчиками і перехоплені поясом маленьких раковин і розеток, а також оформлені скульптурами міфологічних левів і ведмедів, що тримають флагштоки у вигляді куль[10]. Кути четверика підкреслені білокам'яними пірамідами з позолоченими флюгерами[8].

Верхня частина башти представлена ​​четвериком з годинником, над яким височить восьмигранний об'єм, прикрашений арками, колонами і балюстрадами. Вони завершені восьмигранним дахом з прогонами готичної форми, розділеними подвійними колонками[11][12].

Відвідна стрільниця зберегла архітектурні форми XV століття і представлена ​​прямокутником, який вже нижнього обсягу вежі. Конструкція не має даху і у верхній частині по периметру оформлена рядом зубців. Кути декоровані лопатками з п'єдесталами[11].

Напис на Спаській брамі[ред. | ред. код]

Над брамою з внутрішньої і зовнішньої сторони встановлені білокам'яні плити з пам'ятними написами: ззовні латинською, усередині — староцерковнослов'янською мовою. Зміст написів дещо розрізняється:

Слов'янський напис
« У рік 6999 [1491 рік від Р. Х.] липня місяця божою милістю зроблена була сія стрільниця повеліннням Івана Васильовича государя і самодержця всея Русі і великого князя Володимирського і Московського і Новгородського і Псковського і Тверського і Югорського і Вятського і Пермського і Болгарського та інших на 30 році правління його, а робив Петро Антоній з міста Медіолана[13].
«
Латинський напис
« Іоанн Васильович Божою милістю великий князь Володимерії, Московії, Новогардії, Тверії, Плесковії, Ветиції, Онгарії, Пермії, Булгарії і всея Русі государ, на 30 році правління, ці вежі Петрові Антоніо Соляріо Медіоланцю у рік від народження Господнього 1491, березневі календи, ставити повелів
«

Спаський міст[ред. | ред. код]

За правління Василія III між Москвою-рікою і Неглинною уздовж стін фортеці проклали Алевізів Рів[17][18][19]. Від Фролівських воріт через водотік перекинули дерев'яний підйомний міст. Незабаром через жвавий рух його замінили арковим кам'яним і стали іменувати Спаським[20][21]. На мосту регулярно виставляли лубочні картинки, на підходах стояли жебраки, каліки і сліпі[22][23].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]