Спаське (Кролевецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Спаське
Spaske krol gerb.png
Герб
Алея письменників на території школи
Алея письменників на території школи
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Кролевецький район
Рада/громада Спаська сільська рада
Код КОАТУУ 5922685101
Облікова картка Спаське 
Основні дані
Населення 771
Поштовий індекс 41354
Телефонний код +380 5453
Географічні дані
Географічні координати 51°26′36″ пн. ш. 33°18′21″ сх. д. / 51.44333° пн. ш. 33.30583° сх. д. / 51.44333; 33.30583Координати: 51°26′36″ пн. ш. 33°18′21″ сх. д. / 51.44333° пн. ш. 33.30583° сх. д. / 51.44333; 33.30583
Середня висота
над рівнем моря
175 м
Місцева влада
Адреса ради 41354, Сумська обл., Кролевецький р-н, с.Спаське, вул.В'язова,1, тел. 6-21-25, Spaske@ukr.net
Сільський голова Завгороднiй Сергiй Миколайович
Карта
Спаське. Карта розташування: Україна
Спаське
Спаське
Спаське. Карта розташування: Сумська область
Спаське
Спаське
Спаське. Карта розташування: Кролевецький район
Спаське
Спаське

Спаське (в XVI—XVII ст. — Спаське поле, з XVII ст. по 1922 р. — Спаське, з 1922 по 2016 р. — Ленінське) — село в Україні, у Кролевецькому районі Сумської області. Населення 771 осіб. Орган місцевого самоврядування — Спаська сільська рада, якій також підпорядковані села Лапшине та Любитове.

Географія[ред. | ред. код]

Село Спаське, розташоване на острогах Середньоросійської височини, яка переходить у Дніпровську низовину, по якій протікає річка Сейм. З півночі села за 12 км знаходиться районний центр м. Кролевець, на заході на відстані 6 км — Алтинівка, де розташована залізнична станція «Алтинівка» Південно-західної залізниці. За межами села проходить міжнародна траса М02 E101. Через село проходить міжміська автомобільна дорога сполученням Конотоп- Кролевець.

Середньоросійська височина

Назва[ред. | ред. код]

Село Спаське дістало назву від першої православної церкви Спас Луговий (Преображенська) яка була збудована на лузі переселенцями з Правобережної України, мала свого священика і була світською. Назва села має релігійне походження.

Історія[ред. | ред. код]

Заселення людей на території села більш досліджене періоду бронзи і ранньої залізної доби. На південній околиці села на височині знаходиться городище — Лобанова гора. Виявлені уламки ліпного посуду (7-4 ст. до н. е.), уламки гончарного посуду епохи Київської держави (12-13 ст.). На заході села, давньоруське городище — Тарілка. Виявлені уламки гончарного посуду (12-13 ст.). Виникло в XVI ст. як село Спаське Поле. Першими поселенцями були вихідці з Правобережної України, які тікали від панського гніту. Після Деулінського перемир'я польський король передав село у володіння Новгород-Сіверському старості А. Пісочинському.

Після Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького стало вільним козацьким поселенням. Пізніше село стало володінням Батуринського Крупицького монастиря.

У XVIII ст. перейменовано в село Спаське. У 1779 році, Преображенська церква з присеймівського лугу була перенесена в село. Крім того в селі була була дерев'яна Успенська церква. У 1882 році було закладено будівництво нової церкви. У 1936 році, церкви були зруйновані. Переселенці з села, у Приморському краї у 1886 році, заснували поселення Спаське, яке з 1926 року стало містом Спаськ-Дальній. У січні 1919 року в селі була встановлена радянська влада. 22 січня 1922 року, село перейменоване на Ленінське Під час колективізації, чимало селян зазнало репресій. На даний час, масовий голодомор 1932—1933 років, архівними документами не підтверджений.

В роки Другої світової війни, село Ленінське було окуповане 6 вересня 1941 року, звільнене 3 вересня 1943 року. В період окупації було розстріляно 15 активістів села і більше 30 чол. циганської національності які осіло проживали в селі. Після звільнення, в селі працювали сім військово-польових госпіталів. Померло від ран до двохсот військовослужбовців. Перепоховані в Братській могилі. На фронтах воювали близько 1170 односельчан, 706 з яких загинули.

Уродженець і випускник школи, Василь Трохимович Рубан, льотчик-розвідник Північного Флоту СРСР, став кавалером трьох орденів Червоного Прапора. В мирний час, випускник школи Віктор Іларіонович Дзюба, військовий лікар, поет, став членом Спілки письменників України. Механізатор, Микола Павлович Герасимець нагороджений трьома трудовими орденами. З розпадом колгоспу, на території села працюють два інвестори: ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» та ПП «Агроспаське». У 2016 році, село отримало історичну назву — Спаське. На територі села є загальноосвітня школа, дитячий садок, Будинок культури, Успенська церква УПЦ КП, чотирі приватні магазини, пам'ятник загиблим односельчанам в роки війни, пам'ятник на Братській могилі, пам'ятний знак (православний хрест) на місці першої православної церкви, яка дала історичну назву селу, стадіон, сільська лікарняна амбулаторія, відділення поштового зв'язку (м. Конотоп). У 2010 році, село газифіковане. У 2012 році, побудований водогін.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • ПП «Агроспаське».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садок.
  • Будинок культури.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Зруйнована церква в селі Спаське

У селі наявна геологічна пам'ятка природи «Спаські валуни», а також ботанічна пам'ятка природи «Алея письменників». Алея, присвячена пам'яті видатних російських і українських письменників, створена з дерев, завезених з місць їх тривалого перебування.

На захід від села Спаське знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Ставище».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Цикунов В. М. Спаське (Ленінське). Історико-краєзнавчий нарис. — Х.: Фактор, 2016. Електронна версія spaske.sm.ua

Посилання[ред. | ред. код]